Використання фонду нагромадження

Знарядь праці

Предметів праці

Приріст засобів виробництва

Резерви

Фонд нагромадження

Страхові запаси

Приріст предметів споживання

На абсолютний приріст населення

Для задоволення зростаючих потреб

Для додаткової робочої сили

Додатковий продукт є основним, але в реальному житті не єдиним джерелом нагромадження. Певну роль у нагромадженні відіграє амортизаційний фонд. Роль амортизаційного фонду, як джерела нагромадження, полягає в тому, що в міру заміщення зношених знарядь праці відбувається їх оновлення, модернізація, реконструкція. В зв'язку з цим відрізняють чисте нагромадження, тобто таке, що відбувається лише за рахунок додаткового продукту, й валове, джерелом якого, окрім додаткового продукту, виступає й амортизаційний фонд.

Фонд нагромадження – величини не постійна. Як складова частина національного доходу вій залежить, по-перше, від факторів, що визначають обсяги національного доходу; по-друге, від пропорції розподілу національного доходу на фонд споживання й фонд нагромадження; по-третє, розміри нагромадження, безпосередньо пов'язані з величиною національного багатства, найважливішою частиною якого є виробничі фонди (що впливає на розміри амортизації). Якщо вплив першого й третього факторів не вимагає особливих пояснень, бо це вже розглядалося в попередніх темах, то другому фактору слід приділити увагу.

Нагромадження й споживання

Фонд нагромадження й фонд споживання формуються з одного джерела – національного доходу. Отже, в кожний даний момент вони обмежують один одного. При їх оптимізації не можна виходити з максимізації того чи іншого фонду.

Кому ж повинен бути наданий пріоритет – нагромадженню чи споживанню? На перший погляд, здається, тут немає проблем. Якщо суспільство дбає про добробут своїх громадян, пріоритет треба надавати споживанню. Проте це не зовсім так тому, що важливим фактором зростання споживання виступає нагромадження й не лише в майбутньому, але й в кожний даний момент, адже процес нагромадження засобів праці – це збільшення робочих і місць, а отже, й загального фонду заробітної плати, тобто споживання. Ще більшою мірою нагромадження впливає на майбутнє споживання, створюючи матеріальну основу для подальшого розширення виробництва.

Разом з тим нагромадження не можна розглядати як щось не-і залежне від фонду споживання. Зростання фонду споживання означає підвищення добробуту людей, зростання рівня їх знань, кваліфікації, що сприяє прискоренню темпів зростання національного доходу, а отже, й зростанню обсягів фонду нагромадження.

Водночас неможливо переоцінювати й процес споживання тому, що життя не зводиться тільки до споживання. Саме споживання виступає лише як засіб всебічного гармонійного розвитку особи. Процес же формування особистості відбувається не лише в ході споживання, але й значною мірою у сфері виробництва. При цьому особливого значення набувають умови праці, знаряддя праці і т. ін.

Отже, між нагромадженням і споживанням існує діалектичний зв'язок. Тому в теоретичному аспекті границя між ними умовна. Разом з тим на практиці чітке визначення пропорцій між нагромадженням і споживанням, конкретні розміри фондів нагромадження й споживання мають величезне значення, бо від цього залежать темпи й якість економічного зростання. Як же ця пропорція визначається? Щоб відповісти на це запитання, необхідно познайомитися з такою категорією як, норма нагромадження.

Норма нагромадження

Норма нагромадження – це відношення фонду нагромадження до національного доходу. Визначається вона за формулою;

де Н – норма нагромадження, ФН - фонд нагромадження, НД — національний доход.

Приклад. У 1990 р. в колишньому СРСР ФН складав 145,7 млрд. крб., НД - 704,3 млрд. крб.; в Україні відповідно 15 і 94 млрд. крб. Звідси норма нагромадження складала в СРСР

, в Україні

Яка ж повинна бути норма нагромадження? В кожний даний момент норма нагромадження визначається різноманітними факторами, які залежать від поставлених економічних, соціальних і політичних завдань, від рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.

В сучасних, наприклад, умовах, в яких опинилася національна економіка, слід звернути увагу на такі фактори, як переведення економіки на інтенсивний шлях розвитку; технічна реконструкція народного господарства у світлі вимог НТР; зміна структури економіки і т.д. Все це, звичайно, вимагає збільшення фонду нагромадження. Водночас низький рівень матеріального й соціального добробуту населення вимагає прискорення соціально-економічного розвитку, що неможливо без зростання фонду споживання. Як же за таких умов сформувати оптимум норми нагромадження?

Абстрактні межі цього фонду визначаються просто: верхньою межею є величина додаткового продукту; нижньою - потенціал розширеного відтворення, який визначається як різниця І(V+m) – ІІС. У реальному ж господарюванні оптимум норми нагромадження формується у відповідності з особливостями кожного етапу соціально-економічного розвитку країни. Зокрема, сучасний стан економіки України вимагає для створення потужного виробничого потенціалу на майбутнє завищеної норми нагромадження. Це може бути досягнуто двома шляхами. По-перше, за рахунок внутрішніх резервів, що неминуче (зважаючи на дуже низький рівень розвитку національного виробництва) приведе до дальшого падіння народного добробуту, але на майбутнє забезпечить збереження незалежності країни й закладе основу для зростання фонду споживання, а отже. й народного добробуту. По-друге, за рахунок іноземних інвестицій, що на перших порах не відіб'ється на народному добробуті, але в перспективі приведе до втрати економічної самостійності країни, перетворення Її в сировинний придаток і ринок дешевої робочої сили для країн Заходу, що неминуче погіршить соціально-економічні умови життя людей.

Ефективність капіталовкладень

Реалізація фонду нагромадження здійснюється через капіталовкладення (капітальне будівництво). Проте капіталовкладення – це лише форма затрат. Тому їх зростання чи зменшення ще не говорить про ефективний чи неефективний розвиток економіки. Так, наприклад, середньорічний приріст капіталовкладень в колишньому СРСР у 1986-87 рр. був більший, ніж у США у 2,7 рази, а національний доход в СРСР складав лише 64% від національного доходу США.

Тому реалізація фонду нагромадження оцінюється не за розмірами капіталовкладень, а за їх ефективністю. Визначення ж ефективності відбувається шляхом зіставлення капіталовкладень з кінцевим результатом. А таким кінцевим результатом з народногосподарської точки зору є приріст національного доходу. Відповідно до цього формула, за якою розраховується ефективність капіталовкладень, має такий вигляд:

де .- ефективність капіталовкладень, — приріст національного доходу, КВ – капітальні вкладення.

Приклад. Приріст національного доходу в "п" році склав 10 млрд. гри.; капіталовкладення в цьому році становили 200 млрд. грн.. Отже,

тобто, на кожну гривню, вкладену в економіку, було отримано приріст національного доход; на 5 коп.

Підвищення ефективності капіталовкладень означає збільшення випуску необхідної продукції при менших капіталовкладеннях або зменшення капіталовкладень на одиницю виробленої продукції.

Підвищення ефективності капіталовкладень досягається різними шляхами. Основними є:

- покращення технологічної структури капіталовкладень, що, означає збільшення питомої ваги затрат на обладнання;

- вдосконалення відтворювальної структури капіталовкладень, що означає збільшення питомої ваги капітальних вкладень на технічне переозброєння й реконструкцію діючих підприємств при зменшенні питомої ваги нового будівництва;

- скорочення строків будівництва об'єктів, числа одноразово- діючих будівництв, зменшення незавершеного будівництва.

Вирішальним засобом підвищення ефективності капітальних вкладень виступає НТП.

Ефекти мультиплікації і акселерації

В основі зростання національного доходу лежить інвестиційний процес (фінансування капіталовкладень). Можливості інвестицій у свою чергу залежать від величини доходів населення (отже, від обсягів національного доходу) її розподілу цих доходів на споживання й збереження. Чим більша частина доходів використовується на споживання, тим більший поштовх дається для розвитку виробництва, отже, й зростання національного доходу. Цей ефект тобто залежність обсягів національного доходу від частим споживання в загальній сумі доходів, економічній теорії отримав назву ефекту мультиплікатора, про що мова йшла у попередній темі.

Математично мультиплікатор можна виразити такою формулою:

де - приріст національного доходу; - приріст капіталовкладень; - частка невиробничого споживання в прирості національного доходу; - величина мультиплікатора.

3 формули видно, що коли весь приріст доходів перетвориться на заощадження ( ), мультиплікатор починає дорівнювати одиниці, а національний доход збільшується рівно на стільки, на скільки зростають інвестиції. Якщо ж заощаджень немає ( ), швидкість зростання національного доходу наближається до безкінечності. Істотно, такі екстремальні ситуації в реальному житті не трапляються. Мультиплікатор завжди менший одиниці (1 > С" > 0), і його граничне максимальне значення визначається мінімально допустимою (юрмою нагромадження.

Прискорення зростання національного доходу здійснюється також і за рахунок додаткових інвестицій, джерелом яких е заощадження населення, зроблені в попередні роки, тобто до поточного використання частини доходів на інвестиції додаються заощадження попередніх років, завдяки чому значно прискорюються темпи зростання національного доходу. Цей ефект прискореного зростання національного доходу отримав назву ефекту аксельрації.

Отже, ефект мультиплікації досягається за рахунок інвестицій, утворених при розподілі національного доходу поточного року, а ефект аксельрації - за рахунок інвестицій, джерелом яких є частина національного доходу, заощаджена й невикористана в попередні роки й додана до інвестицій поточного року.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Що ви розумієте під національним доходом?

2. Які фактори впливають на величину національного доходу?

3- Назвіть основні доходи, які утворюються в результаті розподілу національного доходу. Чому вони називаються первинними?

4. У чому полягає суть перерозподілу національного доходу?

5. Охарактеризуйте механізм перерозподілу національного доходу.

6. У чому полягає призначення фонду споживання, які ви знаєте його функції?

7. Доходи населення, їх типи, форми й матеріальна основа.

8. Заробітна плата - це категорія розподілу чи виробництва? Що є матеріальною основою

заробітної плати?

9. Які функції виконують суспільні фонди споживання, їх види? 10. Як побудован

а система соціального захисту населення в країнах Заходу, її відмінність від такої ж системи в Україні?

11. Що таке рівень життя і якими показниками він вимірюється?

12. Що ви розумієте під прожитковим мінімумом, мінімальним споживчим бюджетом, як вони визначаються за кордоном і в Україні?

13. Як відбуваються нагромадження національного доходу й які фактори впливають на цей процес? 14. У яких формах відбувається нагромадження національного доходу? 15. В чому ви вбачаєте зв'язок між нагромадженням і споживанням, як практично вирішується суперечність між ними? 16. Що таке норма нагромадження і як вона розраховується? 17. Що ви розумієте під ефективністю капіталовкладень і як вона визначається? 18. Що означають ефекти мультиплікації й аксельрації?