ІНДЗ
На тему: « Біологія і екологія комах з Ряду Перетинчастокрилих Родина Бджолині »
Виконала: Репало Ярина
Перевірив:Рибалка О.С.
План:
Перетинчастокрилі;
Цікаві факти про бджіл;
Розумові можливості бджіл;
Життя бджіл;
Розвиток бджіл;
Робочі бджоли;
Органи сприйняття, нюх, дотик, зорові органи бджоли;
Жало- знаряддя захисту і нападу бджоли;
Бджолина отрута;
Апітерапія;
Бджоли-вбивці.
1. Перитинчастокрилі
Становлять один із найчисленніших (понад 100 тис. видів) і високоорганізованих рядів комах. До цьго ряду належать бджоли,оси, мкрашки, джмелі та ін. Багато видів живуть великими колоніями або сім ями.
Особливо велике значенн мають перетинчастокрилі як запилювачі рослин. Серед цих комах багато корисних для людини(медоносна бджола, їздці та ін.). Проте немало і шкідливих видів (пильщики, горіхотворки та ін.).
2. Цікаві факти про бджіл
Більшість з нас любить поласувати медом. Але чи задумувались ви, які зусилля потрібні, щоб виготовити цей неймовірно корисний продукт? Пропонуємо вам дізнатись більше про медоносних бджіл – смугастих робітників, без яких світ би не знав ароматного рідкого золота – меду.
У світі налічується близько 20 тис. видів бджіл. Палеонтологія стверджує, що бджоли у тому вигляді, в якому вони представлені тепер, з’явилися 40 мільйонів років тому.
Медоносна бджола махає крилами зі швидкістю 11400 разів на хвилину. Саме це створює характерне бджолине дзижчання.
Для отримання ложки меду (30 г) 200 бджіл повинні збирати нектар протягом дня. Приблизно стільки ж бджіл повинні займатися прийомом нектару і обробкою його у вулику. При цьому частина бджіл посилено вентилює гніздо, щоб швидше проходило випаровування зайвої води з нектару.
Для отримання одного кілограму меду бджоли повинні зробити до 4500 вильотів і взяти нектар з 6-10 млн. квіток. Сильна сім’я може зібрати в день 5-10 кг меду (10-20 кг нектару).
Для наповнення свого медового зобика, що вміщує 40 мг нектару, бджола повинна відвідати за один виліт не менше 200 квіток соняшнику або гірчиці, 15-20 квіток садових культур і 130-150 квіток ріпаку або коріандру.
На виховання тисячі личинок потрібно 100 г меду, 50 г пилку і 30 г води. Річна потреба в пилку становить до 30 кг на кожну бджолину сім’ю.
Бджолиний рій може важити до 7-8 кг. Він складається з 50-60 тис. бджіл, що мають у своїх зобиках 2-3 кг меду. За похмурої погоди своїм медовим запасом бджоли можуть харчуватися протягом 8 днів.
Під час цвітіння малини і зніту в тайговій зоні Центрального Сибіру вага вулика за день може збільшуватися на 14-17 кг.
По шорсткій поверхні бджола здатна тягнути вантаж, що перевищує вагу її тіла у 320 разів. Для порівняння, кінь може везти вантаж, приблизно рівний вазі його власного тіла.
Бджола може відлетіти від вулика майже на 8 км і безпомилково знайти дорогу назад. Однак такі великі перельоти небезпечні для життя бджіл і невигідні з точки зору продуктивності її роботи. Радіусом корисного польоту бджоли прийнято вважати 2 км. Але навіть у цьому випадку вона при польоті обстежує територію площею близько 12 га.
Найвищі медозбори нектару отримують на Далекому Сході і в Сибіру. Відомі випадки, коли у період цвітіння липи на Далекому Сході прирости вуликів досягали 30-33 кг за день. Окремі бджолині сім’ї на Далекому Сході збирають по 330-340 кг меду за сезон, а в Сибіру – 420 кг.
Група ірландських біохіміків провела роботу по вивченню складу бджолиної отрути. Вдалося з`ясувати, що він містить унікальну речовину білкової природи – мелітин, що руйнує оболонку бактерій.
У ході дослідження з`ясувалося, що отрута містить два види цієї речовини, один з вбиває мікроорганізми, але руйнівно діє і на оболонку еритроцитів людини. А інший практично не шкодить еритроцитам, але і на бактерії діє так само.
Зараз проводиться експеримент по створенню гібрида цих двох речовин, щоб зберегти їхні антибактеріальні властивості і запобігти руйнуванню дуже важливої клітини крові – еритроцита.
Німецькі вчені вже давно довели, що від мобільного зв’язку бджоли можуть загинути. Я і сам переконався у цьому, кілька разів пішов на пасіку 3 мобільним, після цього звернув увагу, що деякі бджолині сім’ї перестали медоносити.
Боятися нема чого, якщо дотримуватися правил безпеки, бджоли безпечні для людини». Насправді правила і нескладні: бути чистим, не і використовувати парфумів, в жодному разі не вдягати вовняний одяг, надавати перевагу світлим речам і не галасувати
погладити бджіл. Не наважуюся, та чоловік запевняє: «Якщо не давити їх, ніколи не вжалять!
3. Про розумові можливості бджіл
Бджоли, незважаючи на їхні маленькі розміри і досить нескладну структуру їхнього мозку, можуть багато чого. Вченими вже доведено, що бджоли можуть розрізняти обличчя людей, вони володіють пам’яттю. Нові дослідження, проведені британськими вченими, показали, що мозок бджіл здатний справлятися із найскладнішими завданнями, вирішення яких займає у сучасних суперкомп’ютерів достатньо багато часу.
Завдання, “запропоноване” для вирішення бджолам, була типовою задачею “мандрівного продавця”, що полягає у розрахунку найкоротшого маршруту між містами за умови, що продавець може побувати в кожному місті лише один раз. В якості пунктів призначення на маршруті руху для бджіл виступали штучні квіти різних кольорів, розташуванням яких керував комп’ютер. Провівши багато дослідів, у яких бджоли пересувалися від однієї квітки до іншої, вчені виявили, що у кожному випадку бджоли успішно вирішували завдання “мандрівного продавця”, переміщаючись виключно за ідеальним маршрутом.
Вчені припускають, що мозок бджіл спеціально оптимізовано для вирішення цієї задачі. Адже бджоли витрачають на своє пересування дуже велику кількість енергії, тому вибір оптимального маршруту для них є життєво важливим завданням.
З першого погляду здається, що у зробленому відкритті немає нічого особливо дивного. Але це зовсім не так, подібні дослідження підтверджують той факт, що для вирішення деяких завдань не потрібно потужної обчислювальної техніки з величезними можливостями, з цими завданнями можуть успішно впоратися спеціалізовані, проблемно-орієнтовані комп’ютери, які володіють менш значними, у порівнянні з суперкомп’ютерами, можливостями.
Цілком ймовірно, що ці дослідження та їм подібні стануть опорною точкою для створення комп’ютерів, які будуть в змозі, обходячись невеликими ресурсами, вирішувати найскладніші завдання на зразок розподілу транспортних потоків, управління енергетичними мережами і розрахунків, пов’язаних з епідеміологічною небезпекою.