змішані

2. За формою обкладання:

- прямі

- не прямі

3. Залежно від органу, який їх встановлює:

- місцеві

- загально державні

75. Розкрити поняття та прйнципи (страхування), види страхування.

Страхування – це вид цивільно правових відносин, щодо захисту майнових та особисто немайнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій.

В страхуванні є дві сторони:

1. Страховики – це фінансові установи, які отримали ліцензію на здійснення страхової діяльності.

2. Страхувальники – це юридичні та фізичні особи, які уклали договір страхування.

Договір страхування – це письмова угода, згідно з якої страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку сплатити певну суму, а страхувальник повинен своєчасно вносити певні внески.

Види страхування:

• добровільне

• обов’язкове

76.-Розкрити сутність соціального захисту та соціального забезпечення.

Соціальний захист-це сукупність правових норм,які регулюють суспільні відносини ,що виникають при реалізації ,охороні і захисту соціальних прав і свобод громадян.

Соціальний захист полягає у гарантіях збоку держави,права людини на працю,допомогу на випадок безробіття,втрата працездатності,у старості ,державну допомогу сім’ям з дітьми ,та окремим категоріям громадян.

Право соц. захисту регламентується:

1.Конституцією,2.Законами України:«Про держ. соціальні стандарти та держ. соціальнітії» «Про держ. допомогу сім’ям з дітьми», «Про сприяння соц.. становленню та розвитку молоді».

Соціальне забезпечення-це конкретна система державних заходів,щодо допомоги громадянам що ім. необхідна.

Соціальне забезпечення здійснюється певною системою відповідних органів:

• Міністерство праці та соц. політики.

• Територіальні управління праці,та соц. захисту.

• Фонди соц. забезпечення(пенсійний фонд,фонд соц. захисту інвалідів,чорнобильський фонд).

Види соц. забезпечення:

!.Пенсії.

2Допомоги-надаєтьсґ особам,що знаходяться у складній життєвій ситуації у вигляді грошової чи натуральної допомоги.

3.Соц. пільги-надаються певній категорії населення.

4. Соц. обслуговування - здійснюється шляхом надання соц. послуг,а саме побутових,психолог.,юрид…

77.-Визначити сутність мед. Обслуговування як однієї із форм соц. забезпечення.

Однією з форм соц. забезпечення-є медичне обслуговування.

Охорона здоров’я-система держ. заходів,які націлені на виконання функцій охорони здоров’я населення.

Держава дає певні права громадянам України на охорону здоров’я,забезпечує захист цих прав.

Основу держ. політики охорони здоров’я формує - Верховна Рада,реалізує держ. політику -МОЗ,та інші органи виконання влади. Особисту відповід. Несе президент України.

78.Охарактеризувати права і обов’язки мед. Працівників.

Права мед. працівників:

1.Займатися мед. діяльністю відповідно до спеціальності і кваліфікації.

2.Мати належні умови проф.діяльності.

3.Один раз на 5р. підвищувати кваліфікацію.

4.Вільно обирати,форми і методи мед. діяльності(в рамках закону).

5.Безкоштовно користуватися мед. інформацією.

6.Обов’язково мед. страхування.

7.Скорочений робочий день.

8.Пільгове пенсійне забезпечення.

Обов’язки мед. працівників:

1.Сприяти зміцненню здоров’ю населення.

2.Безкоштовно надати невідкладну мед. допомогу.

3.Поширювати мед. знання серед населення.

4.Дотримуватися вимог проф. етики та деонтології.

5.Постйно підвищувати рівень професійності.

6.Надавати консультативну допомогу своїм колегам

79.Господарське право-це галузь права,норми якого регулюють господ.діяльність,чка повьязана з виготовленням реалізації продукції,наданням послуг. Господарська діяльність- це діяльність субэктів господарювання,яка спрямована на виготовлення продукції її реалізацію надання послуг,які мають цінову вартість.

80 Види господарських відносин :

1) підприємницька – коли є мета отримати прибуток

2) не підприємницька – нема мети отримати прибуток

Економічна стратегія – це план на перспективу

Економічна тактика – це сукупність найближчих завдань суб’єктів господарювання

81.Підприємництво( підприємницька діяльність) — самостійна, ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку. Підприємці — це люди, які займаються підприємництвом.

82 Охарактеризувати принципи підприємницької діяльності та передумов існування.

Умови виникнення підприємства:

1.Економічні-існування різних форм власності.

2.Політичні-сприятливий політ клімат.

3.Юридичні-наявність юридичної бази.

4.Психологічні-сприятливий клімат для підприємництва.

Принципи підприємницької діяльності:

1.Вільний вибір діяльності.

2.Залучення на добровільних засадах майна та коштів фізичних та юридичних осіб.

3.Самостійне формування програми діяльності.

4.Вільний найм працівників.

5.Використання всіх ресурсів,що не заборонені законом.

6.Вільне розпорядження прибутком.

83 Принципи господарювання полягають у виготовленні продукції, її реалізацію, надання послуг, які мають цінову вартість, кожний суб’єкт господарювання розробляе економ стратегію та економ тактику.

84 Охактеризувати види пiдприсмницької дiяльностi.

1. Виробнича.

Охоплює фазу виробництва і діяльність вважаеться доцільною, якщо річний прибуток 15-20 %.

2. Комерційна.

Повязана з перепродажем товару. Доцільна якщо прибуток 20-30 %.

3. Фінансова.

Купівля, продаж грошей, валют, цінних паперів. Доцільна, якщо прибуток 5-15 %.

4. Посередницька.

Надання інформаційних або онсультатівних послуг.

88. Визначити екологічгі права і обов’язки

Кожен громадянин має право на:

а) безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне

середовище;

б) участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів

нормативно-правових актів;

в) участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони

навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного

використання природних ресурсів;

г) здійснення загального і спеціального використання

природних ресурсів;

д) об'єднання в громадські природоохоронні формування;

е) вільний доступ до інформації про стан навколишнього

природного середовища;

є) участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях з

питань впливу запланованої діяльності на навколишнє природне

середовище;

ж) одержання екологічної освіти;

з) подання до суду позовів до державних органів, підприємств,

установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди,

заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на

навколишнє природне середовище;

и) оскарження у судовому порядку рішень, дій або

бездіяльності органів державної влади, органів місцевого

самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав

громадян у порядку, передбаченому законом.

Обов'язки громадян у галузі охорони

навколишнього природного середовища

Громадяни України зобов'язані:

а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її

багатства відповідно до вимог законодавства про охорону

навколишнього природного середовища;

б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної

безпеки;

в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших

суб'єктів;

г) вносити штрафи за екологічні правопорушення;

д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим

негативним впливом на навколишнє природне середовище.

89. Відповідальність за порушення законодавства

про охорону навколишнього природного середовища

Порушення законодавства України про охорону навколишнього

природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та

іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну,

цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону

навколишнього природного середовища несуть особи, винні у:

а) порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє

природне середовище;

б) порушенні норм екологічної безпеки;

в) порушенні вимог законодавства України при проведенні

екологічної експертизи, в тому числі поданні завідомо

неправдивого експертного висновку;

г) невиконанні вимог державної екологічної експертизи;

д) фінансуванні і впровадженні у виробництво нових технологій

і устаткування без позитивного висновку державної екологічної

експертизи;

е) порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні,

будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та

ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших

об'єктів;

є) допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і

скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на

навколишнє природне середовище;

ж) перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання

природних ресурсів;

з) самовільному спеціальному використанні природних ресурсів;

і) невжитті заходів щодо попередження та ліквідації

екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на

навколишнє природне середовище;

ї) невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний

контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та

вчиненні опору їх представникам;

й) порушенні природоохоронних вимог при зберіганні,

транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні

хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних

радіоактивних речовин та відходів;

к) невиконанні вимог охорони територій та об'єктів

природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають

особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Червоної

книги України;

л) відмові від надання своєчасної, відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності

населення;

м) приниженні честі і гідності працівників, які здійснюють

контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища,

посяганні на їх життя і здоров'я;

н) порушенні природоохоронних вимог під час провадження

діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими

Організмами.

90 .Розкрити питання представництва

Представництво — правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Це правовідношення, відповідно до якого одна особа (представник) на підставі набутих нею повноважень виступає і діє від імені іншої особи, яку представляє, створюючи, змінюючи чи припиняючи безпосередньо для неї цивільні права та обов'язки.

Розрізняють такі види представництва:

1.представництво, яке ґрунтується на договорі;

2.представництво, яке ґрунтується на законі;

3.представництво, яке ґрунтується на адміністративному акті.