- •2.Типи джерел інформації в журналістиці
- •3.Людина як джерело журналістської інформації
- •4. Наочно-речове середовище як тип інформаційного джерела
- •5.Документ як джерело інформації.
- •6.Структура творчого процесу.
- •7. Поняття «метод» у гуманітарній сфері знання.
- •8.Загальнофілософські засади методу журналістики.
- •10.Традиційні емпіричні методи (спостереження, бесіда)
- •11.Нетрадиційні методи (опитування, експеримент, вивчення документів).
- •12.Спостереження в системі методів збору інформації
- •13.Типи спостереження
- •14.Правила дій журналіста під час збору інформації
- •16.Сутність методу бесіди.
- •17.Типи отримуваних даних
- •18.Бесіда як метод збору фактів
- •19.Опитування як продуктивний емпіричний метод соціології
- •20.Типи методу опитування
- •21. Сутність інтерв’ювання як методу збору інформації
- •22.Принципи застосування методу анкетування
- •23.Інтервю в журналістиці:жанр і метод.
- •24. Типологія інтерв’ю як методу збору інформації
- •25. Логіка інтерв’ювання.
- •26. Специфіка індивідуального інтерв’ю
- •27. Групове та масове інтерв’ю.
- •28. Анкетування як метод ксд.
- •30.Масове анкетування
- •31. Персональне анкетування.
- •32.При розробці анкет необхідно дотримуватися таких правил:
- •33. Особливості методу експерименту.
- •34. Типологія експерименту.
- •35. Специфіка журналістського експерименту.
- •36.Документальні джерела інформації
- •37.Документи можна класифікувати
- •40. Специфіка використання методів збору інформації при підготовці матеріалів інформаційного жанру.
- •41. Методи збору інформації при підготовці матеріалів групи аналітичних жанрів.
- •42. Збір інформації для написання художньо-публіцистичних жанрів
- •43. Інтернет як джерело журналістської інформації
- •44. Типологія методів аналізу в теорії комунікації.
- •45. Контент-аналіз: сутність.
- •46. Об’єкти контент-аналізу.
- •47. Сутність пропагандистського аналізу інформації.
- •48. Модель викривленого джерела в пропаганді.
- •50. Особливість методу аналізу чуток.
- •53. Особливості рольового аналізу
- •54. Аналітика як спосіб оцінювання дійсності.
- •55. Загальна характеристика аналітичних жанрів
- •56. Роль різних жанротворчих факторів у формуванні аналітичних жанрів.
- •57. Специфіка аналізу економічної інформації.
- •58. Аналіз правової інформації.
- •59. Аналіз інформації в політичній сфері.
- •60. Особливість аналізу екологічної інформації.
- •61. Аналіз інформації зі сфери освіти і культури
- •62. Репрезентація економічної інформації у різних аналітичних жанрах.
- •63. Типологія класифікації (хронологізація, ранжирування).
- •65. Поняття і системність пошуку і збору інформації.
- •66. Цілі та межі діяльності з пошуку та збору інформації.
- •69. Перевірка як найважливіша робота з пошуку і збору інформації.
- •70. Доповнення як найчастіша робота з пошуку і збору інформації.
- •71. Ризиковані методи пошуку і збору інформації: контроль тез.
- •72. Поводження з минулим: реконструкційний пошук і збір інформації.
- •73. Серії публікацій: «безпервний» пошук і збір інформації.
- •74. Викривальний пошук і збір інформації.
- •75. Пошук і збір інформації на місці події.
- •76. Суперечливі методи пошуку і збору інформації
- •77. Правила поводження з інформаторами.
- •78. Як знаходити джерела інформації
- •79. Захист джерела.
- •80. Написання статті за результатами пошуку і збору інформації
- •81. Пошук і збір інформації зі складних тем.
40. Специфіка використання методів збору інформації при підготовці матеріалів інформаційного жанру.
Інформаційні жанри мусять бути максимально оперативними та інформативними – це, в свою чергу, обумовлює використання певних методів збору інформації для їх написання. Існують різні класифікації журналіських методів, наприклад,одна з них пропонує поділяти всі методи на традиційні емпіричні та нетрадиційні. Якщо користуватись такою класифікацією, то для написання інформаційних матеріалів найбільш характерними є традиційні емпіричні методи збору інформації – бесіда, спостереження тощо. Разом з тим всі методи збору інформації умовно можна поділити на комунікативні, некомунікативні та аналтичні. При підготовці матеріалів інформаційного жанру журналісти найчастіше користуються першими двома. Специфіка використання різних методів збору випливає із специфіки самого жанру. Сьогодні інформаційні замітки найчастіше пишуться на основі прес-релізів, матеріалів інформ-агенств та інтернет-матеріалів і це дозволяє максимально скоротити час відведений на їх створення. Інтерв’ю, репортажі, кореспонденції вимагають від журналіста більш грунтовного підходу до певної проблеми або висвітлювальної теми, тому „журналіст інформаційник” під час їх написання повинен користуватись більшою кількістю джерел, а тому і методів збору інформації. Для написання цих та деяких інших матеріалів журналіст найчастіше послуговується комунікативними методами збору інформації.
41. Методи збору інформації при підготовці матеріалів групи аналітичних жанрів.
При підотовці матеріалів групи аналітичних жанрів журналіст користується найбільшою кількістю різних методів збору інформаці. В залежності від черги застосування всі методи необхідні длі написання аналітичних жанрів можна розділити на дві групи: 1) методи отримання емпіричної інформації та 2) методи осмислення отриманої інформації. До найголовніших методів збору інформації ( при написанні аналітичних матеріалів) можна віднести методи спостереження, бесіди, інтерв’ю, експерименту. Залежно від змісту конкретного матеріалу журналіст може застосовувати ті чи інші методи. Як це встановити? Журналіст не може, подібно слідчому, прослуховувати телефон, допитувати його, влаштовувати очні ставки і т.д. Значить, йому доведеться вдатися до допомоги правоохоронних органів, своїх інформаторів з цих органів тощо (тобто, використовувати «агентурні» методи). Велике значення мають і методи осмислення інформації, оскількі саме їх використання якісно відрізняє аналітику від інших жанрових груп. Методи аналізу можна розподілити на такі групи та підгрупи: формально-логічні: методи умовиводів ( індуктивні, дедуктивні), мотод доказу; змістовно теоретичні методи ( аналіз і синтез, метод історизма, гіпотетичний метод) методи причинно-наслідкових зв’язків; логічні методи (виключення, подібності, єдинної відмінності тощо.
42. Збір інформації для написання художньо-публіцистичних жанрів
Художньо-публіцистичні жанри передбачають яскраво виражене авторське „я”, тому методи збору інформації напряму залежать від того, що хоче донести та показати журналіст. Найчастіше основним джерелом інформації для журналіста слугують власні спостереження або відчуття. В той же час журналіст, що пише художньо-публіцистичний матеріал може користуватись майже всіми методами як отримання, так і осмислення інформації. При цьому характерним саме для пише художньо-публіцистичних матеріалів є використання під час їх написання художнього методу. Суть методу полягає в безмежному застосуванні авторської фантазії, вимислу, які дають необхідну для творця свободу створення художнього образу і виявлення через нього «правди життя в цілому». Але при цьому аж ніяк не ставиться мета відобразити одномоментні, актуальні достовірні факти. У журналістиці елементи вимислу можуть бути застосовані лише для того, щоб «відтінити» такі факти. Тому говорити про застосування в журналістиці художнього методу можна лише з певними застереженнями, розуміючи під цим головним чином використання елементів типізації, образно-експресивного мови, певного рівня деталізації відображення предмета, застосування умовності при реконструкції подій.Художній метод, зрозуміло, може бути застосований лише на стадії викладу матеріалу журналістського розслідування, при написанні його тексту. Причому хороший журналіст завжди дає зрозуміти читачеві, де достовірні факти, а де вигадка, фантазія і в чому сенс їх «співіснування».
