69. Перевірка як найважливіша робота з пошуку і збору інформації.

Перевіряти інформацію стало модним, тому що редакції газет помітили, що інформація з ІА не завжди об`єктивна, часто укладено недбало й не чітко. Більшість газет містила багато помилок та неточностей. Зневажливе поводження з висловлюваннями інформаторів, некритична обробка ПР-текстів, а також бази даних, архівів, інформації з інтернету призводять до постійного збільшення невідповідних предметних висловлювань.

В багатьох редакціях редактори розуміють себе менеджерами, тому помилки в змісті списують на репортерів та журналістів. При цьому до завдань редактора належить перевірка висловлювань, що містяться в тексті, принаймні він повинен їх на стільки на скільки підказую здоровий глузд. Зрештою він є останньою контролюючою інстанцією перед опублікуванням.

Згідно з цим пошук і збір інформації є ,перш за все, технікою для перевірки інформації, автори яких як правило не знайомі редактору. Проте перевіряти слід не лише висловлювання ,а й джерела.

70. Доповнення як найчастіша робота з пошуку і збору інформації.

Вихідним пунктом будь-якого пошуку та збору інформації має бути допитливість журналіста: йому недостатньо наявної у нього перевіреної інформації про якусь подію. Тому він починає проводити додатковий пошук і збір інф-ї. Проте він не має покладатися лише на природну допитливість, інакше приводом для досліджень може бути будь-яке не значне повідомлення. Тому редактор потребує критеріїв, які в швидкому темпі дозволяють провести оцінку релевантності наявної інф-ї.

71. Ризиковані методи пошуку і збору інформації: контроль тез.

В 2х з 3х випадків, які підтверджують редактори , в центрі роботи з пошуком та обробкою інформації стоїть спроба перевірити різноманітні твердження, чутки, припущення про причину чи оцінку події, і з`ясувати те, чи взагалі відповідають вони дійсності.

Отже, з точки зору фактів так і задля пояснення справи слід увійти в її суть. Тут наявні 2 фази:

1. Твердження чи чутки про розвиток подій слід зробити жорсткими згідно з принципом: чи правда це, що..?

2. Тепер верифіковані висловлювання про стан справ досліджуються за схемою «чому»: чому так сталось?

Якщо на запитання з 1ї фази про детальну перевірку не вдалось найти відповіді, тоді слід відмовитися і від 2ї фази, оскільки обґрунтування були умовними. Проте, якщо журналіст на рівні фактів досяг успіху, він може замість чуток розвивати гіпотезу, що спираєтья на факти та хронологію.

72. Поводження з минулим: реконструкційний пошук і збір інформації.

Переважно потреба в реконструкції існує тоді, коли на запитання «як?» не має чіткої відповідв, або вона на зовсім точна.

В жур-й практиці існує 2 різних відправні пункти для ре конструкційного пошуку інф-ї:

1й стосується актуальної або надзвичайної події і розглядає передісторію (хронологія)

2й розглядає мотиви або приводи, що лежали в основі дій.

Робочі кроки:

1. Жур-т опрацьовує усі повідомлення і складає список основних учасників

2. Оцінює усі повідомлення, складає список можливих учасників ( ті, які можуть щрсь сказати про подію)

3. Складає список інформаторів, які надають інф-ю з других рук (ті, які не пережили подію, але розмовляли з учасниками або свідками)

4. Складає список можливих інтерпретаторів( експерти, речники)

Далі проводиться опитування, інтерв`ю. Це нагадує кримінальне розслідування. Журналіст стає слідчим.

Перебіг ре конструкційного пошуку інф-ї схожий на поступовий рух по спіралі – жур-т ззовні наближається до фактів, які хоче дослідити. Тому розпочинає з експертів, нейтральних учасників, завершує головними учасниками події.