5.8 Рекомендовані сівозміни на рекультивованих землях сільськогосподарського використання

Створювати кормові угіддя на рекультивованих землях найдоцільніше тоді, коли не вистачає гумусового шару для їх покриття. Люцерна синьогібридна без внесення добрив майже у десять разів продуктивніша, ніж злакові трави. Травосумішки забезпечують вищу врожайність порівняно з чистими посівами багаторічних трав. На рекультивованих землях без покриття гумусовим шаром створюють сіяні сіножаті, які підвищуватимуть їхню потенційну родючість. Пасовища на них створювати нераціонально, оскільки тварини копитами розбиватимуть вузли кущення багаторічних трав, призводячи до їх випадання.

5.9 Система удобрення на рекультивованих землях із насипним гумусовим шаром 40–50 см

При протиерозійній організації території рекультивованих земель під залуження відводять укоси відвалів, щоб травостій запобігав розвитку водної ерозії. Для підвищення ґрунтозахисної ефективності багаторічних трав після нанесення потенційно родючого шару на укоси відвалів їх ще покривають і родючим шаром ґрунту.

При створенні багаторічних насаджень на рекультивованих землях вимоги до технічного етапу рекультивації такі ж самі, як і при відведенні рекультивованих земель під ріллю. Під лісову рекультивацію можна відводити відвали з різними ґрунтосумішами без селективного відсипання. Якщо ґрунтосуміші токсичні, проводять їх хімічну меліорацію або перекривають потенційно родючими породами. Менш строгі у такому разі й вимоги до загального планування (вирівнювання) відвалів. За даними В.М. Данька (1973), на відвалах кам’яновугільних та марганцевих виробок найпристосованішими виявилися акація біла, в’яз дрібнолистий, жимолость татарська і навіть сосна звичайна.

Складовою частиною проекту рекультивації земель є протиерозійні заходи: будівництво водозатримних і водовідвідних валів, водоскидних споруд, терасування, залуження та заліснення, застосування ґрунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

5.10 Розрахунок об’єму рекультиваційних робіт

Об’єкт родючого шару ґрунту, що підлягає зніманню розраховується за формулою:

V_гр = L_{д ·}В_д ·h_р , (5.1)

де h_р – товщина родючого шару ґрунту;

h_р = 0.5м.

Підставимо числові значення:

(м³).

Річний об’єм рекультивації робіт розраховується за формулою:

Q_р^рк = . (5.2)

Підставимо числові значення:

Q_р^рк = м³/рік.

Змінний об’єм рекультиваційних робіт розраховується за формулою:

Q_р^зм = , (5.3)

де N_дн – кількість робочих днів, N_дн =300 днів;

n_зм – кількість змін;

n_зм = 2 зм.

Підставимо числові значення:

Q_р^зм = м³/зм.

Отже для нормального виконання рекультиваційних робіт, потрібно знімати 6916.5 м³ родючого шару грунту за зміну.

Розділ 6 охорона праці

6.1.Правила безпеки при роботі на буровому верстаті

До обслуговування бурового верстата допускаються тільки робітники, що пройшли спеціальне навчання і одержали права на керування верстатом. Усі роботи на верстаті повинні виконаються у строгій відповідності з вимогами Правил безпеки на відкритих роботах. [5]

Основні умови безпечної роботи на бурових верстатах зводяться до наступного:

працювати можна тільки на справному буровому верстаті;

не допускається експлуатація верстата без заземлення корпусів електроустаткування;

обертові частини повинні мати огородження;

забороняється робити змащення і регулювання механізмів верстата під час роботи;

усі роботи з монтажу, ремонту і ліквідації несправностей повинні виконуватися при повній відсутності напруги на верстаті;

не допускається перебування людей під щоглою при її опусканні або підніманні;

при роботі верстат повинний бути розташований перпендикулярно брівці уступу на відстані від неї не менш 3 м;

переміщення верстата на відстань до 100 м дозволяється робити із піднятою щоглою. Але якщо площадка погано вирівняна або має ухил більш 5° або верстат знаходиться поблизу ліній електропередачі, то щоглу необхідно опускати;

під час руху верстата буровий снаряд повинний бути закріплений у щоглі або знятий з верстата, а обертач повинен знаходитись у нижньому положенні;

при роботі верстата на самому верстаті й у безпосередній близькості від нього не повинні знаходяться сторонні люди.

Відповідальність за виконання правил безпеки буровою бригадою протягом зміни покладається на машиніста верстата.