- •Поверхневі явища та дисперсні системи лабораторні роботи
- •Лабораторна робота 1
- •2.2.2 Порядок виконання роботи
- •5.2.3 Визначення швидкості переміщення межі колоїдний розчин – дисперсійне середовище
- •Контрольні питання
- •Поверхневі явища та дисперсні системи Лабораторні роботи Укладач Семененко Світлана Василівна
5.2.3 Визначення швидкості переміщення межі колоїдний розчин – дисперсійне середовище
По шкалі відмічають положення межі розділу в обох колінах U –подібної трубки, включають струм ( у присутності викладача) та відмічають час початку досліду. Спостерігаючи за переміщенням межі, визначають знак заряду колоїдних частинок. Відліки положення рівнів у колінах трубки слід робити кожні п’ять хвилин. Дослід ведуть протягом 20хвилин. У кожному досліді відмічають різність потенціалів та вимірюють відстань між електродами.
Якщо межа розділу у одному з колін приладу занадто розмивається, то відлік слід вести по положенню границі у другому коліні і по ньому визначати зміщення межі. Слід пам’ятати також, що при додаванні електроліту з багатовалентним іоном може відбутися перезарядка колоїдної частинки.
Після закінчення першого досліду прилад відключають від джерела струму. Електроди виймають із U-подібної трубки. Прилад звільнюють від розчину, промивають дистильованою водою і заповнюють наступною порцією золю з електролітом, як описано в пункті 5.2.2, включають струм і ведуть спостереження, як у першому досліді.
Дослід повторюють з третім зразком і відповідною концентрацією електроліту.
Результати досліду записують у таблицю 1.
Таблиця 5.1 - Дослідні дані з електрофорезу
Концентрація електроліту С моль/дм3 |
С1 = |
С2 = |
С3 = |
|||
Відстань між електродами L = I1 + I2 + I3 |
L1 = |
L2 = |
L3 = |
|||
V , B |
|
|
|
|||
Положення границі |
Ліве коліно |
Праве коліно |
Ліве коліно |
Праве коліно |
Ліве коліно |
Праве коліно |
|
|
|
|
|
|
|
0 хвл. 5 10 15 20 |
|
|
|
|
|
|
Середнє зміщення у коліні Δh сер. |
|
|
|
|
|
|
Середнє зміщення Δh сер.,М |
|
|
|
|||
Знак заряду частки |
|
|
|
|||
ζ , В |
|
|
|
|||
5.3 Обробка результатів вимірювання
Для розрахунку електрокінетичного потенціалу використовують рівняння (5.1). Для водних золів εвідн. = 81; = 1 10-3 Па ·с; ε0 = 8,85· 10 –12 Ф/м.
Напруженість електричного поля дорівнює:
Е = V/L (5.3)
де: V – різниця потенціалів на електродах, В;
L – відстань між електродами, м;
L = l1 + l2 + l3 (див. рис. 1)
Лінійна швидкість руху частинок (або межі розділу золь-дисперсійне середовище).
U = Δ hсер./ τ (5.4)
де: Δ hсер – середнє зміщення межі, м;
τ – час, за який відбувається зміщення межі, с;
Підставивши (3) і (4) у рівняння (1), отримуємо розрахункову формулу:
ζ = η ·Δhcp · L/(τ εвідн. ε0 · V) (5.5)
За вирахуваними значеннями електрокінетичного потенціалу ζ будують графік, залежності ζ – потенціалу від концентрації електроліту.
У звіті необхідно привести рівняння реакцій, які приводять до утворення важкорозчинних сполучень і записати формулу міцели досліджуваного золю. При цьому слід базуватися на експериментально встановлений знак заряду колоїдної частинки.
