Розділ 3

Підготовка гірських порід до виймання

Показник буримості розраховуємо за формулою:

, (3.1)

де МПа;

МПа.

.

Підставимо числові значення:

П_б=0,07(155+52)+0,7·2,9=16,5.

За показником буримості вибираємо буровий станок СБШ 250, номінальний діаметр якого 243 мм.

Опір по підошві W=6.1м;

Величина перебуру розраховується за формулою:

L_переб.=(10…15)d_с , (3.2)

де d_c – діаметр свердловини.

Підставимо числові значення:

L_переб =12,5·0,243=3,04 (м).

Довжина набилки свердловини розраховується за формулою:

L_наб.=µ ·W, (3.3)

де µ - коефіцієнт забойки (0,4…0,7).

Підставимо числові значення:

L_наб=0,6·7,5=4,38.

Довжина свердловини розраховується за формулою:

L_св.=H_у^кк+L_наб , (3.4)

де H_у^кк - висота уступу (14 м).

Підставимо числові значення:

L_св =14+4,38=18,38 (м).

Відстань між свердловинами в ряді розраховується за формулою:

a = m·W, (3.5)

де m - коефіцієнт зближення заряду (0,75…1).

Підставимо числові значення:

а = 0,75·7,5=5,475(м).

Відстань між рядами свердловин:

а = в=5,06 м – при квадратному розташуванні свердловини;

Визначити величину заряду в одній свердловині:

M₃=q_вр-W·h_y·а , (3.6)

де q_вр =0,7875 ;

q_вр – густина вибухової речовини (грамалії).

Підставимо числові значення:

М_з=0,7875·7,5·14·5,06=440,6416875 (кг).

Міцність вибухової речовини в 1м свердловини розраховується за формулою:

, (3.7)

де Δ – густина зарядження (0,9..1 ).

Підставимо числові значення:

.

Довжина заряду свердловини визначається за формулою:

. (3.8)

Підставимо числові значення:

133

(м).

Кількість свердловин урядів для підривання блоку , що задовольнить потребам однотижневої роботи виймального устаткування розраховується за формулою:

, (3.9)

де N_дн^{2 тиж}=5;

К_р=1.4;

N_р- кількість рядів (приймаємо 5).

Підставимо числові значення:

(шт).

Фактичний об’єм гірської маси підлягаючий вибуху розраховується за формулою:

. (3.10)

Підставимо числові значення:

(м³).

Об’єм гірської маси у розпушеному стані визначається за формулою:

. (3.11)

Підставимо числові значення:

V^роз_бл=57142,85714·1.4=80000 (м³).

Визначення парку бурових верстатів:

а) змінна продуктивність бурових верстатів визначається за формулою:

, (3.12)

де Т_зм- тривалість зміни (год);

Т_о- коефіцієнт використання часу для виконання основних операцій, (год);

Т_д- коефіцієнт використання часу для виконання допоміжних операцій, (год).

Підставимо числові значення:

.

б) тижнева продуктивність верстату визначається за допомогою формули:

. (3.13)

Підставимо числові значення:

.

Вихід гірничої маси з 1м свердловини розраховується за формулою:

. (3.14)

Підставимо числові значення:

м²/м.

Робочий парк бурових верстатів розраховується за формулою:

. (3.15)

Підставимо числові значення:

(шт).

Інвентарний парк бурових верстатів:

. (3.16)

Підставимо числові значення:

(шт).

Розрахуємо параметри зірваної породи. Ширина розвалу гірської породи розраховується за формулою:

, (3.17)

де К_В- коефіцієнт, що характеризує вибуховість гірської маси (легко - взриваємі: 2.5…3, середньо - взриваємі: 3.5…4, важко - взриваємі: 3.5…4);

- коефіцієнт, який враховує кут нахилу свердловини до горизонту ;

К_з- коефіцієнт дальності викиду зірваної породи (0.8…1).

Підставимо числові значення:

(м).

Висота розвалу при багаторядному підриванні на 5…30 % перевищує висоту уступу:

_. (3.18)

Підставимо числові значення:

H_в=1.2·14=16,8 (м).

При проведенні бурових робіт для них висуваються певні вимоги та розраховуються показники безпеки. Загальна маса вибухівки, яка взривається одночасно розраховується за формулою:

_. (3.19)

Підставимо числові значення:

Q=0,7875·5,475·14·5,475=330,4812656

(кг).

Радіус небезпечної зони дії повітряної хвилі на споруди розраховується за формулою:

. (3.20)

Підставимо числові значення:

(м).

Радіус небезпечної зони за сейсмічною дією на споруди розраховується за допомогою формули:

, (3.21)

де К_с- коефіцієнт, який залежить від властивостей гірських порід. К_с=(3…15)

Підставляємо числові значення:

(м).