
- •Задача 1. Визначення дії надлишкового тиску на об’єкт господарської діяльності при вибуху газоповітряної суміші.
- •Задача 2. Визначення дози опромінення та рівня радіації у осередку радіоактивного забруднення
- •Задача 3. Визначення тривалості перебування людей на забрудненій місцевості при встановленій дозі опромінення.
- •Задача 4. Прогнозування наслідків аварії з викидом хімічно-небезпечних речовин.
- •Задача 5 Оцінка інженерного захисту робітників та службовців промислового об'єкта.
- •7. Оцінка захисних споруд за життєзабезпеченням.
- •Література
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА УПРАВЛІННЯ СИСТЕМАМИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА
з дисципліни: Цивільний захист
Студентки Кедик Л.І
Гр. ОМ-081
Варіант №-7
Керівник роботи: доцент Бабюк С.Н.
Захищена з оцінкою _______
Викладач: доцент Бабюк С. Н.
Дата___________
Одеса-2012
Зміст
Вступ 3
Задача 1. Визначення дії надлишкового тиску на об’єкт господарської діяльності при вибуху газоповітряної суміші. 4
Задача 2. Визначення дози опромінення та рівня радіації у осередку радіоактивного забруднення 5
Задача 3. Визначення тривалості перебування людей на забрудненій місцевості при встановленій дозі опромінення. 6
Задача 4. Прогнозування наслідків аварії з викидом хімічно-небезпечних речовин. 7
Задача 5 Оцінка інженерного захисту робітників та службовців промислового об'єкта. 8
Література 16
Вступ
Згідно Закону України «Про правові засади Цивільного захисту» (№ 1859-ІУ. 24.06.2004р.) сформовані основні засади єдиної системи цивільного захисту. Одним з основних завдань цивільного захисту є:
- Прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій;
- Здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту.
Висока ефективність єдиної системи цивільного захисту неможлива без єдиної системи моніторингу: збирання, накопичення, передачі, оброблення результатів контролю небезпечних чинників надзвичайних ситуацій і прогнозування їх наслідків.
Пріоритетним завданням проголошеної в Україні стратегії гарантування безпеки людини, суспільства та держави є запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і забезпечення стійкості території, адміністративно територіальних одиниць та об’єктів економіки, якщо вони трапляються.
Задача 1. Визначення дії надлишкового тиску на об’єкт господарської діяльності при вибуху газоповітряної суміші.
Вихідні дані:
- ємність з вуглеводневим газом Q = 4т.
- відстань від ємності до об’єкта r = 350м.
Виконання:
1. Визначити надлишковий тиск у фронті ударної хвилі в районі промислового об'єкта.
2. Визначити яке руйнування (ступінь руйнування) може зазнати промисловий об'єкт (додаток 1).
3. Показати на малюнку розташування промислового об'єкта в осередку вибуху газоповітряної суміші.
Розв'язання:
1. Визначаємо радіус зони детонаційної хвилі:
м.
2. Знаходимо радіус зони дії продуктів вибуху:
м.
Якщо r>
,
r >
,
зробимо висновок, що промисловий об'єкт
знаходиться у осередку вибуху
газоповітряної суміші (ІІІ зона).
3. Визначаємо відносну величину φ:
4. Розраховуємо надлишковий тиск у фронті повітряної ударної хвилі для III зони при φ > 2 по формулі:
5. Визначаємо положення об'єкта у осередку вибуху газоповітряної суміші.
Рис. 1. Розташування промислового об'єкта в осередку вибуху газоповітряної суміші:
I – зона детонаційної хвилі з радіусом r1;
II – зона дії продуктів вибуху з радіусом r2;
III – зона повітряної ударної хвилі з радіусом r3.
Промисловий об'єкт може отримати середні руйнування.
Задача 2. Визначення дози опромінення та рівня радіації у осередку радіоактивного забруднення
Вихідні дані:
- час роботи у осередку радіоактивного забруднення - 8 год.
- час початку роботи
після аварії
4
год.
- коефіцієнт послаблення Кпосл = 10
- рівень радіації на початок роботи Рн = 45 рад/год.
Визначити дозу опромінення і рівень радіації у осередку радіоактивного забруднення.
Розв'язання:
1. Визначаємо час кінця роботи:
tk = tn + tpob = 4+8 = 12 годин,
де:
– час початку роботи після аварії;
– час роботи у осередку радіоактивного забруднення.
2. З формули
знаходимо рівень радіації на 12
годину тоді рівень радіації на 12
годину становитиме:
рад/год.
3. Визначаємо дозу опромінення за 12 годин роботи за формулою:
Задача 3. Визначення тривалості перебування людей на забрудненій місцевості при встановленій дозі опромінення.
Вихідні дані:
- час початку роботи після аварії 6 год.;
- рівень радіації
45
рад/год.;
- встановлена доза опромінення Двст = 10 рад;
- коефіцієнт послаблення Кпосл = 10.
Визначити допустиму тривалість роботи людей на радіоактивно забрудненої місцевості.
Розв’язання
1. Визначаємо відносну величину α за формулою:
де
– коефіцієнт перерахування рівня
радіації на початковий час;
2. При
0,9
і
6
години визначаємо, що тривалість роботи
людей на радіоактивно забрудненої
місцевості становитиме 2,25
год.
Висновок. Тривалість роботи робітників та службовців в осередку радіоактивного забруднення – 2,25 год.
Задача 4. Прогнозування наслідків аварії з викидом хімічно-небезпечних речовин.
Вихідні данні:
- ємність з хлором Q = 30 т.;
- температура повітря +20ºС;
- швидкість вітру 2 м/с;
1. Визначаємо за швидкістю вітру 3 м/с коефіцієнт кутового розміру зони можливого зараження (за табл. 1), φ = 90º.
Таблиця 1
Кутові розміри зони можливого зараження від швидкості вітру
V м/с |
< 0,5 |
0,6 - 1 |
1,1 - 2 |
> 2 |
|
360º |
180º |
90º |
45º |
2. Визначаємо глибину розповсюдження хмари зараженого повітря, Г = 22 км.
3. Визначаємо площу зони можливого хімічного зараження за формулою:
4. Визначаємо площу прогнозованої зони хімічного зараження по формулі:
де: К – коефіцієнт, який залежить від ступеня стійкості повітря.
Г – глибина розповсюдження хмари зараженого повітря;
N – час на яке розраховується глибина ПЗХЗ.
5. Визначаємо час випарювання хлору Т = 1,12 год.
6. Знаходимо ширину ПЗХЗ при інверсії:
Шпзхз
=
7. Наносимо на мапу (схему) зону хімічного зараження (рис.2)
Рис. 2. Схема зони хімічного зараження місцевості.