
- •2.Типи джерел інформації в журналістиці
- •3.Людина як джерело журналістської інформації
- •4. Наочно-речове середовище як тип інформаційного джерела
- •5.Документ як джерело інформації.
- •6.Структура творчого процесу.
- •7. Поняття «метод» у гуманітарній сфері знання.
- •8.Загальнофілософські засади методу журналістики.
- •10.Традиційні емпіричні методи (спостереження, бесіда)
- •11.Нетрадиційні методи (опитування, експеримент, вивчення документів).
- •12.Спостереження в системі методів збору інформації
- •13.Типи спостереження
- •14.Правила дій журналіста під час збору інформації
- •16.Сутність методу бесіди.
- •17.Типи отримуваних даних
- •18.Бесіда як метод збору фактів
- •19.Опитування як продуктивний емпіричний метод соціології
- •20.Типи методу опитування
- •21. Сутність інтерв’ювання як методу збору інформації
- •22.Принципи застосування методу анкетування
- •23.Інтервю в журналістиці:жанр і метод.
- •24. Типологія інтерв’ю як методу збору інформації
- •25. Логіка інтерв’ювання.
- •26. Специфіка індивідуального інтерв’ю
- •27. Групове та масове інтерв’ю.
- •28. Анкетування як метод ксд.
- •30.Масове анкетування
- •31. Персональне анкетування.
- •32.При розробці анкет необхідно дотримуватися таких правил:
- •33. Особливості методу експерименту.
- •34. Типологія експерименту.
- •35. Специфіка журналістського експерименту.
- •36.Документальні джерела інформації
- •37.Документи можна класифікувати
- •40. Специфіка використання методів збору інформації при підготовці матеріалів інформаційного жанру.
- •41. Методи збору інформації при підготовці матеріалів групи аналітичних жанрів.
- •42. Збір інформації для написання художньо-публіцистичних жанрів
- •43. Інтернет як джерело журналістської інформації
- •44. Типологія методів аналізу в теорії комунікації.
- •45. Контент-аналіз: сутність.
- •46. Об’єкти контент-аналізу.
- •47. Сутність пропагандистського аналізу інформації.
- •48. Модель викривленого джерела в пропаганді.
- •50. Особливість методу аналізу чуток.
- •53. Особливості рольового аналізу
- •54. Аналітика як спосіб оцінювання дійсності.
- •55. Загальна характеристика аналітичних жанрів
- •56. Роль різних жанротворчих факторів у формуванні аналітичних жанрів.
- •57. Специфіка аналізу економічної інформації.
- •58. Аналіз правової інформації.
- •59. Аналіз інформації в політичній сфері.
- •60. Особливість аналізу екологічної інформації.
- •61. Аналіз інформації зі сфери освіти і культури
- •62. Репрезентація економічної інформації у різних аналітичних жанрах.
- •63. Типологія класифікації (хронологізація, ранжирування).
- •65. Поняття і системність пошуку і збору інформації.
- •66. Цілі та межі діяльності з пошуку та збору інформації.
- •69. Перевірка як найважливіша робота з пошуку і збору інформації.
- •70. Доповнення як найчастіша робота з пошуку і збору інформації.
- •71. Ризиковані методи пошуку і збору інформації: контроль тез.
- •72. Поводження з минулим: реконструкційний пошук і збір інформації.
- •73. Серії публікацій: «безпервний» пошук і збір інформації.
- •74. Викривальний пошук і збір інформації.
- •75. Пошук і збір інформації на місці події.
- •76. Суперечливі методи пошуку і збору інформації
- •77. Правила поводження з інформаторами.
- •78. Як знаходити джерела інформації
- •79. Захист джерела.
- •80. Написання статті за результатами пошуку і збору інформації
- •81. Пошук і збір інформації зі складних тем.
78. Як знаходити джерела інформації
Джерела інф знаходяться на основі початкової інф, зібраної з баз даних та архівів. До оточення події належить передісторія та оточення фактів, які необхідно дослідити. Освоєння проходить такі етапи: 1 – передісторія узагальнено реконструюється за допомогою архіві газет, баз даних, інтернету, власних знань і т.д.; 2 – попросити колег, з місцевої редакції, де сталася подія, надати важливу інф. Та контактні дані важливих осіб; 3 – скласти список експертів, які можуть надати компетентні відповіді на вибрані питання стосовно даної події; 4 – особи які з власного досвіду можуть про події або подробиці, мають надати свої версії; 5 – скласти список компетентних органів з відповідальними особами, і, передусім список представників спілок і фірм, точно вказавши їхні компетенції.
Кожна з осіб, яка зявляється в публікаціях та стаття, та причетна або була причетною до відповідної події, заноситься в перелік осіб, який укладається спеціально для пошуку і збору інф.
79. Захист джерела.
Захист джерела – забезпечення журналістом захисту своєму інформаторові. Під цим розуміється не тільки зображення таємниці з її правовим забезпеченням, а скоріше приховання авторства спірної інформації та чуток:. В інтересах готовності інформаторів надавати відомості журналіст має захищати свої джерела, прикривати їх та в напускати туман. Обгрунтоване бажання інформатора залишатися інкогніто має найвищий пріоритет для журналіста. Він робить анонімним своє джерело. Це правило має вийняток: якщо журналіст має поважні причини видати джерело він має повідомити його про це до виходу публікації. Тому слід дізнатися причини залишитись інкогніто і виявити чи є вони обґрунтованими. Використовується 2 техніки захисту – техніка прикриття та техніка напусканя туману. Техніка прикритя - якщо конфіденційність обов’язкова - журналіст використовує інформацію лише як залаштункове знання, тобто він ніколи не використовує її відкрито. Проте знання цієї інф дозволяє ще раз запитати учасника події про ті ж факти за доп. Техніки опитування, які використовують приписування та провокування співрозмовника, і можливо дізнатись нові факти. Техніка напусканя туману – журналіст домовляється з інформатором про щоб цілеспрямовано коло інформованих осіб: інформатор розповідає інф. Як таємницю, разним особом, які є балакунами, тим самим пізніше він може стверджувати що також почув цю інф ..Проте обидва способи слід застосовувати перед публікацією, коли пошук і збір інф. Вже закінченно.
80. Написання статті за результатами пошуку і збору інформації
Побудова матеріалу, який спирається на пошук і збір інф. , значною мірою слідує зразкові будь-якого іншого зображення події у новинному медіа: воно настільки повне, наскільки потрібно, і настільки коротке, як тільки можливо. Існує низка правил, на які слід зважати журналісту, який пише статтю. Ці правила випливають з того факту, що матеріал заснований на пошуку і зборі інф., є чистим штучним продуктом, монтажем реальності.: 1. Розвиток газетної статті має слідкувати логіці аргументації – стаття має бути переконливої стосовно порядку представлення і поєднання фактів. Післи читання у читача не має виникати питань, як і чому автор дійшов таких висновків.
2. У читача під час читання статті має відбуватися той же процес створення думки, так би мовити ефект впізнавання, який мав у голові журналіст під час пошуку і збору інф стосовно «як»і «чому»
Зразки початку статті можуть бути такими: 1.Квінтесенція як новина – на початку представляється як новина. Це доречно передусім для короткого процесу пошуку і збору інф. Результати якого не перевишують нормальну довжину статті(від 80 до 120 друкованих рядків). 2. Аналогія – якщо тема була опрацьована за аналогією, варто і починати статтю аналогією. 3. Сценічний початок – на початку статті подається якась сцена, та задається настрій. 4. Початкова теза – подеться головна теза, яка лежить в пошуку і зборі інф.
Після того як початок вибрано слід дотримуватись «червоної нитки» розповіді. Це порівнянно легко коли йдеться про реконструкційний пошук і збір інф, оскільки подію можно хронологічно переповісти. Напруга створюється завдяки ефекту наближення й опису дійових осіб. Якщо йдеться про викривальний пошук і збір інф, варто окремі елементи викриття привабливо узгодити одне з одним: спочатку подати важливі факти з вибуховим ефектом, а потім окремі елементи викритя.
Якщо весь фактаж був об’єктом систематичного пошуку ззовні всередину, і попри всілякі обмеження назбиралось велика кількість інф. Тоді сам перебіг пошуку і збору інф можна взяти за червону нитку: журналіст повідомляє читачу не лише про що він шукав і що знайшов, а й як це робив.