
- •Дніпропетровська державна фінансова академія
- •Індивідуальне завдання № 1 аналіз витрат свого особистого часу
- •Індивідуальне завдання № 2 постановка цілей
- •Життєвий план
- •Індивідуальне завдання № 3 особистий довгостроковий план роботи Довгостроковий план роботи
- •План роботи на 2013 рік
- •План роботи на жовтень 2012 року
- •План роботи на тиждень (22.10 – 27.10)
- •План роботи на 22.10.12р.
- •Особистий від'ємний баланс
- •Мої сильні та слабкі сторони
- •Індивідуальне завдання №5 постановка цілі і результати
- •Індивідуальне завдання №6 раціональне планування часу та використання методів прийняття рішень
- •Індивідуальне завдання № 7 аналіз власних біоритмів
- •Аналіз біоритмів за лисТопад 2012 року
- •Індивідуальне завдання № 8 основи ділового спілкування
- •1. Умеете ли вы слушать?
- •2. Коммуникабельны ли вы?
- •3. Наблюдательны ли вы?
- •4. Можете ли вы управлять людьми?
- •9. Ваши деловые перспективы
Індивідуальне завдання №5 постановка цілі і результати
Ситуація 1. Коли я навчалася в четвертому класі музичної школи, то поставила собі за ціль: «Я хочу чудово грати на фортепіано». Але протягом року ніяких зрушень в моїй музичній грі не було.
А справа виявилася в тому, що я нечітко сформулювала свою ціль. Я вказала лише на область, у якій хочу досягти успіху. Цілі, що сформульовані в загальному вигляді, як правило, залишаються лише намірами. Щоб ціль була досяжною (а не залишилася лише наміром), вона повинна бути конкретизована за допомогою питання: «Як цієї загальної цілі можна досягти?», а також постановки конкретних завдань, чітко розписаних у часі.
Зрозумівши сама, що в мене нічого не виходить, у п’ятому класі я визначила для себе, що кожного дня, по годині, я буду виділяти на самостійне вивчення теорії сольфеджіо й розучування композицій, незалежно від домашнього завдання. Також я поставила собі за мету кожного тижня самостійно підбирати ноти відомої пісні й відтворювати її в ідеалі.
Висновок: завдяки конкретно поставленим цілям, з чітко визначеними термінами, до закінчення музичної школи, я мала чудові навики гри й отримала диплом з відзнакою.
Ситуація 2. Узимку 2011 року я вирішила набути гарної фізичної форми (позбутися зайвої ваги, а саме – 5 кг, та зробити свій прес живота більш пружнім) до початку літа. Для досягнення цієї цілі я поставила собі такі задачі:
1) ходити до спортзали два рази в неділю щотижня;
2) кожного ранку робити зарядку;
3) качати прес щодня і з кожним днем збільшувати інтенсивність вправ;
4) раз у тиждень ходити на баскетбол;
5) не їсти перед сном;
6) обмежити вживання висококалорійної їжі;
7) не вживати алкогольні напої.
Ще в травні я досягла поставленої цілі.
Висновок: ціль повинна бути чітко сформульована, орієнтована на дії та встановлювати кінцевий результат.
Індивідуальне завдання №6 раціональне планування часу та використання методів прийняття рішень
Нове покоління менеджерів і бізнесменів приділяє дуже велику увагу плануванню й ефективній організації своєї праці, більш раціональному використанню робочого часу, тому що невпорядкованість дня створює непродуктивний стиль і приводить до нераціонального використання часу у всіх сферах діяльності.
Практичний досвід свідчить, що збільшення витрат часу на планування приводить до скорочення часу на виконання і, у кінцевому рахунку, до економії часу в цілому.
Ситуація 1. Раніше я планувала свій день, просто записуючи усі види діяльності на аркуші. Та помітила, що в кінці дня з цього списку я викреслювала менше половини, що означало більшість незакінчених справ. Зрозумівши, що так в мене довго будуть «висіти» справи, я почала встановлювати часові рамки для виконання тої чи іншої роботи. Але ніколи в мене не виходило вкластися в зазначений термін. І ось чому:
Основним принципом планування є дотримання співвідношення 60:40. Це означає, що складати план треба лише на визначену частину свого робочого часу, як показує досвід, найкраще на 60%. Події, що важко передбачити, моменти що відволікають («поглиначі часу»), а також події особистого плану не можуть бути заплановані цілком. Треба завжди враховувати цей час.
Ситуація 2. Мені необхідно було виконати ІНДЗ з інформатики. Робота ця була глобальною та складною. Плануючи свій день, я вписала цю справу в мій розпорядок. Але не зробила її. І так продовжувалося цілий тиждень, доки зовсім не «припекло», і я в останній день здачі сиділа цілу ніч над виконанням цього завдання. Тоді б мені дуже допомогло знання деяких правил складання плану робочого дня, а саме:
1) При плануванні дня необхідно розподілити пріоритети і згідно з ними складати план виконання робіт. Найпріоритетнішими є ті справи, які:
є невідкладними;
є трудомісткими.
Тобто, основну увагу під час планування треба приділяти тій справі, робота над якою обов'язкова, регламентована в часі і вимагає значних зусиль для її виконання.
2) Якщо заплановані справи були невиконані в зазначений день, в такому випадку необхідно брати їх до уваги під час планування наступного дня і, як правило, ставити їх на перше місце в переліку завтрашніх справ. Тобто, незавершені справи вчорашнього дня є пріоритетними сьогодні. Такий принцип допомагає в роботі, оскільки перешкоджає накопиченню незавершених справ.
Якщо б я дотримувалася цих правил, то змогла б спокійно виконати ІНДЗ раніше і виспатися перед заняттями.
Таким чином, я переконалася, наскільки важливо планувати свою щоденну діяльність, що правильно складений план є запорукою результативної роботи.
Ситуація 3. Після закінчення 11 класу переді мною постала проблема, до якого вищого навчального закладу мені піти навчатися. Я вже мала якісь певні думки щодо того, ким я хочу бути. Але в моєму розпорядженні не було достатньої необхідної інформації, тому одразу прийняти рішення я не була готова.
Тож, перше, що я зробила – це визначила, які вищі навчальні заклади Запорізької та Дніпропетровської області мають економічні факультети, з'ясувала, які умови прийняття до ВУЗу та організація подальшого навчання.
Тільки володіючи необхідною інформацією, можна приймати рішення і знаходити той варіант, який найбільше задовольняє мої потреби. В даному випадку я прийняла рішення вступати до ДДФА.
Наведена ситуація є прикладом неструктурованої проблеми, що вимагала незапрограмованих рішень. Існує три підходи до прийняття рішень - раціональність, обмежена раціональність та інтуїція.
В реальному житті більшість рішень доводиться приймати в умовах обмеженої раціональності, як вчинила і я.
Взагалі процес прийняття рішення складається з восьми етапів:
ідентифікація проблеми - виникнення необхідності вступу до ВУЗу;
визначення критеріїв, що впливають на рішення (умови навчання, працевлаштування, оплата і т.д.);
розподіл критеріїв за ступенем значущості;
визначення варіантів (різних навчальних закладів);
аналіз варіантів;
вибір оптимального варіанту (проаналізувавши всі варіанти, я обрала місцем свого навчання ДДФА);
реалізація рішення;
оцінка ефективності рішення.
Існують ще структуровані проблеми - це прості визначені проблеми, що повторюються з певною регулярністю і вимагають запрограмованих рішень. Прикладом структурованих проблем в моєму житті є підготовка до сесії, правильне виконання домашніх завдань.