1.3 Геолого- гідрогеологічна вивченість

Перші відомості про геологічну будову території, що вивчається, зустрічаються у роботах дослідників кінця 19 сторіччя: Гельмерсена, Леваковського, Гурова, Домгера. Більш детальне геологічне і гідрогеологічне вивчення цієї території проводились декілька пізніше – Соколовим Н.А. у 1890-97 рр., Вознесенським В.А. у 1902 р., Віленським В.Г. і Крокосом В.І. у 1927 р., Соколовим Д.В. у 1929 р., Соболєвим В.С. у 1934 р. і рядом інших дослідників. У опублікованих ними роботах докладно описуються геологічна будова і гідрогеологічні умови району, а також геоморфологія і четвертинні відклади долини р.Самари, зокрема, площі, що прилягає до озера Солоний Лиман.

Уперше на наявність мінеральних вод в районі озера Солоний Лиман вказується в работі Домгера В.А. у 1898 р.

У 1923-1928 рр. озеро Солоний Лиман стало об’єктом вивчення Дніпропетровського Окрздраву. На озері були відібрані проби грязі і досліджені в лабораторії Дніпропетровського гірничого інституту. У 1928 р. було прийнято рішення про утворення на березі озера грязьолікувального пункту для клінічного спостереження за впливом грязі. Клінічні спостереження дали позитивний результат.

У 1930 р. Закревською Г.В. була складена трьохверстна геологічна карта території листа XXVI-14, на якій розташовується озеро Солоний Лиман.

У 1935-36 рр. по завданню Дніпропетровського філіалу Українського інституту курортології Вакуленко М. (Дніпропетровське відділення “Укргеотресту”) при проведенні грязьорозвідувальних робіт на озері Солоний Лиман були виділені і охарактеризовані водоносні горизонти у четвертинних і палеогенових відкладах.

У 1950р. підземні води в районі озера вивчались професором Кушаковським Л.Н., який у 1957р. опубліковав роботу “Лікувальна місцевість Солоний Лиман на Дніпропетровщині”.

У 1950-60рр. у зв’язку з відкриттям крупного кам’яновугільного родовища (Західний Донбас), тут виконувались багаточисельні геологічні і гідрогеологічні роботи.

Проведені 1:200000 геологічна і гідрогеологічна зйомки території листів М-36-XXXVI і М-36-XXX, що виконували Матвієнко Є.М. і Гладкий В.Н. у 1950-1952 рр., Віноградов Г.Г. у 1958 р. Були також виконані роботи по вивченню тектоніки і вугленосності території, розвідці шахтних полів, пошуках і оцінці ресурсів питних і мінеральних вод. В результаті освоєння Західного Донбасу були введені в дію 11 вугільних шахт.

У 1954р. на північно-східному березі озера Солоний Лиман Дніпропетровським Облмеліоводбудом була пробурена свердловина на київський (обухівський) водоносний горизонт. Дебіт свердловини при самовиливі склав 19,05 м³/годину. Висновок про бальнеологічні якості води був складений Соколовським А.В. у 1954р. і у 1960р. За його думкою, цю воду можливо використовувати для лікування нескладних форм хронічних захворювань тракту травлення, а також як столову. На базі цієї свердловини у 1961р. був побудований Новомосковський завод по розливу столової води під назвою “Дніпропетровська”.

У 1960-1962рр. Павлоградською КГРЕ тресту “Дніпрогеологія” за рішенням Дніпропетровської обласної Ради проводились пошукові дослідження мінеральних вод, які охоплюють велику територію (1125 км²) від м.Павлограда до м.Дніпропетровська і включають район озера Солоний

Лиман, в результаті чого були виявлені мінеральні води у породах докембрію і відкладах тріасової, юрської і палеогенової систем. За результатами пошукових робіт були оцінені НТР тресту “Дніпрогеологія” запаси мінеральних, столових і питних вод (протокол НТР №516 від 29.09.1962 р.).

У 1974-76рр., у зв’язку з проектуванням будівництва на озері нового санаторно-курортного комплексу і збільшенням до кінця п’ятирічки продуктивності Новомосковського заводу розливу до 40-50 млн.пляшок на рік, Павлоградською КГРЕ тресту “Південукргеологія” проводились роботи по попередній розвідці мінеральних, питних і столових вод. Розвідка виконувалась на п’яти ділянках (столових, високомінералізованих, радонових, питних і слабомінералізованих вод) загальною площею 249 км². В результаті робіт підраховані і оцінені НТР тресту “Південукргеологія” (протокол НТР №256 від 6.12.1976р.) запаси різних типів вод [1]:

- столових типу “Дніпропетровська” з мінералізацією 0,2-0,5 г/дм³ - 120 м³/добу по категорії В у відкладах обухівської світи палеогену, св. 2^е у 0,6км на північ від терапевтичного комплексу;

- питних з мінералізацією до 1,5 г/дм³ – 660 м³/добу по категорії В+С₁ у четвертинних, палеогенових і докембрійських утвореннях, на ділянці у 5,4км на південь від терапевтичного комплексу (св.№№15549, 1551, 15548), які розташовуються на території проектуємих робіт;

- слабомінералізованих суміш з мінералізацією 2,6-3,0г/дм³ – 130м³/добу по категорії В у відкладах бучацької і обухівської світ палеогену, у 1,5км на південний схід від терапевтичного комплексу;

- високомінералізованих з мінералізацією до 25 г/дм³ – 800 м³/добу по категорії В у тріасових відкладах, на ділянці у 4,5 км на північний схід від терапевтичного комплексу.

У 1977-1979 рр. Павлоградською ГРЕ тресту “Південукргеологія” в районі озера Солоний Лиман для водопостачання лікарні виконані детальні розвідки підземних вод і затверджені УкрТКЗ запаси питних вод пісковиків обухівської світи палеогену по категорії А – 800 м³/добу, С₁–700 м³/добу (протокол УкрТКЗ №3976 від 25.10.1979р.) і запаси мінеральних хлоридних натрієвих вод водоносних горизонтів бучацьких і тріасових відкладів з мінералізацією змішаної води при сумісній експлуатації горизонтів 5-15 г/дм³, по категорії А – 350 м³/добу (протокол УТКЗ №3985 від 11.12.1979р.). Розвідана мінеральна хлоридна натрієва вода у лікувальній практиці може використовуватись для внутрішнього застосування при хронічних колітах і гастритах із зниженою секрецією і для бальнеотерапії .

У 1985-1987 рр. Павлоградською ГРЕ ВГО “Донбасгеологія” виконана детальна розвідка родовища столових вод, розташованого на північ від озера Солоний Лиман, яке має в плані форму лінзи. По результатах робіт оцінені і опробовані НТР ВГО “Донбасгеологія” запаси столових вод, що пристосовані до пісковиків обухівської світи палеогену, по категорії А –160 м³/добу, В – 340 м³/добу (протокол НТР №224 від 27.11.1987р.). Аналогом розвіданих гідрокарбонатних натрієвих вод з мінералізацією 0,2-0,5 г/дм³ є столова вода типу “Дніпропетровська”, що експлуатується „Новомосковським заводом Мінводи” з 1961р.

У 1997-2000рр. Дніпропетровською комплексною партією КП “Південукргеологія” проведено дорозвідку родовища столової води “Дніпропетровська”, що експлуатується, в обухівському водоносному горизонті палеогену. За результатами проведених робіт оцінені експлуатаційні запаси столової води у кількості 330 м³/добу у тому числі за категоріями: А – 160 м³/добу, В – 170 м³/добу ( протокол № 578 ДКЗ України від 6.ХII.2000 р.).

У 2000-2002 рр. Придніпровською гідрогеологічною партією КП “Південукргеологія” детально розвідана ділянка Знаменівського родовища лікувально-столової кремнієвої води “Знаменівська” в обухівському водоносному горизонті, яка придатна для внутрішнього застосування для лікувальних цілей та промислового розливу. Згідно протоколу ДКЗ України від 23.10.2002 р. №697 розвідані запаси лікувально-столової мінеральної води затверджені у кількості 120 м³/добу по категорії В.

У 2003р. Самарська ГРЕ виконала пошуково-оцінювальні роботи по вивченню гідрогеологічних умов ділянки водозабірної свердловини №55е з метою отримання спеціального дозволу для АТЗТ «Новомосковський завод мінводи» на дослідно-промисловий розлив столової води «Ново-

троїцька». В результаті виконаних робіт попередньо оцінені запаси столової води «Новотроїцька» у кількості 330 м³/добу по категорії С_1, які можуть використовуватись для дослідно-промислового розливу, що задовольняє заявленій потребі замовника.

У 2003-2007рр. Придніпровською ГП виконано дорозвідку північної ділянки Знаменівського родовища мінеральної води «Знаменівська». Згідно протоколу №1521 ДКЗ України від 04.06.2008р. розвідані запаси мінеральної води у кількості 220 м³/добу по категорії В (св.4).

Крім геологічних і гідрогеологічних досліджень у межах району і у тому числі на ділянці робіт побудовано ряд поодиноких водозаборів для госппитного і технічного водопостачання.

Вищевказані матеріали у тому або іншому ступені використані при складанні цього проекту.