Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини
1. РОЗПОДІЛ НАЦІОНАЛЬНОГО ДОХОДУ.
Суспільство, якщо воно хоче продовжувати існувати, не має права використовувати вироблений річний діл НД сукупний продукт на особисте споживання. Частина продукту, яка відшкодовує спожиті засоби виробництва, повинна повернутись у виробництво й тим забезпечити його безперервність. Це так звана стара вартість, яка існувала до початку даного процесу виробництва у вигляді певної кількості сировини, палива, допоміжних матеріалів і знарядь праці. І лише те, що створюється впродовж року заново, що ми назвали національним доходом, може піти на задоволення особистих потреб громадян і нагромадження.
Отже, національний доход – це джерело, яке забезпечує існування й розвиток суспільства. Тому, щоб задовольнити потреби різних категорій учасників суспільного виробництва, а також нагромадження, його необхідно розподілити. Причому розподілити оптимально тому, що пропорції поділу національного доходу безпосередньо впливають на особисті та сімейні доходи, зумовлюючи матеріальний та соціальний статус окремих людей та соціальних груп. Від пропорцій розподілу національного доходу залежать і темпи економічного розвитку країни. Як же цей розподіл відбувається?
Розподіл національного доходу виступає як сукупність відносин, що виникають з приводу новоствореної вартості між безпосередніми учасниками її виробництва - власниками факторів виробництва (капіталу, праці, землі, інтелекту). На рівні первинних господарських ланок (підприємств, фірм) у процесі розподілу національного доходу утворюються такі специфічні форми доходів. Див. схему.
Розподіл національного доходу
V – заробітна
плата
Національний доход V+m
m –
додаткова вартість
Прибуток
Дивіденд
Позичковий капітал
Рента
Розглянуті доходи називаються первинними або основними. Водночас їх можна назвати й факторними оскільки кожен з них пов'язаний з певним фактором виробництва. У привласненні тієї чи іншої специфічної форми доходу й відбувається економічна реалізація власності на даний фактор виробництва.
В результаті розподілу національного доходу утворюються доходи безпосередніх учасників сфери матеріального виробництва.
Перерозподіл НД. Але ж, як нам відомо, існує також сфера нематеріального виробництва. Звідки А її учасники отримують поділ НД свої доходи? Ці доходи формуються в результаті перерозподілу національного доходу, під яким розуміється сукупність економічних відносин між учасниками сфери матеріального виробництва й представниками нематеріальної сфери з приводу вторинного привласнення національного доходу.
Отже, первинні доходи не залишаються повністю в розпорядженні суб'єктів виробництва, а частково трансформуються в гак звані вторинні або похідні доходи учасників нематеріальної сфери. Механізм перерозподілу національного доходу є однією з найважливіших підсистем національної економічної системи. Він включає в себе найрізноманітніші канали, по яких первинні доходи трансформуються у вторинні. Набір цих каналів залежить від ступеня розвитку економіки. Див. Схему.
У сучасних економічних системах похідні доходи реалізуються також через виплати із соціального страхування, стипендії, проценти по вкладах, виграші по облігаціях тощо.
У результаті розподілу та перерозподілу національного доходу в усіх групах населення, підприємствах та установах утворюються кінцеві доходи, з реалізацією яких пов'язана заключна стадія руху національного доходу - його використання. Див. схему.
Механізм перерозподілу національного доходу
Держбюджет (прямі податки)
Оплата послуг
Ціноутворення
(непрямі податки)
Сфера матеріального виробництва
Сфера нематеріального виробництва
Кредит
Державні позики
Фонди
Використання національного доходу здійснюється в процесі споживання й нагромадження. Мова про це далі.
Стадії руху національного доходу
Виробництво
Національний
доход
Перерозподіл
Розподіл
Використання
Фонд споживання
Фонд нагромадження
2. СПОЖИВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ДОХОДУ
Фонд споживання Кінцевим пунктом будь-якого виробництва є споживання. Споживання завершує виробництво, воно ж е й вихідним пунктом нового виробництва. При цьому слід розрізняти два види споживання:
виробниче (споживання знарядь і предметів праці в процесі виробництва переважно з фонду заміщення), яке було розглянуто раніше, й особисте (споживання товарів народного споживання й послуг з національного доходу), про що мова піде тепер.
Споживання національного доходу утворює так званий фонд споживання. У вартісній формі фонд споживання – це сума всіх доходів населення, які використовуються на придбання товарів народного споживання, послуг, духовних та соціальних благ, а також надходження в заклади й організації сфери нематеріального виробництва, що обслуговують населення. В натурально-речовій формі фонд споживання - це маса матеріальних, духовних та соціальних благ, призначених для споживання та обслуговування процесу споживання.
Відповідно до такого змісту фонд споживання виконує певні функції. а)задоволення нормальних поточних потреб людей (без чого неможливе просте відтворення людства);
б)задоволення зростаючих потреб людей у зв'язку з абсолютним приростом населення (інакше неможливе розширене відтворення людського суспільства); в)задоволення потреб додаткової робочої сили, що надходить у виробництво в зв'язку з його розширенням. Причому мова йде не лише про задоволення особистих потреб у споживанні, а й про обслуговування населення культурно-освітніми та учбово-науковими закладами, службами охорони здоров'я, управління і т.д.
Названі функції зумовлюють структуру фонду споживання. Див. схему.
Найбільшу питому вагу у фонді споживання займає особисте споживання населення. Зокрема, в 1990р. в Україні воно складало 85.3%. У сучасних умовах, коли йде звуження соціальних функції держави (скорочуються видатки з державного бюджету на обслуговування населення й утримання закладів науки, культури, освіти, охорони здоров'я тощо), питома вага особистого споживання у фонді споживання зростає. Так, у 1996р. вона сягнула вже за 90%.