Негативні наслідки:

- виникнення значного неофіційного сектора економіки;

- ухилення від оподаткування;

- затримки податкових надходжень.

У проекті Податкового кодексу України запропоновано суттєво знизити ставки основних податків: податку на прибуток підприємств із 30% до 20%, податку на доходи фізичних осіб із 10 - 40% до 10% та 20%, податку на додану вартість із 20% до 17%, з яких 15% - для формування бюджету та 2% - для формування бюджету розвитку. Акцизний податок пропонується нараховувати на алкогольні напої, бензин. дизельне пальне, пиво, етиловий спирт, транспортні засоби, тютюнові вироби.

Проект Податкового кодексу передбачає також платежі за спеціальне використання природних ресурсів, рентні платежі, які сплачуватимуть юридичні особи, що видобувають нафту, природний газ, транзитну ренту при транспортуванні трубопровідним транспортом мінеральної сировини та продуктів її переробки через територію України, збір за використання радіочастотного ресурсу з метою проведення конверсії та перерозподілу радіочастотного ресурсу України, екологічний збір та інші платежі.

Загальні принципи визначають науковий підхід щодо характеристики внутрішньої суті та суспільного призначення.

Принципи оподаткування можна визначити як узагальнені і систематизовані погляди та ідеї пов'язані з оподаткуванням. Принципи "правильного" оподаткування, запропоновані багатьма країнами в основному збігаються.

Податкова система повинна:

- не спотворювати оптимального розміщення виробничих факторів на ефективних ринках;

- бути справедливою;

- бути гнучким автоматичним стабілізатором;

- бути чіткою, прозорою і незмінною;

- забезпечувати мінімум витрат на стягнення податків.

Найбільше уваги приділяють впливу податків на економіку, оскільки їхня роль в економічному житті істотно зросла. Головний напрям – дотримання справедливості ( ліквідація привілеїв). Сьогодні основна увага приділяється

принципам прогресивності та платоспроможності.

Принципи оподаткування розділяються на такі, що визначають справедливість податкової системи, і такі, що визначають її ефективність.

Існує проблема досягнення справедливого оподаткування в суспільстві.

Принцип платоспроможності стосується збирання надходжень до бюджету і зосереджений на розподільній природі оподаткування. Цей принцип декларує, що тягар оподаткування повинен розподілятись згідно з платоспроможністю платника податку (обсягу доходу, споживання, вартості майна тощо). З принципом платоспроможності пов'язані питання горизонтальної та вертикальної рівностей в оподаткуванні. Горизонтальна рівність передбачає, що платники податку з однаковою платоспроможністю та податковою базою за доходом чи майном сплачують однакові суми податків протягом певного періоду. Вертикальна рівність досягається у тому разі, якщо платники податку з різною платоспроможністю сплачують різні за обсягом суми податків, що диференціюються згідно з певними етичними принципами соціальної справедливості.

Принцип вигоди стосується видатків і визначає справедливий спосіб оплати суспільних благ та послуг, які забезпечує уряд.

Згідно з принципом вигоди й адміністративної зручності державна діяльність у формі забезпечуваних державною службою послуг і суспільних благ має певну ціну, яка набирає ознак податку.

Принцип визначальної бази. В основу побудови певної податкової системи має бути покладена економічна доктрина держави. На основі обраної соціально-економічної доктрини держави в країні повинен формуватись середній рівень оподаткування, тобто та частка валового внутрішнього продукту, що перерозподіляється через бюджет за допомогою податків та податкових платежів. Прогнозований обсяг видатків бюджетів є визначального основою для встановлення норми оподаткування в державі.

Доведено, що не завжди підвищення норми оподаткування в країні веде до збільшення обсягу податкових надходжень до державної казни. Якщо висота податкових ставок сягає певного критичного рівня, подальше підвищення норми оподаткування спричиняє не збільшення, а навпаки зменшення податкових надходжень.

Зв'язок між висотою оподаткування та податковими надходженнями залежить від податкової бази, тобто об'єкта оподаткування. На обсяг податкових надходжень впливає також процес ухилення від сплати податків. Надмірне підвищення норми оподаткування веде до збільшення доходів тіньової економіки та згортання легального бізнесу, а заодно й до скорочення податкової бази.

Податкова система повинна бути не лише справедливою, а й ефективною. Вона не повинна спричиняти „надмірного тягаря” і витрати на податкову адміністрацію та збирання податків не повинні бути надто великими порівняно з отриманими надходженнями.

До основних визнаних прав платників податків належать такі:

- право на охорону від втручання в особисте життя та конфіденційність означає, що всі платники податків повинні мата право сподіватися, що податкові органи не втручатимуться без потреби у їхні приватні справи. На практиці це здебільшого інтерпретується як уникнення безпідставних пошуків та вимог інформації.

- право доступу до інформації означає, що платники податків повинні мати доступ до найновішої інформації про функціонування податкової системи і про те, як було розраховано розміри їхніх податків. Вони мають також бути поінформовані про свої права, зокрема про право подавати скаргу.

- право подавати скаргу є визначальним пунктом будь-якої справедливої податкової системи, що належним чином захищає платників податків.

- платники податків повинні мати досить високий ступінь упевненості щодо результатів своїх дій.

Проблема мінімізації податкових платежів значною мірою вирішується через формування ефективної податкової політики підприємства( податковий менеджмент). Податкове планування на рівні суб'єктів господарювання є невід'ємною складовою управління фінансами підприємств.

Головним завданням податкового планування є мінімізація податків на основі максимального використання можливостей податкового законодавства, в тому числі і податкових пільг. Податкове планування починається ще до реєстрації підприємства і включає обґрунтування вибору організаційно-правової форми суб'єкта господарювання з позицій мінімізації податкових витрат. Наприклад, здійснення комерційної діяльності в режимі приватного підприємництва без створення юридичної особи означає заміну сукупності сплачуваних податків (ПДВ, податку на прибуток тощо) фіксованим або єдиним податком.

Суб'єкту малого бізнесу надається право вибору режиму оподаткування, що також є суттєвим елементом податкового планування. Наступним етапом у податковому плануванні має бути вибір місця здійснення діяльності як основного підприємства, так і його філій та відділень. Так, у підприємницькій практиці значним успіхом користується реєстрація фірм в офшорних зонах або у вільних економічних зонах.

Неабияке значення має форма розрахунків з постачальниками і покупцями, оцінка можливостей різних форм договорів з погляду податкових наслідків їх укладення.

Важливою складовою податковою менеджменту є регулювання оподатковуваної бази сплачуваних підприємством податків. З цих позицій усі податки поділяються на три групи:

- податки, об'єктом оподаткування яких є виручка;

- податки, об'єктом оподаткування яких є прибуток (дохід);

- податки, що мають об'єктом оподаткування фонд оплати праці.

Для скорочення можливих податкових втрат необхідно враховувати особливості методики розрахунку конкретних податків. Урахування всіх факторів, що впливають на базу оподаткування, уможливить не тільки істотну мінімізацію податків, а й попередить виникнення штрафних санкцій, знизивши тим самим рівень податкових витрат.

Однією із найсерйозніших проблем, які постають перед будь-якою податкового адміністрацією, є недотримання податкового законодавства. Розрізняють ухилення від сплати податку (у межах закону) і уникнення сплати податків. Ухилення від сплати податку – це зміна поведінки з метою зменшення суми податкових зобов'язань.

Уникнення сплати податків є порушенням податкового законодавства, бо полягає у несплаті податків, що мають бути сплачені, згідно із законодавством. Корені уникнення сплати податків – простого обману – лежать у незаконній економічній діяльності. Існування тіньової економіки має щонайменше дві причини:

1) окремі види економічної діяльності незаконні, і їх не хочуть наводити у звітній документації;

2) високі граничні ставки податку призводять до того, що люди прагнуть отримати дохід, але не реєструвати його.

Удосконалення системи оподаткування має відбуватися шляхом поступового зниження податкового тягаря в процесі довгострокової поетапної податкової реформи.

Контрольні питання:

1. У чому полягає економічна сутність податків?

2. Які функції податків?

3. Які існують відмінності між податками, платежами і відрахуваннями?

4. Які виділяються елементи системи оподаткування?

5. За якими ознаками класифікують податки?

6. Які існують способи утримання податків?

7. Що таке податкова політика?

8. Які критерії успішного проведення податкової політики?

9. Як визначається сутність податкової системи і в чому її відмінності від системи оподаткування?

10. На яких принципах базується побудова податкової системи?