5. Геологічна будова та гідрогеологічні умови

ДІЛЯНКИ ВОДОЗАБОРУ

5.1 Геологічна будова

У геологічній будові ділянки водозабору приймають участь кристалічні породи докембрію, відклади турнейського ярусу карбону, київської, і обухівської і межигірської світ палеогену і алювію четвертинної системи.

Нижче приводиться коротка літологічна характеристика порід стратиграфічних підрозділів, які перелічені вище.

Докембрійські утворення (РЄ) в межах ділянки розвинуті повсюдно. Представлені в основному гнейсами, гранітами, кварцитами і інш. Глибина залягання кристалічних порід в даному районі змінюється від 50 до 115 м, збільшуючись з півдня на північ, у сторону занурення кристалічного фундаменту.

Відклади турнейського ярусу (С₁t) незгідно залягають на розмитій поверхні девонських відкладів. Глибина залягання порід змінюється від 75,0 до 84,0 м.

Літологічно вони представлені доломітизованими вапняками, доломітами і аргілітами. Сумарна розкрита потужність їх досягає 20,0 м.

Відклади бучацької серії (Р2bč) розвинуті повсюдно, за виключенням південно-західної частини ділянки. Глибина залягання складає 59,0м, потужність 0,0-24,0м.

Літологічно представлені темно-сірими, бурими вуглистими, тонко- і дрібнозернистими пісками.

Відклади київської світи (Р₂кv) розвинуті у північній частині ділянки. Глибина залягання складає 33,0-40,0 м, потужність – 4,0-22,0м.

Літологічно представлені голубувато-сірими або темно-зеленими мергелястими глинами або мергелями. Ці відклади є водоупором.

Відклади обухівської світи (Р₂оb) в межах ділянки розвинуті повсюдно. Глибина відкладів коливається від 25,0 до 39,0м, потужність – 9,0-25,0м.

Літологічно представлені темно-зеленими, зеленувато-сірими тонко- і дрібно-зернистими, кварцево-глауконітовими пісковиками.

Відклади межигірської світи (Р₃mž) розповсюджені повсюдно у межах ділянки.

Залягають на породах обухівської світи. Глибина залягання їх коливається від 15,0 до 26,0м, потужність товщі – 8,0-16,0м.

Літологічно межигірські відклади представлені зеленими, кварцово-глауконітовими, тонкозернистими, сильно глинистими ущільненими пісками.

Відклади четвертинної системи (Q_1-IV) повсюдно розповсюджені. Залягають на відкладах межигірської світи.

В межах ділянки вони представлені еолово-делювіальними і алювіальними відкладами.

Еолово-делювіальні утворення розповсюджені повсюдно і представлені жовто-бурими, бурувато-жовтими, палевими суглинками, потужність яких не перевищує 10,0м.

Алювіальні відклади на характеризуємій площі мають повсюдне розповсюдження. Залягають на глинистих пісках межигірської світи, перекриваються товщею суглинків потужністю до 10м

Літологічно представлені пісками від дрібно- і тонкозернистих до грубозернистих. Грубозернисті різниці пісків найбільше приурочені до нижньої частини розрізу. Потужність алювіальних пісків досягає 10,0м.

5.2 Гідрогеологічні умови

У відповідності з геологічною будовою в районі робіт виділяються такі водоносні горизонти:

-водоносний горизонт у відкладах четвертинної системи;

- водоносний горизонт у відкладах межигірської світи палеогену;

- водоносний горизонт у відкладах обухівської світи палеогену;

- водоносний горизонт у відкладах бучацької серії палеогену;

- водоносний комплекс у відкладах турнейського ярусу кам’яновугільної системи;

- водоносний горизонт у тріщинуватій зоні кристалічних порід докембрію.

Водоносний горизонт у відкладах четвертинної системи.

Води четвертинних відкладів розповсюджені повсюдно. Приурочені до алювіальних відкладів тераси р.Самари.

Водовміщуючими породами є різнозернисті піски потужністю до 10,0м. Глибина залягання рівня води змінюється від 4,0 до 6,5м від поверхні землі.

Водозбагаченість алювіальних пісків нерівномірна. Дебіти свердловин складають 1,75-2,9 дм³/с при зниженні 1,42-8,0м, а коефіцієнти водопровідності – 26-220 м²/добу.

Мінералізація вод змінюється від 0,53 до 1,5 г/дм³, жорсткість – від 4,41 до 8,8 ммоль/ дм³.

Вельми слабосолонуваті води з мінералізацією до 1,5 г/дм³ і жорсткістю до 10,0ммоль/дм³ розвинуті на більшій частині ділянки і приурочені до долини б.Березнеговатої (граф.додат.3). Лише на самому півдні розвинуті води з мінералізацією менше 1,0 г/дм³.

За хімічним складом води гідрокарбонатно-хлоридні натрієво-кальцієво-магнієві, сульфатно-хлоридні натрієво-магнієво-кальцієві, сульфатно-гідрокарбонатні натрієво-каль-цієві.

Води алювіальних відкладів гідравлічно взаємозв’язані з водами утворень межигірської та обухівської світ.

Води алювіальних відкладів використовуються дрібними водоспоживачами.

Водоносний горизонт у відкладах межигірської світи палеогену.

Горизонт має повсюдне розповсюдження в районі робіт. Водовміщуючими є дрібнозернисті сильно глинисті піски. Глибина залягання яких коливається від 16,0 до 25,0м, середня потужність – 11,5м.

Водоносність пісків дуже низька. У межах ділянки вивчалась однією свердловиною, дебіт якої склав 0,0008 дм³/с при зниженні 14,11м, питомий дебіт – 0,00005 дм³/с, коефіцієнт водопровідності – 0,0057 дм²/добу.

П’єзометричний рівень в свердловині встановлюється на глибині 3,5м від поверхні землі.

Мінералізація води 0,71 г/дм³, жорсткість – 5,4 ммоль/дм³.

Горизонт через низьку водоносність для централізованого водопостачання практичного значення не має.

Водоносний горизонт у відкладах обухівської світи палеогену.

Горизонт має повсюдне розповсюдження і залягає на глибині 25,0-39,0м, середня потужність – 12,6м. Водовміщуючими є тріщинуваті пісковики.

Водоносний горизонт напірний, величина напору складає 17,25-35,3м. П’єзометричні рівні у свердловинах встановлюються на глибинах від 0,78 до 10,3м від поверхні землі.

Водоносність обухівських пісковиків, в основному, залежить від ступеня тріщинуватості порід. Дебіти свердловин коливаються від 1,26 до 3,61 дм³/с при зниженні рівня, відповідно, 7,3 і 4,83м, питомі дебіти – 0,49-0,26 дм³/с, коефіцієнти водопровідності 70,0 і 31,0 м²/добу.

Води в основному прісні і лише на півночі ділянки зустрінуті свердловиною (№152) вельми слабосолонуваті води з мінералізацією 1,14 г/дм³ і жорсткістю 4,19 ммоль/дм³.

Тип вод гідрокарбонатно-хлоридний натрієвий, гідрокарбонатний кальцієво-натрієвий, гідрокарбонатно-сульфатний натрієво-кальцієвий і інш.

Води відкладів обухівської світи гідравлічно зв’язані з водами межигірської світи і алювію, від бучацької світи відокремлені витриманою товщею київських мергелів потужністю 18-20м, тому взаємозв’язок між ними відсутній.

З 1961р. вода горизонту обухівської світи палеогену в районі озера Солоний Лиман (св.№2е) використовується для розливу як столова під назвою «Дніпропетровська» АТЗТ

«Новомосковський завод мінводи», а з 2007р. – для розливу як столова під назвою «Новотроїцька» (св.№55е на території заводу.)

Влітку вода горизонту використовується для водопостачання дитячого табору «Орля».

Весь рік обухівський водоносний горизонт експлуатується водозаборами №№1,5 для госппитного водопостачання ДОФТЛ «Солоний Лиман» і с.Новотроїцьке.

Води горизонту широко використовуються місцевим населенням для госппитного водопостачання шляхом експлуатації одиночних свердловин.

Водоносний горизонт у відкладах бучацької серії палеогену в межах описуваної території розвинутий тільки у північній частині ділянки. Глибина залягання покрівлі водоносного горизонту, в середньому, складає 59,0м, потужність коливається від 0,0 до 20,0м.

Водовміщуючими є темно-сірі, тонко- і дрібнозернисті піски.

Водоносність бучацьких пісків у межах ділянки не вивчалась. За даними випробування їх безфільтровими свердловинами на суміжних ділянках, що мають схожі геолого-гідрогеологічні умови, водоносність рівномірна. Дебіти свердловин складають 10,5-17,1 дм³/с при зниженні 7,5-17,1м, величина водопровідності – 140-200 м²/добу.

Мінералізація змінюється від 7,41 до 10,0 г/дм³, загальна жорсткість – від 11,86 до 19,99 ммоль/дм³. Тип вод хлоридний натрієвий.

За межами ділянки (у південно-східній і північно-східній частині) використовуються дрібними водоспоживачами для госппитного водопостачання. Поблизу озера Солоний Лиман води горизонту використовуються ДОФТЛ як мінеральні на водозаборі №2.

Водоносний комплекс у відкладах турнейського ярусу кам’яновугільної системи розвинутий тільки на півночі ділянки. Глибина залягання покрівлі горизонту коливається від 75 до 150м, сумарна потужність відкладів досягає 20м.

Водовміщуючими є тріщинуваті вапняки і доломіти. Глибина залягання рівня складає 7,15-10,3м.

Водозбагаченість порід за даними випробування двох свердловин дуже нерівномірна і залежить від ступеню їх тріщинуватості. Дебіти свердловин змінюється від 0,005 до 0,053 дм³/с при зниженнях 64,25 і 31,51м. Мінералізація вод змінюється від 14,35 до 30,39 г/дм³, жорсткість – 44,0-64,45 ммоль/дм³.Через вкрай низьку водоносність і незадовільну якість, води для водопостачання не придатні.

Водоносний горизонт у тріщинуватій зоні кристалічних порід докембрію розповсюджений спорадично. Приурочений до тріщинуватих гранітів, гнейсів, грано-діоритів і ін.

Розкрита глибина залягання порід складає 50,0-108,0м.Глибина залягання рівня води змінюється від 4,8 до 21,0м.Водоносність порід докембрію, що вивчена трьома свердловинами, нерівномірна і залежить від ступеня тріщинуватості порід. Дебіти свердловин змінюються від 0,3 до 4,5 дм³/с при зниженнях 6,6-28,7м. Мінералізація вод змінюється від 0,52 до 1,14 г/дм³, жорсткість – від 2,5 до 4,41 ммоль/дм³.

Води описуваного горизонту використовуються дрібними водоспоживачами для госппитного водопостачання.