3. Характеристика змістових терорій мотивацій

До змістовних теорій мотивації відносять:

• теорію потреб А.Маслоу

• теорію Мак-Грегора

• теорію двох факторів Ф.Герцберга

• «теорію продуктивності» Мак-Клейланда

Серед змістовних теорій мотивації найбільшого визначення набула теорія ієрархії потреб, запропонована Л.Маслоу. Згідно з А.Маслоу, поведінка людини мотивується п'ятьма групами потреб, які, в свою чергу, поділяються на первинні та вторинні. До первинних відносяться фізіологічні потреби та потреби у безпеці; до вторинних - соціальні потреби, потреби в повазі, потреби самовиявлення.

Фізіологічні потреби - необхідні для виживання: їжа, вода, житло, відпочинок, сон та ін.

Потреби в безпеці і впевненості у майбутньому - захист від несприятливих впливів зовнішнього середовища і впевненість у тому, що фізіологічні потреби будуть задоволені в майбутньому. Проявом цих потреб можуть бути пошук надійної роботи, страхування життя, майна та ін.

Соціальні потреби - це відчуття належності до будь-кого або будь- чого (груп, колективу, соціального прошарку, важливої справи), взаємодії і підтримки відчуття, що тебе розуміють і сприймають.

Потреби в повазі - самоповага особистих досягнень, повага з боку оточуючих, визнання, слава, влада.

Потреби самовиявлення - полягають у реалізації своїх потенційних можливостей і зростанні як особистості.

А.Маслоу стверджував, що як тільки людина відчує, що вона задовольнила свої основні потреби, наприклад, у їжі, житлі (за рахунок заробітної плати), вона піднімається вище в розумінні задоволення нових потреб.

Задоволені потреби не служать більше мотивацією для прикладан­ня більших зусиль до праці. Незадоволені потреби, навпаки, створю­ють напружений стан, який можна зняти задоволенням цих потреб.

Оскільки розвиток людини як особистості ніколи не припиняється, остання потреба ніколи не може бути повністю задоволеною. Тому й процес мотивації поведінки працівника через потреби немає кінця.

Разом з тим теорія А.Маслоу має певні недоліки. Насамперед,

іерерхія потреб слабко враховує індивідуальність людей. Для однієї людини найважливішою може бути потреба у самовиявленні, для другої - у повазі, а для третьої - в безпеці.

Крім того, потреби не задовольняються дискретно. Так, задоволь­няючи фізіологічну потребу, людина водночас потребує соціальних контактів, поваги тощо.

«Теорія Х/У» Мак-Грегора ґрунтується на використанні дуалістичного портрету людини, яку відображали або позитивною або негативною (добрий - злий) чи песимістично-оптимістичною (щодо динаміки її розвитку). Найбільш видатним представником дуалістичного зображення людини в межах сучасної теорії менед­жменту є Мак-Грегор, який за допомогою пари протилежностей (теорій «X» і «У») доступно описав два портрети людини, які екстремально відрізняються один від одного.

Мак-Грегор виходив насамперед з того, що будь-яке управлінське рішення спирається на ряд гіпотез про природу людей і про відносини між ними.

Портрет людини X («Теорія X») характеризується тим, що людина має природжену огиду до праці і намагається будь-яким способом уникнути її. Тому більшість людей необхідно контролювати, скеровувати і загрозою покарання примушувати робити свій внесок у досягнення цілей організації. Така людина охоче дозволяє собою управляти, уникає відповідальності, не має прагнення до наживи і передусім бажає безпеки.

Портрет людини У («Теорія У»). За своєю природою ця людина не має огиди до праці, навпаки, праця для неї с джерелом задоволення. Якщо людина повністю поділяє цілі організації, то тоді не потрібен сторонній контроль; розвивається самоконтроль і власна ініціатива. Для такого працівника найбільш важливим стимулом до праці є задоволення

потреби в повазі і прагнення до самовиявлення, успіху.

Сутність двофакторної теорії мотивації Ф.Герцберга полягає у виділенні двох категорій, яким він дав назву «гігієнічні фактори» і «мотивація».

Гігієнічні фактори пов'язані з навколишнім середовищем, в якому здійснюється робота, а мотивації - з характером і сутністю роботи.

Гігієнічні фактори - умови роботи, заробіток, політика фірми і адмі­ністрації, міжособисті відносини з керівником, колегами, підлеглими, рівень безпосереднього контролю за роботою; мотивація можливості творчого та ділового зростання, висока міра відповідальності, визначення та схвалення результатів роботи, просування по службі, успіх.

Згідно з цією теорією, при відсутності або недостатності гігієніч­них факторів у працівника виникає незадоволення роботою. Від­сутність же мотивацій до цього не призводить. Але наявність їх викликає задоволення і мотивує працівників до підвищення ефек­тивності роботи.

Теорія мотивації продуктивності Мак-Клейланда ґрунтується на тому, що він з широкого спектру потреб виокремив три найбільш значущі для пояснення поведінки людини:

• прагнення до досягнень

• соціальні прагнення

• прагнення до влади

При цьому основну увагу Мак-Клейланд приділяв прагненню до досягнень і на цьому побудував теорію мотивації праці (досягнень). Під прагненням до досягнень слід розуміти досить стабільну здатність прагнути досягнень і успіхів.

Мак-Клейланд глибоко вивчив, чому саме в людей з більш-менш чітко вираженими трьома основними потребами мотивація до досягнень виявляється по-різному: в одних сильніше, ніж в інших), і за яких умовах можна посилити мотивацію до досягнень. На основі проведеного дослідження Мак-Клейланд відмітив у цих працівників такі характерні риси:

• вони надають переваг)' завданням середнього ступеня складності, але таким із них, які відрізняються новизною змісту та творчого підходу;

• вони йдуть на добре продуманий ризик;

• вони відчувають велике задоволення від самої праці (внутрішня мотивація), гроші для них мають значення тільки як індикатор оцінки досягнень;

• вони потребують безпосереднього зворотного зв'язку, частих оцінок (власних і сторонніх) результатів праці;

• вони віддають перевагу таким ситуаціям у роботі, коли вони можуть самостійно працювати і приймати рішення;

• вони концентруються на праці (завданні) і менше — на співро­бітниках.

Мотивація досягнень є для Мак-Клейланда передумовою успішної діяльності менеджера.