- •5.4.Рекультивація земель..................................................................................
- •Розділ 2 загальні відомості про відкриті гірничі роботи
- •2.1.Сутність відкритих гірських робіт
- •2.2 Елементи кар’єру та розрахунок їх параметрів
- •Розділ 3
- •Підготовка гірських порід до виймання
- •Розділ 4 розкриття кар’єрного поля
- •4.1 Розрахунок капітальної траншеї
- •Розрахунок розрізної траншеї
- •Розділ 5 рекультивація земель
- •5.1 Техногенне руйнування ґрунтового покриву і рекультивація порушених земель
- •5.2 Порушення земель при добуванні корисних копалин
- •5.3 Характеристика порушень ґрунтового покриву гірничодобувною промисловістю України
- •5.4 Рекультивація земель
- •5.5 Класифікація розкривних порід за їхньою придатністю до біологічної рекультивації (за Моторіною л. В. Та Овчинніковим в. А.)
- •5.6 Гірничотехнічний етап рекультивації
- •5.7 Біологічний етап рекультивації
- •5.8 Рекомендовані сівозміни на рекультивованих землях сільськогосподарського використання
- •5.9 Система удобрення на рекультивованих землях із насипним гумусовим шаром 40–50 см
- •5.10 Розрахунок об’єму рекультиваційних робіт
- •Розділ 6 охорона праці
- •6.1.Правила безпеки при роботі на буровому верстаті
- •6.2 Правила безпеки при роботі екскаватора
- •6.3 Правила безпеки при роботі виймально-транспортуючих машин
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Висновки
Використання людиною мінеральної сировини почалося в палеоліті. Протягом всієї історії розвитку суспільства корисні копалини були найважливішою сировиною, потреба в якій різко збільшилася в період становлення і вдосконалення промисловості і зростання об'ємів пром. виробництва.
Світова економіка ХХ ст. базується на використанні величезних кількостей різноманітних корисних копалин - щорічно в останні десятиліття ХХ ст. з надр 3емлі вилучалося близько 20-25 млрд.т. мінеральної сировини і десятки млрд.т. пустої породи.
Найбільшим резервом мінеральних багатств є надра Світового океану, насамперед морських і океанічних шельфів.
Великі перспективи збільшення ресурсів рудної сировини в недалекому майбутньому зв'язуються з залізо-марганцевими конкреціями, що залягають на дні Тихого, Індійського і Атлантичного океану.
Нарівні із залізом і марганцем конкреції містять мідь, нікель, кобальт та ін. цінні елементи. В останні десятиліття ХХ ст. близько 1/3 світового споживання кам’яної солі, 1/5 частина споживання магнію, значна кількість брому отримані з морської води. Все більшу увагу привертають мінеральні розсоли і мінералізовані води лагун, озер, морських заток, рифтових зон, які є не тільки постачальниками брому, йоду, кам’яної солі, мірабіліту, але можуть стати також джерелом літію, рубідію, цезію, бору, стронцію та ін.
Виконані розрахунки у даному курсовому проекті дозволяють з досить високою точністю визначити масштаб робіт, термін існування та економічні показники кар’єру. За отриманними данними можна сказати, що розробка даного родовища є доцільною для народного господарства і забезпечить підприємство стабільним доходом та дасть великій кількості спеціалістів постійну роботу.
Список використаної літератури
Борисов С.С. Горное дело: Учебник для техникумов. - М: Недра, 1988. - 320 с.
Томиков П.И., Наумов И.К. Технология, механизация и организация горных робот: Учебник для ВУЗов – 3-е изд. перараб - М: 4-е изд-во Москва, горн. ист., 1992 – 464 с.
Білецький В.С., Смирнов В.О. Технологія збагачення корисних копалин. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. – 272 с.
Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
Бизов В.Ф., Лапшин О.Є. Охорона праці в гірництві. Підручник для студ. вищих навч. закл. За напрямом “Гірництво”. – Кривий Ріг: Мінерал, 2001. – 251 с