Жінки у сфері сучасної політики. Представництво жінок у політичних системах світу

1. Гендерний вимір політики в Україні

Політика є тією сферою суспільства, яка активно впливає на соціальну діяльність у цілому. Всі сторони, підходи до визначення політики пов’язуються з діяльністю, спрямованою на досягнення, утримання й реалізацію влади індивідами й соціальними групами для здійснення своїх потреб та інтересів.

Політика охоплює впливом усі сфери суспільного життя, може сприяти прогресу, прискорювати суспільний розвиток або уповільнювати його, а може відкидати суспільство назад.

Політика функціонує в системі соціальної культури суспільства, перебуваючи під її впливом. Вона істотно залежить від усіх змін і перетворень, яких зазнає суспільство.

Сьогодні активізується й науковий інтерес до ґендерної політики, її практичної спрямованості на реальні ґендерні перетворення. Це зумовлено тим, що ґендерні проблеми все більше враховуються в умовах реконструювання сучасного політичного простору світової спільноти й упорядкування політичної сфери життя національних суспільств.

Ґендеризація політики стає об’єктивною потребою розвитку.Ґендерний складник у політиці є певною формою організації нації, її політичної системи, оформлення через способи політичного формування маскулінності й фемінності. Цей процес ще визріває й формується.

Ґендерна політика – визначення міжнародними органами та державами, політичними партіями основних ґендерних пріоритетів і фундаментальних цінностей, принципів і напрямів діяльності, відповідних методів та способів їх втілення, спрямованих на утвердження рівних прав, свобод, створення умов, можливостей і шансів, гарантій забезпечення рівного соціально-політичного статусу чоловіків і жінок, на розвиток ґендерної демократії та формування ґендерної культури в суспільстві.

Ґендерний підхід все більше проникає в сфери політичного врядування й управління. Такий підхід до політики передбачає її ґендерний вимір.

Ґендерний вимір у політиці – це застосування кількісних і якісних оцінок діяльності чоловіків і жінок у політиці, характеристик їхніх маскулінності й фемінності, відносин для визначення ступеня й рівня політичної культури їх соціо-статевого самовираження й самореалізації, ефективності політичного впливу на всі сфери організації, управління й планування приватного й публічного життя, ефективності впливу на всі напрямки суспільно-політичного розвитку, моделювання й прогнозування соціально-політичних процесів на принципах справедливості, рівності, миру й прогресу.

Ґендерний вимір політики в Україні свідчить про ще досить поширене патріархальне приписування жінці таких властивостей, як потреба в керівництві розумним чоловіком, підкореність чоловікові, схильність до афективності, безсловесної покори, близькість до природи, зосередження на материнстві тощо.

Акцентування на тілесності жіночої статі й пов’язування з нею жіночості є аргументом для усунення жінок зі сфери політичної активності й волевиявлення.Перетворення країни відбувається на основі якісно нової моделі, яка суттєво впливає на ґендерні процеси. Нова конфігурація соціальних відносин і системи соціальних інститутів зумовлює нові форми політичного способу самовираження статей і їх взаємовідносин.

Політика творення суспільства ґендерної рівності – це цілеспрямована діяльність ґендерно орієнтованих і ґендерно чутливих політичних структур у визначенні стратегічних політичних напрямів, методів, окресленні політичних і соціальних сил із забезпечення формування та функціонування такого суспільства, де жінки й чоловіки мають рівні права, свободи та можливості для добровільної участі, як рівноправні партнери, у всіх сферах життєдіяльності суспільства і мають змогу користуватися рівними політичними, економічними, соціальними і культурними привілеями, а також нести однакову відповідальність.

Така політика потребує чіткого розуміння ґендерної перспе-ктиви, змістом якої є долання ґендерної невідповідності та забезпечення ґендерного вирівнювання.

Ґендерні невідповідності – це розходження в ґендерній рівності, яка реально існує в світовій співдружності, регіонах та окремих країнах, а також в абсолютному ґендерному статусі й становищі жінки і чоловіка.

У всіх країнах світу існують ґендерні розходження щодо рівності перед законом, рівності можливостей (в отриманні винагороди за працю, рівності доступу до інформації, можливості висловити свою думку, заявити про свій інтерес, скористатися результатами людської праці за власним вибором тощо).

Проте обсяг їх різний залежно від історичної ситуації минулого та сьогодення, соціально-економічного й культурного становища, ступеня розвитку демократії.

Ґендерна дискримінація проникла в численні сфери життя незалежно від ґендерних перетворень у бік досягнень ґендерної рівності, що охопили світ в ХХ столітті.У ХХІ ст. забезпечення ґендерної рівності стало політичним пріоритетним напрямом розвитку. Одним із ключових елементів цього є долання ґендерної невідповідності й забезпечення ґендерного вирівнювання в усіх життєвих сферах через їх ефективний розвиток.

Ґендерним вирівнюванням називають вироблення суб’єктами політики системи науково обґрунтованих заходів і здійснення відповідних кроків та дій, спрямованих на згладжування специфічних форм ґендерної дискримінації та ґендерних заборон у суспільстві (в трудових колективах, на робочих місцях і в сім’ї) з метою утвердження ґендерної рівності щодо рівномірного розподілу ресурсів та участі.

Ґендерне вирівнювання розраховується на певні відрізки політичного часу. Воно може орієнтуватися на коротко-, середньота довготермінову перспективу залежно від ґендерного розвитку суспільства та ґендерних невідповідностей у ньому.

Особливо впливова тут роль держави. На основі ґендерної експертизи всіх сфер життя держава має виробляти необхідні параметри, за якими можна відстежувати ґендерні зміни в суспільстві, вирівнювати ґендерні невідповідності, досягати позитивних результатів у здійсненні ґендерної політики.