35. Специфіка журналістського експерименту.

При плануванні та проведенні експерименту журналістам треба враховувати наступні моменти. По-перше, ще до початку досвіду необхідно визначити його цілі і завдання. Для цього потрібно добре вивчити ситуацію, зібрати попередню інформацію про ймовірні учасників, опрацювати наявні документи та інші джерела, а також намітити предмет вивчення, тобто те, що особливо буде цікавити в об'єкті дослідження. По-друге, необхідно визначити місце дії: чи буде експеримент здійснено в природних або в лабораторних умовах. Відповідно треба підготувати і себе, і інших учасників операції. Після того як журналіст визначив, в яких умовах буде проходити акція, йому слід сформувати робочі гіпотези і вибрати індикатор впливу на експериментальну ситуацію. І лише після цього вирішується, якими методами фіксувати і контролювати процес дослідження.

Експеримент в журналістській практиці доцільно проводити лише в тих випадках, коли перед кореспондентом стоїть завдання більш глибокого проникнення в життя, коли йому за допомогою різних факторів, які впливають необхідно виявити справжні поведінкові реакції людей, нарешті, коли потрібно перевірити гіпотези з приводу того чи іншого об'єкта соціальної дійсності .

36.Документальні джерела інформації

Інформація, яку журналіст використовую в своїй діяльності, може бути знайдена у документах. Документи бувають матеріальними носіями інформації, яка може бути передана в часі і просторі. Також бувають юридичні документи, які підтверджують власність особи на що-небудь. Для журналістики обидва значення слова «документ» важливі, адже «діловий документ» є нічим іншим, як різновид документальних джерел інформації, який так само важливий для діяльності журналіста. Із різного роду документів можна отримати інформацію різного характеру, від законів, рішень і постанов влади, до характеристики місць, людей, подій. Використання документальних джерел інформації починається з їх пошуку. У наш час це не повинно бути занадто складним завданням. Робота з документами потребує від журналіста спеціальних навичок і знань, наприклад високої грамотності, знання про типи документів і т.д.

37.Документи можна класифікувати

За типом діяльності:

· Державно-адміністративні

· Суспільно-політичні

· Наукові

· Виробничо-адміністративні

· Нормативно-технічні

· Художні

· Довідково-інформаційні

Також документи можна класифікувати за сферами їх обороту:

· Виробничі-різні тексти, які забезпечують інформаційне обслуговування виробничого життя трудових колективів, потреби управлінь в державній та виробничій сфері. Такі документи завжди повинні реєструватися. Але не існує ніяких нормативів про доступ до таких документів журналіста. Тому дістати необхідну інформацію часто буває справою не з легких, потрібно йти на різні нестандартні ходи аби заволодіти потрібною інформацією, а також заручитися допомогою людей, маючих відношення до потрібних документів;

· Документи суспільних організацій-як і виробничі, забезпечують інформаційне обслуговування партій, різного роду організацій, суспільних рухів, різних об'єднань. Дістати таку інформацію також нелегко, адже часто трапляється так, що офіційної інформації, наданої прес-службами виявляється недостатньо, і журналіст вимушений діставати інформацію навіть незаконним шляхом;

· Побутові документи можуть вміщувати в собі як офіційні так і особисті матеріали. Вони забезпечують інформаційне обслуговування людей в побуті. Знайти такі документі-найважче, адже вони в більшості своїй є приватною власністю людини, яку вона може показати тільки за власним бажанням. Це можуть бути особисті листи, розписки, щоденники та ін. І звичайно, використовування таких матеріалів може бути здійснено тільки із згоди власника.

Також існує іще одна класифікація документів:

· За способом фіксування інформації. Це може бути рукописні і друковані папери, фото і кіно плівки, аудіо записи, магнітні стрічки, цифрові носії інформації;

· За типом авторства. Це можуть бути особисті або суспільні документи, розписки, протоколи та ін.;

· За статусом. Наприклад, офіційні і неофіційні документи, постанова влади, пояснювальні записки;

· За ступенем близькості до емпіричного матеріалу. Наприклад, анкети, а потім зроблена за їхніми результатами доповідь;

· За способом отримання документу;

38.Метод аналізу документа обирається в залежності від цілі журналіста і характеру документа.

Отримання даних розуміє під собою швидкість і глибоку обробку знакової інформації, яка полягає у аналізі, оцінці і поясненні отриманих даних. Дуже важлива точна фіксація отриманих даних, адже можна сказати, що журналіст створює вже новий документ-опрацьовані записи журналіста, які за певних умов можуть мати юридичну силу. При використанні достатній кількості документальної інформації журналіст може сформувати новий документ або повідомлення. Документи, з якими працює журналіст розуміють під собою правдиві, достовірні, надійні дані. Якщо виникають сумніви в справжності документу, необхідно спеціальним чином перевірити його. Цей аналіз містить в собі велику увагу до будь-яких, навіть найменших деталей документа і до його вигляду, метою якого є пошук і виявлення ознак справжності або несправжньості документа. Іноді зробити це буває досить складно, тоді потребується допомога інших спеціалістів. При цьому важливо розрізняти між собою документально затверджені факти і такі факти, як наприклад просто стали відомі із достовірних джерел.

Для того щоб перевірити достовірність інформації яка міститься в якомусь джерелі потрібно дотримуватись спеціальних правил:

· Розрізняти між собою реальний опис подій і їх інтерпретацію, тобто дійсні факти і думку щодо них;

· Визначати, якими джерелами інформації користувався автор документу;

· Виявляти наміри автора документа при його створюванні;

· Враховувати, якщо це можливо, атмосферу, у якій створювався документ, і чи могла вона якимось чином впливати на його якість;

Перевірка джерела також може бути здійснена шляхом порівняння його з іншими фактами, а якщо документ є інформаційною основою для серйозних висновків журналіст повинен проконсультуватися із експертом тій чи іншій області, досліджуваній журналістом.

39 Взаємозв’язок жанрової та методологічної систем журналістики є дуже тісним. Сьогодні науково не розробленні чіткі усталенні набори методів збору інформації для подальшого написання аналітичних, інформаційних та художньо-публіцистичних матеріалів, тому вони випливають з логіки створення матеріалів певної групи жанрів. При написанні якісного матеріалу використовується дуже широкий спектр методів збору інформації (особливо це стосуєтья аналітичної групи матеріалів). При цьому інформаційні жанри є менш вимогливими і маєть бути більш оперативними, тому для їх написання використовуються найчастіше некомунікативні методи (фізичні та документальні), для написання більш серйозних інформаційних жанрів типу репортажу та інтерв’ю використовують комунікативні методи (бесіда, інтерв’ю тощо). Аналітичні матеріали вимагають як вже зазначених методів збору інформаці (для первинного збору) так і ,відповідно, аналітичних методів не лише збору, а і осмислення інформації.

Художньо-публіцистичні жанри є менш вимогливими в цьому плані і основним методом для їх написання найчастіше слугують власні спостереження.