1. 1. Перед початком реалізації будь-якого журналістського задуму потрібно перш за все визначити об’єкт дослідження. Ним можуть виступити різні суспільні проблеми і процеси або окремо взята людина чи Ії діяльність. На цьому етапі необхідно володіти початковими навичками збору та обробки інформації. Тому дуже важливо вміти отримувати тільки необхідну інформацію. Необхідна інформація повинна відповідати ряду вимог. Основними вимогами є об’єктивність, достовірність, свіжість, завершеність і т.д. В основі інформації повинен бути реальний факт, знайдений і оброблений журналістом. Як то кажуть, факт-король будь-якого журналістського матеріалу. Саме тому сбір інформаційного матеріалу такий важливий. Але і до факта існують певні вимоги. Він повинен представляти суспільний інтерес, мати інформаційну цінність, бути достовірним, оперативним і повним. В оточуючому нас світі мільйони фактів, які часто не існують окремо один від одного. Тому дляжурналіста дуже важливо знайти і визначити факт. Потрібну інформацію можна знайти де завгодно, навіть в найнеочікуванішому місці. Зазвичай інформацію можна черпати із різних сфер життя, наприклад політики, економіки, культури, спорту, побуту та ін.. Факт в свою чергу можна знайти в документах, доповідях, об’явах, статтях, в рекламі. Крім відомих джерел збору інформації існують також інші, нестандартні джерела. Наприклад, можна дізнатися про майбутні заходи заздалегідь. Зазвичай це нестандартні, неочікувані місця. Наприклад, здача якогось об’єкта в експлуатацію і т.д. На мій погляд, журналіст може досягти найвищої майстерності у підготовці свого матеріалу тоді, коли він шукає нетрадиційні джерела і теми і трохи виходить за рамки традиційного сюжетного одноманіття. «Всё новое, необычное и интересное для ваших читателей и есть сюжет, – по крайней мере, в зародыше.»[3]Також при використанні журналістом інформації із різних джерел дуже важлива уважність, адже будь-яка помилка чи фактична неточність можуть дискредитувати журналіста. А його помилки при пошукі інформації можуть ввести в оману цілу громаду, яка може втратити довіру до журналіста. Займаючись пошуком інформації, журналіст проробляє свою власний стиль роботи з джерелами інформації, тому йому необхідно об’єктивно представляти різні джерела інформації і володіти їхніми координатами. Загалом, можна виділити три основних джерела інформації: документ, людина і предметно - речева галузь. У моїй роботі я спробую якнайповніше розкрити ці джерела інформації, дослідити їх. Я спробую дослідити типи документів, з якими може стикатися журналіст при пошуку інформації, і принципи роботи з ними, предметно-речову галузь, принципи збору інформації через людину, специфічні джерела інформацій та ін.

2.Типи джерел інформації в журналістиці

1)Документальні джерела інформації

Існує велика кількість визначень поняття «документ». Причому деякі з них більш об'ємні: документ - це «матеріальний носій запису із зафіксованою на ньому інформацією для передачі її в часі і просторі». Інші - більш вузькі: «документ - це юридично закріплена папір, стверджується за її власником право на що-небудь, що підтверджує який-небудь факт».

2) Предметно-речове середовище як джерело журналістської інформації

Під предметно-речовий середовищем розуміється обстановка, яка нас оточує. Предмети та речі можуть розповісти про події, буває, не менше, ніж людина. Головне питання для журналіста: де відшукати ці джерела. На даний момент в суспільстві утвердилося розуміння необхідності надавати засобам масової інформації організаційну інформаційну підтримку.

3)Державні установи як джерела інформації

Досить важливо уявляти собі структуру органів управління, як країни, так і міста та області,щоб надавати необхідну інформацію з вуст державних установ. На даний момент видається велика кількість періодичних довідників, що містять інформацію такого роду. Такий довідник є непоганим помічником в нелегкій справі видобутку інформації.

4)Інформаційні агентства

Ці інформаційні служби є постачальником «сирого», фактичного матеріалу, матеріалу оформленим за типом жорсткої новини для ЗМі, але самі вони, як правило, не вступають в контакт з аудиторією.

5)Інтернет як джерело журналістської інформації

Важко переоцінити ту кількість корисної для журналіста інформації, яка містить мережу Інтернет. Але крім цього він також забезпечує швидкі і надійні зв'язки між журналістами та їх інформаційними джерелами, навіть якщо між ними лежить кілька тисяч кілометрів. Інтернет надає також альтернативні можливості для публіцистики за часів кризи, або у випадку відновлення цензури.може бути використаний для моніторингу новин, так і для написання аналітичних матеріалів та проведення журналістських розслідувань.

6)Людина

Людина є ключовою ланкою в системі інформаційних джерел. Людина класифікується, як «живе джерело», «і в цьому - не тільки прямий сенс: людина - суб'єкт діяльності, він включений в природні та соціальні процеси безліччю зв'язків і тому як джерело інформації невичерпний.

7)Інтерв'ю

Звичайно, часто левову частку відомостей журналіст отримує в інтерв'ю - безпосередньому спілкуванні з людьми, що мають те чи інше ставлення до досліджуваної ситуації. це бесіда, вибудувана за певним планом через безпосередній контакт інтерв'юера з респондентом з обов'язковою фіксацією відповідей. В соціології використовується як один з основних методів збору первинної соціологічної інформації. В журналістиці є самостійним жанром, що представляє суспільно вагому новину у вигляді відповідей особи на запитання журналіста

8)Анкетування та соціологічні опитування.

Серед усіх видів фактів, з якими доводиться мати справу журналісту, особливе місце займає аудиторні інформація.Анкетування - це метод отримання тих же самих даних за допомогою заочного (письмового) опитування за допомогою закритих або відкритих анкет. Закриті запитальники припускають вибір відповідей на них з пропонованих в анкеті, а відкриті дають можливість вільної формулювання відповіді на запитання

9)Допоміжні способи отримання інформації

Спостреження та єксперемент,Експеримент - це метод отримання відомостей про об'єкт через виявлення реакції на експериментальний фактор, в якості якого виступає одна чи кілька його змінюваних характеристик.

10)Спілкування журналістів між собою.