
- •2.Типи джерел інформації в журналістиці
- •3.Людина як джерело журналістської інформації
- •4. Наочно-речове середовище як тип інформаційного джерела
- •5.Документ як джерело інформації.
- •6.Структура творчого процесу.
- •7. Поняття «метод» у гуманітарній сфері знання.
- •8.Загальнофілософські засади методу журналістики.
- •10.Традиційні емпіричні методи (спостереження, бесіда)
- •11.Нетрадиційні методи (опитування, експеримент, вивчення документів).
- •12.Спостереження в системі методів збору інформації
- •13.Типи спостереження
- •14.Правила дій журналіста під час збору інформації
- •16.Сутність методу бесіди.
- •17.Типи отримуваних даних
- •18.Бесіда як метод збору фактів
- •19.Опитування як продуктивний емпіричний метод соціології
- •20.Типи методу опитування
- •21. Сутність інтерв’ювання як методу збору інформації
- •22.Принципи застосування методу анкетування
- •23.Інтервю в журналістиці:жанр і метод.
- •24. Типологія інтерв’ю як методу збору інформації
- •25. Логіка інтерв’ювання.
- •26. Специфіка індивідуального інтерв’ю
- •27. Групове та масове інтерв’ю.
- •28. Анкетування як метод ксд.
- •30.Масове анкетування
- •31. Персональне анкетування.
- •32.При розробці анкет необхідно дотримуватися таких правил:
- •33. Особливості методу експерименту.
- •34. Типологія експерименту.
- •35. Специфіка журналістського експерименту.
- •36.Документальні джерела інформації
- •37.Документи можна класифікувати
- •40. Специфіка використання методів збору інформації при підготовці матеріалів інформаційного жанру.
- •41. Методи збору інформації при підготовці матеріалів групи аналітичних жанрів.
- •42. Збір інформації для написання художньо-публіцистичних жанрів
- •43. Інтернет як джерело журналістської інформації
- •44. Типологія методів аналізу в теорії комунікації.
- •45. Контент-аналіз: сутність.
- •46. Об’єкти контент-аналізу.
- •47. Сутність пропагандистського аналізу інформації.
- •48. Модель викривленого джерела в пропаганді.
- •50. Особливість методу аналізу чуток.
- •53. Особливості рольового аналізу
- •54. Аналітика як спосіб оцінювання дійсності.
- •55. Загальна характеристика аналітичних жанрів
- •56. Роль різних жанротворчих факторів у формуванні аналітичних жанрів.
- •57. Специфіка аналізу економічної інформації.
- •58. Аналіз правової інформації.
- •59. Аналіз інформації в політичній сфері.
- •60. Особливість аналізу екологічної інформації.
- •61. Аналіз інформації зі сфери освіти і культури
- •62. Репрезентація економічної інформації у різних аналітичних жанрах.
- •63. Типологія класифікації (хронологізація, ранжирування).
- •65. Поняття і системність пошуку і збору інформації.
- •66. Цілі та межі діяльності з пошуку та збору інформації.
- •69. Перевірка як найважливіша робота з пошуку і збору інформації.
- •70. Доповнення як найчастіша робота з пошуку і збору інформації.
- •71. Ризиковані методи пошуку і збору інформації: контроль тез.
- •72. Поводження з минулим: реконструкційний пошук і збір інформації.
- •73. Серії публікацій: «безпервний» пошук і збір інформації.
- •74. Викривальний пошук і збір інформації.
- •75. Пошук і збір інформації на місці події.
- •76. Суперечливі методи пошуку і збору інформації
- •77. Правила поводження з інформаторами.
- •78. Як знаходити джерела інформації
- •79. Захист джерела.
- •80. Написання статті за результатами пошуку і збору інформації
- •81. Пошук і збір інформації зі складних тем.
60. Особливість аналізу екологічної інформації.
Аналіз дослідження екологічної інформації і інформаційних потреб з екології відзначив ряд недоліків і невирішених питань в цій галузі. Основними з них є: недостатнє методичне забезпечення вивчення екологічної інформації та інформаційних потреб з екології і суміжних наук; недостатня чіткість організаційної структури системи інформаційно-бібліотечного забезпечення екологічної сфери, слабка розробленість питань оцінки ефективності донесення екологічній інформації до споживачів. Систематизацію екологічної інформації, її аналіз, а також пошуку додаткової інформації з суміжних наук доцільно проводити на основі попередньо розробленої інформаційної моделі досліджуваної екологічної проблеми, або екологічного об'єкту. У даній моделі необхідно враховувати всі необхідні завдання і функції екологічного об'єкту або екологічної проблеми, зв'язки з іншими об'єктами чи системами; завдання, які виникатимуть на шляху поліпшення всіх елементів, можливостей екологічного об'єкту або екологічної проблеми.
Таким чином, завданнями формування системи ДІО екологічної галузі України є:
створення умов інноваційного розвитку інформаційного середовища;
реалізація стратегічних напрямів розвитку через кооперацію і координацію діяльності при наданні документально-інформаційних послуг;
створення сприятливого інформаційного клімату через впровадження корпоративних і консорціумних форм організації;
формування єдиної техніко-технологічної бази і інформаційно-лінгвістичного забезпечення на рівні ідентифікації, супроводу, пошуку, задоволення ІП з екологічної проблематики;
оптимізація інформаційних ресурсів з погляду оптимальності формування документних ресурсів, їх віддзеркалення в пошукових масивах інформаційних систем;
розподіл функцій обслуговування та забезпечення ІП різних категорій споживачів за цілями звернення до інформаційного галузевого потоку.
Для взаємодії користувача з базою даних медико-екологічного моніторингу розроблено спеціальний графічний інтерфейс, який забезпечує пошук у таблицях даних, обробку й аналіз статис-тичної інформації, подання результатів аналізу у вигляді тематичних карт з виділенням небезпечних територій.У процесі аналізу стану екологічної безпеки за даними екологічного моніторингу виникає необ-хідність обробки великих масивів статистичної інформації. Якщо прості операції обробки можна реалізувати в Excel, то істотно більше можливостей пропонують спеціалізовані математичні пакети, зокрема пакет Statistica 6.0, який використовувався для розрахунку інтегральних індексів забруднення атмосфери. Результати аналізу інформації також зберігаються в базі даних, оскільки вони можуть бути корисними для наступних етапів аналізу. Тому одержані результати впорядковуються у формі таблиць, що містять узагальнені чисельні характеристики (наприклад, індекси забруднення або рівні ризику), які також можна подати в графічному вигляді.Завершальною стадією аналізу екологічного стану міста (регіону) є оформлення картографічних зображень із визначенням територій підвищеного ризику.