61. Аналіз інформації зі сфери освіти і культури

Питання інформаційних ресурсів у виробничій сфері і їх вплив на економіку підприємств досить добре вивчене. Інформаційні ж ресурси невиробничої сфери – освіти, культури, мистецтва, науки, їх використання, реалізація і вплив на функціонування цих галузей майже зовсім не досліджені через відсутність наявних показників їхнього впливу на діяльність установ і організацій. При створенні системи інформаційних ресурсів і їх експлуатації чи використанні необхідно враховувати цілий ряд складових, починаючи від соціально-економічних і закінчуючи питаннями еволюційного розвитку системи їх організації і експлуатації, тому що вони є основою інформаційних технологій в результаті яких створюється інформаційна продукція. Основою інформаційної продукції є інформаційні технології, функціональним призначенням яких є переробка інформації і вироблення нових знань, відповідно з поставленими цілями. Інформаційні технології (далі ІТ) – особливий історичний феномен.

62. Репрезентація економічної інформації у різних аналітичних жанрах.

Жанри подання економічної інформації.

Аналітичні жанри: економічний огляд, економічний коментар, інтерв’ю, журналістське розслідування.

63. Типологія класифікації (хронологізація, ранжирування).

Найважливішими загальнонауковими принципами досліджень в архівознавстві, документознавстві, археографії є прин­ципи історизму, об'єктивності, всебічності, системний підхід до розвитку суспільних процесів і соціальних структур. Широко застосовуються також загальнонаукові методи (історичний, логічний, абстрагування, системно-структурний), що дозволяють комплексно вивчити об'єкт і предмет; спеціально-наукові методи (генетичний, компаративний), які уможливлюють визначення тенденцій розвитку архівістики та його специфіки. Важливе гносеологічне значення в архівознавчих дослідженнях має соціокультурний підхід, що сприяє виявленню взаємозв'язків архівної, бібліотечної, музейної справи, інфор­маційної діяльності, освіти. Методи проблемної хронологізації та персоналізації допомагають встановити структуру істо­ріографічного комплексу, охарактеризувати персональний вне­сок в архівне будівництво відомих учених. При аналізі актуалі­зованої і неактуалізованої інформації джерельної бази застосо­вують методи джерелознавства (наукової евристики, класи­фікації і критики джерел тощо) та наукознавства (зокрема, бібліометричний аналіз), що сприяють вивченню кількісних пара­метрів архівознавчих видань.

Метод ранжування — розміщення зафіксованих показників у певній послідовності (зменшення чи збільшення), визначення місця в цьому ряду об'єктів (наприклад, складання списку учнів залежно від рівня успішності та ін.).

65. Поняття і системність пошуку і збору інформації.

Тепер розглянемо ряд об’єднуються моментів, які висловлюють слово "професіоналізм", що пред’являються до журналіста в роботі з джерелами інформації:

а) постійна готовність до пошуку і збору інформації. У цьому відношенні журналістика схожа на інших творчих професій. У репортера повинен бути особливо гостре око. Він повинен бачити там, де звичайна людина нічого не бачить. Відмінність же полягає в тому, що якщо режисер, живописець, композитор, що запам’ятовується дійсність у формі вражень і образів, можуть обмежитися "нотатками" в пам’яті, то документалізм журналістики потребує точної фіксації фактів на папері або на плівці;

б) єдність раціонального та емоційного – особистісного начал. в) системність у роботі. У науково-популярній літературі досить докладно описана методика ведення записників, щоденників, тематичних досьє, архіву, даються наочні уроки пунктуальності в поводженні з ними. Звичайно ж, в межах однієї лекції неможливо охарактеризувати весь спектр джерел інформації і навряд чи це можливо, оскільки кожен журналіст все ж таки будує свою роботу по власній системі пошуку інформації. І тим не менше, вважаємо, що журналістам необхідно звертатися до авторитетних джерел. Бо від цього залежить довіра читача до того чи іншого видання, а в кінцевому підсумку, конкурентоспроможність на ринку інформації.