Тема 10. Облік внутрішніх банківських операцій

Мета: навчитися обліковувати запаси та внутрішні розрахунки банку.

Методичні рекомендації по вивченню теми

Облікові механізми внутрішньобанківських операцій максимально наближені до облікових процедур суб'єктів господарювання, проте в не тотожні. Облік внутрішньобанківських операцій включає облік операцій з об'єктами основних засобів та нематеріальних активів, облік господарських матеріалів, облік малоцінних та швидкозношуваних предметів, облік нарахування і сплати податків та обов'язкових платежів, облік розрахунків з працівниками банку, облік дебіторської та кредиторської заборгованості.

Документальне оформлення операцій з об'єктами основних засобів та нематеріальних активів здійснюють за допомогою інвентарних карток, інвентарних книг, актів приймання-передачі, актів списання, відомостей нарахування амортизації. Обліковий механізм відображення об'єктів основних засобів та нематеріальних активів включає бухгалтерські проведення щодо придбання об'єктів основних засобів і нематеріальних активів, введення їх в експлуатацію, переоцінки їхньої вартості; відображення зміни корисності, амортизації та зносу, реалізації та ліквідації.

Запам’ятайте, операції із запасами матеріальних цінностей підлягають детальному документуванню. До первинних документів, які реєструють факт здійснення операцій з господарськими матеріалами, належать: прибутковий ордер, акт про приймання матеріалів, картка складського обліку, вимоги, накладні. До первинних документів, які складають при здійсненні операцій з малоцінними швидкозношуваними предметами, належать: прибуткові ордери, картка обліку МШП, акт вибуття МШП, акт на списання МШП.

Зверніть увагу, у бухгалтерському обліку запаси матеріальних цінностей відображають за допомогою рахунків 3400 А "Запаси матеріальних цінностей на складі" та 3402 А "Запаси матеріальних цінностей у підзвітних осіб". Запаси в обліковій системі відображають за первісною вартістю і не переоцінюють. Для визначення вартості одиниці запасів матеріальних цінностей використовують один з методів, який обирає банк з врахуванням облікової політики: метод ФІФО, метод середньозваженої вартості; метод ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів.

Для відображення дебіторсько-кредиторської заборгованості банку в бухгалтерському обліку використовують рахунки 1, 2, 3 класів. Дебіторську заборгованість відображають в активах банку, кредиторську — у пасивах. Балансові рахунки з обліку дебіторської заборгованості можуть бути лише активними, а рахунки з обліку кредиторської заборгованості — лише пасивними. Для відображення дебіторсько-кредиторської заборгованості за господарською діяльністю банку використовують рахунки: 3510, 3610 купівля-продаж матеріальних цінностей); 3510, 3610 (купівля-продаж основних засобів, нематеріальних активів); 3520, 3522, 3620, 3622 (розрахунки за податками і платежами); 3650 – 3654; 3658; 3659 (розрахунки з оплати праці); 3550; 3551 (розрахунки за виданими авансами).

Врахуйте, що списання безнадійної заборгованості здійснюють методом формування спеціального резерву для відшкодування можливих утрат від дебіторської заборгованості. Розмір резервів диференціюють залежно від класифікації дебіторської заборгованості за групами ризику, зважають на відповідний коефіцієнт резервування. Списання безнадійної заборгованості здійснюють за кредитом рахунка 3580 А "Сумнівна дебіторська заборгованість за операціями банку" з одночасним перенесенням на дебет позабалансового рахунка 9615 А "Списана у збиток дебіторська заборгованість", де обліковують протягом трьох років. При неповерненні безнадійної списаної дебіторської заборгованості протягом трьох років заборгованість списують з позабалансового обліку за кредитом рахунка 9615 А "Списана у збиток дебіторська заборгованість".