
- •2.Типи джерел інформації в журналістиці
- •3.Людина як джерело журналістської інформації
- •4. Наочно-речове середовище як тип інформаційного джерела
- •5.Документ як джерело інформації.
- •6.Структура творчого процесу.
- •7. Поняття «метод» у гуманітарній сфері знання.
- •8.Загальнофілософські засади методу журналістики.
- •10.Традиційні емпіричні методи (спостереження, бесіда)
- •11.Нетрадиційні методи (опитування, експеримент, вивчення документів).
- •12.Спостереження в системі методів збору інформації
- •13.Типи спостереження
- •14.Правила дій журналіста під час збору інформації
- •16.Сутність методу бесіди.
- •17.Типи отримуваних даних
- •18.Бесіда як метод збору фактів
- •19.Опитування як продуктивний емпіричний метод соціології
- •20.Типи методу опитування
- •21. Сутність інтерв’ювання як методу збору інформації
- •22.Принципи застосування методу анкетування
- •23.Інтервю в журналістиці:жанр і метод.
- •24. Типологія інтерв’ю як методу збору інформації
- •25. Логіка інтерв’ювання.
- •26. Специфіка індивідуального інтерв’ю
- •27. Групове та масове інтерв’ю.
- •28. Анкетування як метод ксд.
- •30.Масове анкетування
- •31. Персональне анкетування.
- •32.При розробці анкет необхідно дотримуватися таких правил:
- •33. Особливості методу експерименту.
- •34. Типологія експерименту.
- •35. Специфіка журналістського експерименту.
- •36.Документальні джерела інформації
- •37.Документи можна класифікувати
- •40. Специфіка використання методів збору інформації при підготовці матеріалів інформаційного жанру.
- •41. Методи збору інформації при підготовці матеріалів групи аналітичних жанрів.
- •42. Збір інформації для написання художньо-публіцистичних жанрів
- •43. Інтернет як джерело журналістської інформації
- •44. Типологія методів аналізу в теорії комунікації.
- •45. Контент-аналіз: сутність.
- •46. Об’єкти контент-аналізу.
- •47. Сутність пропагандистського аналізу інформації.
- •48. Модель викривленого джерела в пропаганді.
- •50. Особливість методу аналізу чуток.
- •53. Особливості рольового аналізу
- •54. Аналітика як спосіб оцінювання дійсності.
- •55. Загальна характеристика аналітичних жанрів
- •56. Роль різних жанротворчих факторів у формуванні аналітичних жанрів.
- •57. Специфіка аналізу економічної інформації.
- •58. Аналіз правової інформації.
- •59. Аналіз інформації в політичній сфері.
- •60. Особливість аналізу екологічної інформації.
- •61. Аналіз інформації зі сфери освіти і культури
- •62. Репрезентація економічної інформації у різних аналітичних жанрах.
- •63. Типологія класифікації (хронологізація, ранжирування).
- •65. Поняття і системність пошуку і збору інформації.
- •66. Цілі та межі діяльності з пошуку та збору інформації.
- •69. Перевірка як найважливіша робота з пошуку і збору інформації.
- •70. Доповнення як найчастіша робота з пошуку і збору інформації.
- •71. Ризиковані методи пошуку і збору інформації: контроль тез.
- •72. Поводження з минулим: реконструкційний пошук і збір інформації.
- •73. Серії публікацій: «безпервний» пошук і збір інформації.
- •74. Викривальний пошук і збір інформації.
- •75. Пошук і збір інформації на місці події.
- •76. Суперечливі методи пошуку і збору інформації
- •77. Правила поводження з інформаторами.
- •78. Як знаходити джерела інформації
- •79. Захист джерела.
- •80. Написання статті за результатами пошуку і збору інформації
- •81. Пошук і збір інформації зі складних тем.
18.Бесіда як метод збору фактів
Бесіда - метод отримання інформації з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей в процесі безпосередньої вербальної (усної) комунікації. Можливість вести спостереження за співбесідником під час особистого спілкування дозволяє журналісту при необхідності змінювати напрям розмови на підставі спостережуваних жестів, міміки, інтонації співбесідника, робити висновки щодо його особистого ставлення до фактів, про які він повідомляє. Неприпустимо, щоб бесіда перетворилася на розпитування чи допит.
Метод бесіди відіграє допоміжну роль, оскільки всю інформацію дає сам опитуваний. Тому бесіду як метод дослідження треба використовувати на початковому етапі для підготовки людини до участі в експерименті. Одним з різновидів бесіди є інтерв'ю - одержання вихідного матеріалу для журналістського матеріалу шляхом безпосередньої цілеспрямованої бесіди журналіста з опитуванним. У разі проведення інтерв'ю двобічний зв'язок є досить обмеженим, оскільки майже завжди журналіст лише фіксує відповідні відповіді.
19.Опитування як продуктивний емпіричний метод соціології
Метод опитування - психологічний вербально-комунікативний метод, який полягає у здійсненні взаємодії між психологом і суб'єктом за допомогою одержання від суб'єкта відповідей на поставлені запитання. Іншими словами, опитування представляє собою спілкування психолога і респондента, в якому головним інструментом виступає заздалегідь сформульоване питання.
Суть методу опитування .Опитування можна розглядати як один з найпоширеніших методів отримання інформації про суб'єктів - респондентів опитування. Опитування полягає в ставленні людям спеціальних питань, відповіді на які дозволяють досліднику отримати необхідні відомості залежно від завдань дослідження. До особливостей опитування можна зарахувати його масовість, що викликано специфікою завдань, які ним вирішуються. Масовість обумовлюється тим, що психолога, як правило, потрібне отримання відомостей про групу індивідів, а не вивчення окремого представника. Опитування поділяють на стандартизовані і нестандартизовані. Стандартизовані опитування можна розглядати як суворі опитування, що дають перш за все загальне уявлення про досліджувану проблему. Нестаидартизовані опитування менш суворі в порівнянні з стандартизованими, в них відсутні жорсткі рамки. Вони дозволяють варіювати поведінку дослідника в залежності від реакції респондентів на питання. При створенні опитувань спочатку формулюють програмні питання, відповідні задачі рішення, але які доступні для розуміння лише фахівцям. Потім ці питання переводяться в анкетні, які сформульовані на доступному неспеціалістові мові.
20.Типи методу опитування
Види опитувань
• Анкетування
• Особистісні тести
• Інтерв'ю.
Метод анкетування - психологічний вербально-комунікативний метод, в якому в якості засобу для збору відомостей від респондента використовується спеціально оформлений список питань - анкета. Анкетування - опитування за допомогою анкети. Анкетування використовується з метою отримання психологічної інформації, а соціологічні та демографічні дані грають лише допоміжну роль. Контакт опитуючого з респондентом зведений тут до мінімуму. Анкетування дозволяє найбільш жорстко слідувати наміченим планом дослідження, так як процедура «питання-відповідь» суворо регламентована.
Тести особистості призначені для виявлення і оцінки особливостей ментальних здібностей або інтелекту; вони поділяються на тести дії (цільові особистісні тести) і ситуаційні тести, призначені для оцінки прийняття рішення піддослідним в експериментальній (специфічної) ситуації.
До тестів дії (цільовим особистісним тестів) можна віднести:
1. Тест структури інтелекту (Р. Амтхауер, 1953), модифікація - Методика дослідження особливостей мислення (міоми).
2. Прогресивні матриці Равена (Дж.К.Равен, 1936) - оцінка особливостей та рівня інтелекту.
3. Корректурная проба - оцінка концентрації і стійкості уваги (Б. Бурдон, 1895).
4. Тест пам'яті Мейли - оцінка зорової, слухової пам'яті.
5. Шкала оцінки Озерецкого - оцінка рухових вмінь і окремих компонентів моторики (Н. І. Озерецкий, 1923).
6. Тест «Спіраль» - оцінка рухових функцій.
7. Тест «Лінеограмми» - оцінка переключення уваги, пластичності розумових функцій.
8. Тест «Комбінаторні здібності».
9. Тест «Встановлення закономірностей» - оцінка уваги, пам'яті, логічного мислення.
Метод інтерв'ю - психологічний вербально-комунікативний метод, який полягає у проведенні розмови між психологом і суб'єктом по заздалегідь розробленому плану.
Метод інтерв'ю відрізняється суворою організованістю і нерівноцінністю функцій співрозмовників: журналіст-інтерв'юер ставить запитання суб'єкту-респонденту, при цьому він не веде з ним активного діалогу, не висловлює своєї думки і відкрито не виявляє своєї особистої оцінки відповідей випробуваного або заданих питань.