- •Лабораторна робота № 31 визначення сталої стефана-больцмана за допомогою пірометра
- •1Теоретичні відомості
- •1.1Основні характеристики випромінюючих тіл
- •1.2Закони теплового випромінювання тіл
- •2Експериментальна частина
- •2.1Методика вимірювань
- •2.2Вимірювання температури спіралі
- •3Порядок виконання роботи
- •4Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 32 визначення сталої планка за допомогою фотоелемента
- •1Теоретичні відомості
- •2Експериментальна частина
- •3П орядок виконання роботи
- •4Обробка результатів вимірюваннь
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 33 дослідження спектра випромінювання атомарного водню. Визначення сталої рідберга та маси електрона
- •1Теоретичні відомості
- •1.1Постулати Бора. Походження лінійчатих спектрів
- •1.2Теорія Бора для воднеподібних атомів
- •1.3Спектри випромінювання воднеподібних атомів. Формула Бальмера – Рідберга
- •2Експериментальна частина
- •3Порядок виконання роботи
- •4Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •1.2Стабільні та нестабільні ядра
- •1.3Основні види радіоактивності
- •1.4Закон радіоактивного розпаду
- •1.5Закон поглинання випромінювання
- •2Експериментальна частина
- •2.1Опис експериментальної установки
- •2.2Визначення періоду напіврозпаду довгоіснуючого ізотопу
- •3Порядок виконання роботи та обробка результатів вимірювань
- •3.1Підготовчі вимірювання
- •3.2Вимірювання періоду напіврозпаду ізотопу 40к
- •3.3Вимірювання коефіцієнта поглинання
- •Контрольні запитання
- •Коефіцієнти стьюдента
Коефіцієнти стьюдента
Значення t(p, n) для надійної ймовірності p при кількості вимірювань n:
n |
P |
||||
0.7 |
0.8 |
0.9 |
0.95 |
0.98 |
|
2 |
1.96 |
3.08 |
6.31 |
12.71 |
31.82 |
3 |
1.39 |
1.89 |
2.92 |
4.30 |
6.97 |
4 |
1.25 |
1.64 |
2.35 |
3.18 |
4.54 |
5 |
1.19 |
1.53 |
2.13 |
2.78 |
3.75 |
6 |
1.16 |
1.48 |
2.02 |
2.57 |
3.37 |
7 |
1.13 |
1.44 |
1.94 |
2.45 |
3.14 |
8 |
1.12 |
1.42 |
1.90 |
2.37 |
3.00 |
9 |
1.11 |
1.40 |
1.86 |
2.31 |
2.90 |
10 |
1.10 |
1.38 |
1.84 |
2.26 |
2.82 |
15 |
1.08 |
1.35 |
1.81 |
2.15 |
2.62 |
20 |
1.07 |
1.33 |
1.73 |
2.09 |
2.54 |
25 |
1.06 |
1.32 |
1.71 |
2.06 |
2.49 |
30 |
1.06 |
1.31 |
1.70 |
2.05 |
2.46 |
|
1.04 |
1.28 |
1.64 |
1.96 |
2.33 |
ЗМІСТ
Лабораторна робота № 31
ВИЗНАЧЕННЯ СТАЛОЇ СТЕФАНА-БОЛЬЦМАНА ЗА ДОПОМОГОЮ ПІРОМЕТРА 3
Лабораторна робота № 32
ВИЗНАЧЕННЯ СТАЛОЇ ПЛАНКА ЗА ДОПОМОГОЮ ФОТОЕЛЕМЕНТА 12
Лабораторна робота № 33
ДОСЛІДЖЕННЯ СПЕКТРА ВИПРОМІНЮВАННЯ АТОМАРНОГО ВОДНЮ ВИЗНАЧЕННЯ СТАЛОЇ РІДБЕРГА ТА МАСИ ЕЛЕКТРОНА 19
Лабораторна робота № 34
ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРІОДУ НАПІВРОЗПАДУ РАДІОАКТИВНОГО ІЗОТОПУ ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ПОГЛИНАННЯ РАДІОАКТИВНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ МАТЕРІАЛАМИ 29
ДОДАТОК
КОЕФІЦІЄНТИ СТЬЮДЕНТА 43
1) фотон – від грець. φωτός – світло.
2) Червона межа ν0 являє собою поріг для однофотонного фотоефекту, при якому електрон вилучається з металу внаслідок поглинання одного фотона. Поглинаючи два, три або більше фотонів, електрон може одержати достатню для звільнення енергію і в тому випадку, коли частота падаючого світла менша за ν0. Звичайно ймовірність подвійного, потрійного зіткнення електрона з фотоном дуже мала, отже, такі зіткнення не впливають на загальну картину фотоефекту. Проте при дуже великих інтенсивностях світла ця ймовірність може стати помітною, і червона межа фотоефекту “розмажеться”. В дуже потужних світлових пучках, які одержують за допомогою лазерів, червона межа дійсно відсутня, що пояснюється саме багатофотонними процесами.
1) Позитрон (символ e+) – елементарна частинка з позитивним електричним зарядом, античастинка по відношенню до електрона; маси та спіни позитрона та електрона рівні.
2) Нейтрино (символ ν) – елементарна частинка з електричним зарядом, рівним нулю, та нульовою масою спокою. Антинейтрино (символ ν) – античастинка по відношенню до нейтрино. Спіни нейтрино та антинейтрино дорівнюють ½.
