http://gendocs.ru/v1075/?cc=10

Тема 7 : Обробка, аналіз та інтерпретація отриманої інформації.

План

1. Обробка первинної інформації та її наочне відображення.

2. Статистична обробка експериментальних даних.

3. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження.

Література

Основна

1. Введение в научное исследование по педагогике / Под. ред. В.И. Журавлева. – М., 1988.

2.. Капица Л.П. Эксперимент, теория, практика. – М., 1977.

3. Лудченко А.А., Лудченко Я.А., Примак Т.А. Основы научных исследований. – К., 2001.

4. Пустыльник Е.И. Статистические методы анализа и обработки наблюдений. –Мю,1968.

5. Рудницька О.П., Бончарський А.Г., Свистельніков Т.Ю. Основи педагогічних досліджень. – К., 1998.

6. Румшинский З.Л. Математическая обработка результатов експеримента. – М., 1971.

7. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація і методика науково-дослідницької діяльності. – К., 2006.

Додаткова

1. Калова О.Н.Основы научных исследований. – К., 1978.

2. Стрельский В.И. Основы научно-исследовательской работы студентов. - К., 1981.

3. Теория и практика педагогического эксперимента / Под. ред. А.И. Пастухова, Г.В. Воробьева. - М., 1979.

1.Обробка первинної інформації та її наочне відображення

Яким би методом не була отримана інформація, сама по собі вона ще не дозволяє зробити узагальнюючі висновки, перевірити гіпотезу, розв’язати поставлені в дослідженні завдання.

Для того, щоб інформація виконувала свої функції їй необхідно шляхом опрацювання придати відповідний вигляд, а потім узагальнити, проаналізувати і здійснити наукову інтерпретацію. Тільки після цього з’явиться реальна можливість сформулювати висновки і практичні рекомендації.

Щоб зібрану інформацію опрацювати і узагальнити, заповнений методичний інструментарій повинен пройти стадію попередньої підготовки до обробки.

І етап такої підготовки – перевірка методичного інструментарію на точність, повноту,надійність ( якість) заповнення.

Перевірка на точність заповнення полягає у виявленні правильності відповідей на кожне питання. Наприклад, в питанні: «Чи знаєте Ви основні види запису опрацьованої літератури? обведена відповідь – «так, знаю». На питання: «Назвіть види запису опрацьованої літератури» - відповідь відсутня. В такому випадку при опрацюванні анкети відповідь «так знаю» - треба закреслити і підкреслити пункт – «відповідь відсутня».

Під час вивчення дослідник часто стикається з відмовою частини респондентів брати участь в опитуванні або відпові­дати на окремі запитання. Через це необхідно на стадії конструювання інструментарію ретельно будувати запитання, можливу роль відіграють також психологічні фактори взаємовідносин між анкетером (інтерв'юером) та респондентом, час і місце проведення опитування. Одержати всі відповіді майже ніколи не вдається. Тому після проведення опитування здійснюють контроль повноти даних і вибраковують анкети з надмірною кількістю "пропусків".

Перевірка методичного інструментарію на повноту передбачає вибраковку тих анкет, бланків-індексів, в яких відсутня відповідь на більше ніж 33% питань.

Під надійністю( якістю) даних розуміють, по-перше, відповідність структури вибірки структурі генеральної сукупності, змістовну однаковість інтерпретації запитань і відповідей дослідником і респондентом, по-третє, точність і логічну неперечливість відповідей, їх ясність, чіткість і зрозумілість. В противному разі неможлива точна і однозначна інтерпретація відповідей.

Якщо виявлено розбіжності із структурою генеральної сукупності, необхідно виконати так званий ремонт вибірки. Є два способи "відремонтувати" вибірку: а) за допомогою залучення додаткових документів (заповнених бланків інструментарію) масиву; б) за допомогою додаткового опитування.

Ті бланки-відповіді, що залишилися, нумеруються, щоб потім можна було проводити їх групування за певними ознаками.

ІІ етап – кодування інформації. Процедура кодування інформації являє собою допоміжний процес формалізації відповідей на питання . Принцип кодування заключається в переведенні якісної інформації в кількісну, що дає можливість здійснювати числові операції з інформацією, незалежно від її початкового вигляду.

Процедура кодування заключається в присвоєнні кожному варіанту відповіді певного умовного числа, яке називається кодом. У відповідності до цього вся інформація як би перетворюється в упорядковану систему чисел. Кодування здійснюється в закритих або напівзакритих анкетах чи відповідях в бланках-інтерв’ю. Код відмічається респондентом певним знаком : +, v, х.

По-іншому кодуються відповіді на відкриті питання. Кодування включає в себе 3 етапи:

1.На першому етапі всі відповіді виписуються на окремий листок. Проти кожного варіанта проставляються число, яке вказує частому його повторюваності.

2. На другому етапі виписані варіанти відповідей класифікуються за рівнем смислової близькості один до одного.

3. Потім близькі за смислом відповіді об’єднуються і кожній групі приписується певний код.

В результаті отримується формалізований список варіантів відповідей.

В кінцевому результаті розмаїття різновидностей суджень респондентів зводяться до декількох (3-5-10) смислових груп.

При здійсненні цієї процедури сама велика складність – це точно віднести відповідь респондента до відповідної позиції (коду). Таким чином, при класифікації відкритих відповідей необхідно дотримуватися наступних правил:

• виділяти групи відповідей у відповідності до мети дослідження;

• всі відповіді в одній групі повинні мати загальну логічну і смислову основу;

• різні групи повинні розрізнятися чітко по смислу.

Після завершення кодування інформації дослідник переходить до її обробки.

Складність цього процесу заключається в узагальненні первинної інформації – кількісне вираження її в числах, які потім переводяться у відсотки. Розподілені дані відображаються у таблицях. Таблиця може бути складена за однією, двома, трьома і більше ознаками. Наприклад:

Питання анкети:

1. Як ви відноситесь до необхідності систематичної самостійної роботи?

а) вважаю це важливою, обов’язковою постійною справою;

б) вважаю це важливою, необхідною, обов’язковою, але непостійною справою;

в) не бачу необхідності в систематичній С Р.

2. Як ви виконуєте завдання самостійної роботи:

а) систематично;

б) періодично (в разі гострої необхідності);

в) практично не виконую.

3. Які результати Вашої навчальної діяльності. Середній бал успішності:

а) 4,0 – 5,0;

б) 3,0 – 3,99;

в) 2,1 – 2,9.

Отримані узагальнені дані заносяться в таблицю..

Таблиця1.

Розподіл студентів (учнів) за ставленням до виконання С Р і рівнем успішності

№ к/р	Питання, варіанти відповідей	Кількість респондентів
		Числове вираження	Доля в %
1.	Як ви відноситесь до необхідності систематичної самостійної роботи?	30	100
а)	вважаю це важливою, обов’язковою, постійною справою	9	30
б)	вважаю це важливою, необхідною, обов’язковою, але непостійною справою	15	50
в)	не бачу необхідності в систематичній С Р.	6	20
2.	Як ви виконуєте завдання самостійної роботи:	30	100
а)	Систематично	10	33,3
б)	періодично (в разі гострої необхідності)	14	46,7
в)	практично не виконую	6	20
3.	Які результати Вашої навчальної діяльності. Середній бал успішності:	30	100
а)	4,0 – 5,0	12	40
б)	3,0 – 3,99	13	43,3
в)	2,1 – 2,99	5	16,7

На основі даних таблиці можна здійснити порівняльний аналіз.

Поряд з табличним, з метою наочності, широко приміняється графічний спосіб відображення експериментальних даних. Частіше всього він має вигляд полігона або гістограми.

Будуються графіки в прямокутній системі координати в якій на осі «у» відмічається загальна кількість, або доля респондентів (в %) по групах, а на осі «х» – значення або порядок ознаки.

Наприклад, відобразимо за допомогою полігона, гісторгам дані

таблиці 1.