43. Інтернет як джерело журналістської інформації

Інтернет є унікальним, перспективним і неосяжним джерелом будь-якої інформації. Це недорогий, потужний механізм, який може дуже допомогти будь-якій людині для пошуку чого завгодно. А особливо для журналіста, адже це дуже зручне і більш ніж змістовне джерело. Кількість корисної для журналіста інформації, яка міститься в мережі Інтернет, важко переоцінити. Але крім цього, він може скріпити зв'язок між журналістами і ЗМІ в Україні і в світі. Також він може бути носієм вже обробленої журналістом інформації в електронних Інтернет виданнях, а також виступати альтернативним методом публіцистики під час кризи або в разі встановлення цензури. Також він може бути корисний для електронного розповсюдження новин, публікацій і реклами. Найкраще для пошуку інформації-це приєднатися до мережі і переглянути різні сайти, найпотрібніші з яких можна знайти через спеціальну програму для пошуку. Цей спосіб є найплодотворнішим для отримання журналістом потрібної інформації, адже в Інтернеті можна знайти все, що завгодно. Дослідження Інтернета - це завжди і навмисний пошук, і випадкові знахідки.

44. Типологія методів аналізу в теорії комунікації.

Найбільш універсельну типологію методів аналізу в теорії комунікаці запропонував російський дослідник Почепцов. Він пропонує досліджувати процеси масової комунікації за допомогою 3 методів:

1) контент-аналіз Контент-аналіз активно використовується для розв'язання задач аналізу комунікації в області державних і бізнес-структур. Його суть полягає в перекладі вербальної інформації в більш об'єктивну невербальну форму.

2) пропагандиський аналіз

3) аналіз чуток.

Ефективна комунікація грунтується на об'єктивних методах дослідження, серед яких ми розглянули контент-аналіз, пропагандистський аналіз та аналіз чуток. Всі ці методи базуються не тільки на теоретичних розробках, але і мають довгий досвід практичного використання. Так, чутки активно використовуються у пропаганді, паблік рилейшнз. Вони ж представляють інтерес і для реклами. Правильно побудована комунікація вигідна й економічно, оскільки дозволяє отримувати потрібні результати за рахунок витрати меншого обсягу фінансових і інтелектуальних ресурсів.

45. Контент-аналіз: сутність.

"Контент-аналіз - це якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаціиніи (квантифікація — це кількісне виразкення якісних ознак. — Н. Г.) обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності, котрі висловлюються чи навпаки приховуються в документах, так і внутрішні закономірності самого об'єкта дослідження" [2, 66].

Серед складників цього поняття вони виокремлюють основні: "1) КА має справу з масовими сукупностями текстів.., використовуючи при цьому типові соціологічні процедури суцільного чи вибіркового обстеження, з дотриманням вимог репрезентативності; 2) КА припускає структурування, сегментацію, розчленування текстів чи вичленування із них смислових інваріантів, які повторюються в усіх чи ряді текстів, котрі належать до дослідницької масової сукупності; 3) Розчленування чи вичленування повинно бути однотипним для кожного із належних до дослідницької сукупності текстів; 4) Для забезпечення такої однотипності сегментації і вичленування інваріантів КА припускає високий ступінь формалізації, застосування строгих операційних правил та формальних алгоритмів у здійсненні процедур КА; 5) КА - аналітико-синтетична процедура, оскільки передбачається формалізований "розділ" цілісних текстів чи вичлену-вання окремих елементів їх для наступного "збирання" цих інваріантних елементів у великі "однорідні маси", обсяг і тип котрих характеризують як певну цілісність усю сукупність текстів"

Контент-аналіз вигідно відрізняється від інших видів дослідження високою достовірністю. Вона ґрунтується на тому, що дослідження дуже мало залежить від суб'єктивних думок того, хто його проводить. Співвідношення якісного й кількісного у контент-аналізі дозволяє досягти високого рівня надійності та обґрунтованості.