
- •1. Загальні вказівки та порядок оформлення
- •2 Вибір варіанта курсового проекту
- •3. Перелік питань курсового проекту
- •4. Методичні рекомендації щодо виконання пунктів курсового проекту
- •4.1 Визначення необхідної кількості та складу побутових та адміністративних приміщень
- •4.2 Розрахунок калориферу для підігріву повітря
- •4.3 Розрахунок віброзахисту
- •4.4. Розрахунок звукопоглинання
- •Список літератури
- •Список нормативних документів
- •Навчальне видання системи захисту середовища існування
- •61003, М. Харків, вул. Університетська, 16
М
ІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ
КАФЕДРА ОХОРОНИ ПРАЦІ,
стандартизації та сертифікації
СИСТЕМИ ЗАХИСТУ СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ курсового проекту
Для студентів спеціальності 7,8.010104.41 «Професійна освіта.
Безпека життєдіяльності та охорона праці»
ХАРКІВ 2010
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ
СИСТЕМИ ЗАХИСТУ СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ курсового проекту
Для студентів спеціальності 7,8.010104.41 Професійна освіта.
Безпека життєдіяльності та охорона праці
Затверджено
Науково-методичною Радою
Української інженерно -
Педагогічної академії
Протокол № __
від «__» _________ 2010 р.
ХАРКІВ 2010
УДК 331.45
Системи захисту середовища існування. Методичні вказівки до виконання курсового проекту для студентів спеціальності 7,8.010104.41 Професійна освіта. Безпека життєдіяльності та охорона праці /Уклад.: Смирнитська М.Б. — Харків: УІПА, 2010. — 41 с.
У методичних вказівках наведені завдання та рекомендації щодо виконання курсового проекту. У Вступі розглянуті терміни та поняття, які студенту необхідно повторити для розуміння завдань курсового проекту. Також наведені загальні вимоги до структури пояснювальної записки та її оформлення. Кожне завдання курсового проекту супроводжується методичними вказівками до його виконання. Наприкінці наведений перелік літератури, який рекомендується. В додатках показаний зразок титульного листа пояснювальної записки.
Відповідальний за випуск: Солдатов О.В.
Рецензент: Г.М.Садіков, д. біол. наук, проф.
Ó Смирнитська М.Б.
Ó УІПА
ВСТУП
Вивчення дисципліни «Системи захисту середовища існування» базується на засадах інтеграції знань, отриманих студентами під час вивчення дисциплін: хімія, вища математика, фізика, теоретична механіка, теоретичні основи електротехніки, безпека життєдіяльності, системи вентиляції, основи охорони праці, основи екології, охорона праці в галузі, прилади та засоби контролю параметрів середовища існування, експлуатація об’єктів підвищеної небезпеки тощо.
Основна ціль дисципліни — ознайомлення із принципами, методами й пристроями, застосовуваними при захисті середовища існування від техногенного й антропогенного впливу; підготовка фахівців до участі в науково-дослідній і проектно-конструкторській діяльності в області захисту середовища існування;освоєння методів вибору, розрахунку й проектування систем і пристроїв захисту середовища існування.
Основне завдання дисципліни - надати теоретичні знання й практичні навички, необхідні для: вибору й розрахунку систем захисту середовища існування; проектування й експлуатації екобіозахисної техніки.
Під час вивчення дисципліни необхідно набути навички:
— виконувати розрахунок основних параметрів засобів захисту, що забезпечують дотримання нормативних вимог з безпеки й забруднення середовища існування й пов'язаних з вибором режимів функціонування систем й окремих пристроїв, узгодженням режимів роботи апаратів й оптимізацією їхніх робочих параметрів;
— розробляти заходи, вибирати методи й засоби захисту середовища існування й населення від негативного техногенного впливу стосовно до окремих виробництв і підприємств на основі відомих методів й апаратів;
— виконувати конструкторські розробки нових видів систем захисту людини й середовища існування;
1. Загальні вказівки та порядок оформлення
Метою виконання курсового проекту є закріплення студентами теоретичних знань і отримання навичок, необхідних для розв’язування завдань з дисципліни «Системи захисту середовища існування».
Методичні вказівки містять завдання до курсового проекту.
Кожен студент виконує курсовий проект відповідно до свого варіанта, який визначається викладачем.
Курсовий проект з дисципліни «Системи захисту середовища існування» є розрахунково-описовим. Курсовий проект повинен бути об'ємом не менш 20…25 сторінок тексту. В ньому студент розглядає питання щодо систем захисту робітника в умовах виробничого середовища обраного згідно варіанту.
Усі розробки в курсовому проекті повинні відповідати діючим державним, галузевим стандартам у галузі охорони праці та екології, а також міждержавним нормативним актам, ратифікованим в Україні.
Необхідно уникати в тексті загальних міркувань, пояснень загальновідомих термінів, переписаних норм, правил, інструкцій тощо.
Курсовий проект з дисципліни «Системи захисту середовища існування» складається з семи частин. У першій частині надається загальна характеристика обраного виробничого середовища; у другій частині виконуються обґрунтування та розробка технічних засобів безпеки; у третій — визначення складу, кількості та площі адміністративних і побутових приміщень, їх обладнання; у четвертій розрахунок системи опалення; у п’ятій, шостій та сьомій — розрахунки систем захисту від вібрацій, шуму та випромінювання відповідно.
При виконанні цього курсового проекту студент повинен самостійно знайти технічні рішення питань. Пропоновані інженерні рішення важливо підтверджувати відповідними розрахунками, графічним матеріалом і обов'язковими посиланнями на літературні і нормативні джерела. Оригінальні конструктивні і принципові рішення окремих питань необхідно показувати на кресленні.
Завдання на курсовий проект повинне бути розміщене перед основним текстом курсового проекту. Матеріал пояснювальної записки розташовується в такій послідовності:
• титульний аркуш (див. Додаток А);
• зміст;
• вступ;
• основний текст пояснювальної записки;
• висновки;
• список використовуваної літератури;
• креслення (вкладається наприкінці пояснювальної записки).
У змісті пояснювальної записки виділяють розділи, які починають з нової сторінки. У свою чергу розділи при необхідності можуть ділитися на пункти. Нумерація в розділах складається з номера розділу та пункту, розділених крапкою. Усі розділи та пункти повинні мати короткі заголовки, які відповідають змісту. Вступ і Список літератури не нумеруються.
Виклад пояснювальної записки повинен бути коротким, логічним, чітким, таким, що обґрунтовує прийняті у курсовому проекті рішення. Не слід переписувати окремі аркуші з підручників та методичних вказівок.
У Висновках слід охарактеризувати особливості розглянутого технологічного процесу з точки зору небезпеки та шкідливості для робітників, та яким чином запропоновані в курсовому проекті системи захисту сприяють зниженню впливу несприятливих факторів на робітника.
Виконуючи розрахунки, треба спочатку навести формулу, пославшись при необхідності на літературне джерело, надати пояснення символів, які використовуються у формулі, а потім підставити чисельні значення символів і привести остаточний результат розрахунків без проміжних обчислень. Чисельні значення символів слід підставити у формули після того, як вони пояснені. Приводиться лише остаточний результат із зазначенням розмірності, а всі проміжні обчислення опускаються.
Бажано під час виконання розрахунків та креслень використовувати засоби MS Office, або пакети прикладних.
Формули, малюнки, таблиці нумеруються арабськими цифрами окремо в кожному розділі (завданні). Наприклад, табл.1 у розділі 5 буде мати номер 5.2. Кожна таблиця повинна мати назву, яка пишеться під словом "Таблиця".
У списку використовуваної літератури назви розташовуються за абеткою або у послідовності посилання на неї, при цьому на самому початку вказується основна література, а потім науково-технічна. По кожному джерелу зазначаються:
• прізвище та ініціали автора;
• назва книги або статті:
• місце видання і видавництво:
• рік видання;
• кількість сторінок.
Наприкінці пояснювальної записки студент ставить дату і підпис.
Графіки і малюнки, що включаються в текст пояснювальної записки, виконуються на білому або міліметровому папері стандартного формату.
Креслення, які додаються до курсового проекту, виконуються олівцем, тушшю, чорною пастою з дотриманням усіх вимог ГОСТ (ЕСКД).