- •6.Ультразвукові методи
- •6.1. Загальна класифікація ультразвукових методів
- •6.2. Методи відлуння в дефектоскопії
- •6.2.1. Лунометод у дефектоскопії
- •6.2.2. Узагальнена структурна схема луноімпульсного ультразвукового дефектоскопа
- •6.3. Методи ультразвукової товщинометрії
- •6.3.1. Лунометод з еталонуванням
- •6.3.2. Безеталонний луноімпульсний метод
- •6.3.3. Резонансний метод ультразвукової товщинометрії
- •6.3.4. Похибки вимірювання товщини
- •6.4. Ефект Доплера
- •6.4.1. Рухомий приймач звуку
- •6.4.2. Рухоме джерело звуку
- •6.4.3. Частота доплерівського зсуву під час приймання луносигналу
- •6.4.4 .Ефект Доплера для середовищ із заломленням звуку
- •6.4.5. Спектри швидкостей та істинні спектри доплерівських частот
- •6.4.6. Характеристики сигналів випромінювання
- •6.4.7. Неперервно-хвильовий доплерівський метод
- •6.4.8. Імпульсний доплерівський метод
- •6.4.9. Імпульсно-хвильовий доплерівський метод
- •6.4.10. Схеми реалізації допплерівських методів
- •6.5. Методи проходження
- •6.Ультразвукові методи 211
- •6.1. Загальна класифікація ультразвукових методів 211
6.3.2. Безеталонний луноімпульсний метод
Деякі луноімпульсні товщиноміри не потребують калібрування (еталонування) під час вимірювання товщини ОК, виготовлених з різних матеріалів. Ці товщиноміри називають безеталонними.
Суть
способу безеталонної товщинометрії
полягає в такому: одночасно з поздовжньою
хвилею у виріб випромінюється і головна
хвиля, що поширюється вздовж поверхні
виробу (рис. 6.10). Перетворювач містить
додатковий п′єзоелемент ПЕ2, розташований
на постійній еталонній відстані
від випромінювача, який приймає сигнали
головної хвилі.
Головною
умовою, покладеною в основу методу, є
наближена рівність в ОК швидкостей
поздовжньої і головної хвиль, тобто
.
Тоді для вимірюваної товщини можна
скласти систему рівнянь
,
,
,
де
і
–
інтервали часу між зондувальним і донним
(за поздовжною хвилею) та між зондувальним
і прийнятим сигналами (за головною
хвилею).
У результаті розв’язання системи рівнянні одержимо
,
(6.1)
звідки випливає, що для визначення товщини ОК достатньо виміряти два інтервали часу і виконати операцію ділення.
Слід зазначити, що, незважаючи на те, що перший критичний кут є оптимальним для введення головних хвиль в ОК, навіть у випадку нормального зменшення ультразвукового пучка в ОК у ньому ефективно збуджуються головні хвилі, хоча й істотно меншої амплітуди. Головні хвилі виникають саме на межі пучка поздовжньої хвилі (крайовий ефект).
Рис. 6.10. Безеталонний метод УЗ товщинометрії (а)
з осцилограмою (б) розташування імпульсів: 1 і 2 – донні імпульси; П - приймач
Суттєвою
особливістю структурної схеми
безеталонного товщиноміра є наявність
додаткового електроакустичного тракту
для вимірювання часу
проходження головною хвилею фіксованої
відстані
(рис. 6.11), а також схеми, яка відповідно
до виразу (6.1) за наявності
і
формує або інтервал часу, або напругу,
які пропорційні товщині ОК незалежно
від швидкості звуку в ОК.
Рис. 6.11. Спрощена структурна схема безеталонного луноімпульсного товщиноміра
Склад структурної схеми:
1 – перетворювач, який залежно від вимірюваної товщини може бути як суміщеним з акустичною лінією затримки, так і роздільно-суміщеним. Суміщені ПЕП використовуються для вимірювання товщини менші за 5 мм. Діапазон товщини для роздільно-суміщених ПЕП з кутом уведення 5°…8° становить 5…300 мм. Відносна похибка вимірювання товщини не перевищує 2% ;
3 – генератор коротких зондувальних імпульсів. У простих товщиномірах передбачено автосинхронізацію генератора зондувальних імпульсів.
6 і 7 – підсилювачі віддзеркалених сигналів.
У блоці 4 формується аналог (час або напруга), пропорційний вимірюваній товщині ОК. Результат вимірювання відображається на цифровому табло 5.
Випромінювач-приймач поздовжньої хвилі 1 і приймач головної хвилі 8, розміщені на призмі 9 в одному корпусі 12 на фіксованій відстані від випромінювального перетворювача 1.
Інші позначені на схемі елементи: 10 – контактна рідина, 2 – протектор, а 11 – демпфер.
