Хід роботи
1. Отримання гідрозолю гідроксиду заліза.
100 мл дистильованої води наливають у колбу і ширшають на електричній плитці до кипіння. Не знімаючи колби, вимикають плитку, після чого додають 5-6 крапель насиченого розчину FeCl3. Відбувається гідроліз іонів заліза (III), унаслідок чого утворюється червоно-коричневий колоїдний розчин гідроксиду заліза (III). Отриманий золь охолоджують, обливаючи зовнішні стінки конуса водою з-під крана. На світлі золь повинен виглядати абсолютно прозорим.
2. Визначення порога коагуляції.
Беруть 11 пробірок і 10 з них розташовують у штативі у два ради по 5 пробірок у кожному. У кожну з пробірок додають з бюреток послідовно дистильовану воду і розчин електроліту в різних співвідношеннях, але таким
чином, щоб у сумі об'єм був 5мл (наприклад, З мл води + 2 мл розчину електроліту, або 4,7 мл води і 0, 3 мл розчину електроліту). Для одного ряду пробірок використовують розчин сульфату калію Ka2SO4 для іншого – розчин червоної кров'яної солі Кз[Fе(СN)6].
Потім в усі пробірки швидко додають по 5 мл золю. Вміст пробірок перемішують струшуванням, записують час початку досліду і залишають пробірки в штативі на 15 хвилин. Одночасно з робочими розчинами в 11-й пробірці ставлять контрольний (холостий дослід), готують стандартний (еталонний) розчин, змішуючи 5 мл дистильованої води з 5 мл золю. В контрольному досліді коагуляція не відбувається.
Через 15 хвилин зіставляють робочі розчини з вмістом контрольної пробірки. Ознакою коагуляції є помутніння досліджуваного розчину порівняно з еталонним, що особливо помітно при проходженні світла.
3. Порядок подання результатів.
Заповніть таблицю 2, до якої вже занесені об'єми розчинів, що додаються в кожну пробірку. Результат кожного досліду означають таким чином: «+» - коагуляція спостерігається; «-» - коагуляція не спостерігається.
Поріг коагуляції визначте за формулою:
ммоль/л,
де С – молярна концентрація електроліту;
V – найменша кількість електроліту в мл достатня для коагуляції 10 мл золю.
Якщо коагуляція відбулася в усіх розчинах, треба повторити досліди з ще меншими об'ємами електроліту або з більш розбавленими вихідними його розчинами.
Об'єми розчинів, що додаються, мл
Таблиця 2
Розчини |
Номери пробірок |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Дистильована вода. |
4,7 |
4,5 |
4,0 |
3,5 |
3,0 |
Розчин K2SO4 |
0,3 |
0,5 |
1,0 |
1,5 |
2,0 |
Золь Fe(OH)3 |
5,0 |
5,0 |
5,0 |
5,0 |
5,0 |
РЕЗУЛЬТАТ: «+»або «-» |
|
|
|
|
|
Дистильована вода |
4,7 |
4,5 |
4,0 |
3,5 |
3,0 |
Розчин K3[Fe(CN)6] |
0,3 |
0,5 |
1,0 |
1,5 |
2,0 |
Золь Fe(OH)3 |
5,0 |
5,0 |
5,0 |
5,0 |
5,0 |
РЕЗУЛЬТАТ: «+»або «-» |
|
|
|
|
|