Тема 8. Мотивування як загальна функція менеджменту

ПЛАН

1. Сутність і теоретико-прикладні засади мотивування

2. Класифікація теорій мотивацій

3. Характеристика змістовних теорій мотивацій

4. Характеристика процесуальних теорій мотивацій

5. Матеріальне стимулювання праці

1. Сутність і теоретико-прикладні засади мотивування

У процесі зародження та формування менеджменту як науки завжди виникали проблеми дієвого і результативного мотивування. Спочатку йшлося більше про матеріальні та організаційні аспекти спонукання. На сучасному етапі все більше акцентується на соціально- психологічних аспектах мотивації, що створюють умови для досягнення високих результатів виробничо-господарської діяльності з мінімальними затратами.

Після визначення перспектив організації та завершення її побудови особливого значення набувають питання створення максимальної зацікавленості працівників у результатах діяльності організації, тобто мотивування.

Мотивування - вид правлінської діяльності, який забезпечує процес спонукання себе та інших працівників до діяльності, що спрямована на досягнення особистих цілей і цілей організації.

У процесі історитіого розвитку мотивація як економічна категорія пройшла два етапи:

© застосування політики «батога та пряника»

• використання методів психології і фізіології (згідно з доктринами Зігмунда Фрейда (1856-1936), Е. Мейо, М. Туган-Барановського та ін.)

Мотивація ґрунтується на двох категоріях: потреби - відчуття фізіологічної або психологічної нестачі чого-небудь і винагороди - те, що людина вважає цінним для себе.

Потреби поділяють на первинні (фізіологічні) і вторинні (психологічні); винагороди - на внутрішні (отримують у процесі роботи, від змісту трудового процесу, відчуття самоповаги тощо) і зовнішні (зумовлені заробітною платою, просуванням за службовою ієрархією, кабінетом, службовим авто, додатковою відпусткою тощо).

Потреби породжують у свідомості людини інтерес, а він - мотиви (усвідомлене спонукання до дій). Відповідно мотиви зумовлюють певну поведінку людини, спонукають її до вчинків і дій з метою отримання винагороди та досягнення особистих цілей. Результатом цього може бути повне задоволення, часткове задоволення чи незадоволення потреб індивіда.

Мотиваційні теорії цікавили вчених протягом усієї історії економічної науки.

Суттєвий внесок у розвиток теорій мотивації зробили українські вчені Так, Михайло Вольський (1834-1876) вважав необхідним

поліпшувати фізичні, моральні та інтелектуальні умови існування людини, наголошуючи, що політекономія є наукою про діяльність людини, спрямовану на задоволення матеріальних і духовних потреб.

Г. Цехановецький виступав проти узагальнень Адама Сміта (1723- 1790) про людську поведінку, стверджуючи, що багато людей намагається поліпшити своє становище не тільки завдяки власній праці, а й за рахунок інших.

М. Туган-Барановський одним із перших у світі розробив чітку класифікацію потреб.

Протягом історії менеджменту сформувалися достатньо обґрунтовані теорії мотивації, покладені в основу прикладних механізмів мотивування працівників.

їх поділяють на дві групи:

• теорії, які відображають зміст потреб (змістові).

• теорії, які відображають процес винагородження (процесійні).