Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до написання розділу

"Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях"

у дипломних проектах

для студентів спеціальностей

7.03060101, 8.03060101

"Менеджмент організацій і адміністрування",

8.0306……. "Менеджмент інноваційної діяльності",

8.18010012 "Управління інноваційною діяльністю"

денної та заочної форм навчання

РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ

ЛУЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ЛУЦЬК 2011

Охорона праці в галузі: Методичні вказівки до написання розділу „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” у дипломних проектах для студентів для студентів спеціальностей 7.03060101, 8.03060101 "Менеджмент організацій і адміністрування", "Менеджмент інноваційної діяльності", 8.18010012 "Управління інноваційною діяльністю" денної та заочної форм навчання / Л.Ю. Матвійчук. – Луцьк: ЛНТУ, 2011. – 24с.

Укладач: доц. Матвійчук Л.Ю.

Рецензент: доц. Федорчук–Мороз В.І.

Відповідальний за випуск: проф. Мольчак Я.О.

З атверджено науково-методичною радою ЛНТУ,

протокол №  від 2011 року.

Затверджено до друку науково-методичною радою ФЕПЕС, протокол № від 2011 року.

Затверджено на засіданні кафедри охорони праці та безпеки життєдіяльності, протокол №  від 2011 року.

© Матвійчук Л.Ю., 2011

ЗМІСТ

1. Загальні вказівки………………………………………………………………......4

2. Вимоги до розділу „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” в дипломному проекті………………………………..………………………...............6

2.1. Мета і завдання дипломного проектування……………………………..5

2.2. Обсяг і оформлення розділу „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” …………………………………………………………....7

3. Зміст розділу „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” й вказівки до його виконання………………………………………………………….7

3.1. Значення охорони праці в економіці…..……………………………...…8

3.2. Загальний аналіз стану охорони праці на підприємстві (варіант №1)...9

3.3. Аналіз умов праці в одному з відділів досліджуваного об'єкта (варіант №2)…………………………...…………………………………………….10

3.4. Визначення коефіцієнтів рівня безпеки як критерій управління охороною та безпекою праці на об’єкті (варіант №3)…………..……………..…11

3.5. Рекомендації з поліпшення умов праці й пожежної безпеки.………..14

3.6. Соціально-економічна ефективність запропонованих рекомендацій..14

Додаток 1…………………………………………………………………………….16

Додаток 2…………………………………………………………………………….17

Додаток 3…………………………………………………………………………….18

Додаток 4…………………………………………………………………………….19

Додаток 5…………………………………………………………………………….20

Список літератури та нормативних документів…………......................................22

1. Загальні вказівки

Державна політика України в галузі охорони праці спрямована на створення безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Вона базується на ряді принципів, основними з яких є пріоритет життя і здоров’я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення безпечних та належних умов праці, підвищення рівня промислової безпеки, комплексне розв’язання завдань з охорони праці, соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Одним з резервів підвищення ефективності виробництва є вдосконалення методів забезпечення безпеки праці, тому що травматизм визначає істотну частину непродуктивних втрат робочого часу, а боротьба з травматизмом, крім гуманістичного спрямування, має чітко виражений економічний аспект. Безпека праці виступає і як один з факторів, які забезпечують високу продуктивність праці. Доведено, що висока продуктивність праці може бути досягнута тільки в умовах, коли забезпечена її безпека.

Міжнародний досвід засвідчує, що організація праці, яка ігнорує вимоги гігієни і безпеки праці, підриває економічну ефективність підприємств і не може бути основою для сталої стратегії їх розвитку. В концепції ООН про «сталий людський розвиток» безпека праці розглядається як одна із основних (базових) потреб людини.

Достойна праця – це, в першу чергу, безпечна праця. Однак щорічно в світі реєструється приблизно 270 млн нещасних випадків виробничого характеру та 160 млн професійних захворювань. При цьому близько 2,0 млн чоловіків і жінок гинуть, а економічні збитки досягають 4% від світового валового внутрішнього продукту (ВВП).

В Україні щорічно травмується близько 30 тис. людей, з яких приблизно 1,3 тис. – гине, близько 10 тис. – стають інвалідами, а більш 7 тис. людей одержують профзахворювання.

Величезні втрати робочого часу через непрацездатність потерпілих, що обумовлена умовами праці і обчислюється мільйонами «людино-днів».

Такий стан безпеки праці багато в чому пояснюється тим, що більша частина основних виробничих фондів фізично зношена, морально застаріла, а нові машини вітчизняного виробництва в абсолютній більшості (близько 90%) не відповідають вимогам безпеки. Це відбувається в умовах, коли робітник стає найважливішим виробничим капіталом, здоров'я якого, як вважають у розвинутих капіталістичних країнах, вигідно всілякими методами оберігати.

В останні роки простежується чітка тенденція росту питомої ваги травмованих на виробництві через порушення трудової і виробничої дисципліни, правил експлуатації машин, механізмів, устаткування.

В усьому цивілізованому світі проводиться сертифікація машин за такими критеріями: безпека, екологічність, взаємосполученість, взаємозаміняємість. Такий підхід дозволяє контролювати ринок і проводити відбір найбільш якісних, тобто безпечних та нешкідливих, а тому і дорожчих машин.

Установлено, що так званий «людський фактор» присутній у формуванні причин майже 90% нещасних випадків. Уроджене почуття небезпеки в людини розвинене недостатньо й у ряді мотивацій її діяльності «безпека» стоїть на другому місці після «вигоди». Тому нещасні випадки частіше пов'язані зі ставленням до питань управління охороною праці, ніж із кваліфікацією працюючих або конструкцією машин.

Дійсний стан безпеки праці у виробничих системах визначається частотою виникнення небезпечних ситуацій, їх повторюваністю і тяжкістю, тривалістю існування, кількістю небезпечних факторів та людей, що знаходяться під їх впливом, а також надійністю захисних засобів.

Сутність управління охороною праці та забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях полягає у визначенні можливих небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що можуть проявитися при проведенні запланованих для виконання робіт; прогнозуванні моментів прояву зазначених факторів; проведенні необхідних профілактичних заходів.

Нове Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) Затверджено Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №408/2011. Велике значення має система менеджменту охорони праці і промислової безпеки, яка створює основу для здійснення заходів з охорони праці і здоров'я на виробництві, що забезпечує підвищення їх ефективності й інтеграцію в загальну діяльність підприємства.

Системи менеджменту охорони праці і промислової безпеки базуються на стандартах, які чітко визначають процес досягнення безперервного поліпшення роботи з охорони праці і здоров'я, а також виконання вимог законодавства. СМОПіПБ відповідно до вимог OHSAS 18001 – це система менеджменту, що дозволяє оцінити виробничі небезпеки, ідентифікувати пов'язані з ними ризики і ефективно управляти ними. Унаслідок впровадження СМОПіПБ можливості виникнення аварійних ситуацій зводяться до мінімуму, знижуються виробничі ризики, забез­печується належний рівень охорони здоров'я персоналу і дотримання техніки безпеки на робочих місцях. Консалтингові компанії пропонують розробити, впровадити і сертифікувати СМОПіПБ за визнаною у всьому світі специфікацією ОHSAS 18001.

Мета цих методичних вказівок – визначити зміст і обсяг розділу „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” в дипломних проектах спеціальності „Менеджмент”. У цьому розділі дипломник практично реалізує знання з охорони праці та цивільного захисту, які він отримав при вивченні відповідних дисциплін.