Приклад оформлення титульного аркушу

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут інформаційно − діагностичних систем

Кафедра комп’ютеризованих систем захисту інформації

КуРСоВА РОБОТА

З дисципліни “Теорія інформації та кодування”

Для студентів напряму підготовки 6.170101 “Безпека інформаційних й комунікаційних систем”

на тему: “Вибір й оцінка ефективності процедур кодування даних”

Виконала : студент групи 310 Інституту інформаційно - діагностичних системи Іваненко О.І.

Перевірив: доцент кафедри Комп’ютеризованих засобів захисту інформації Василенко Вячеслав Сергійович

2010

3Методичні рекомендації по виконанню окремих розділів курсової роботи

Реферат повинен містити:

• відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, літературних джерел;

• основний текст;

• перелік ключових слів (сполучень).

Текст реферату повинен відображати подану в пояснювальній записці інформацію в такій послідовності:

• об’єкт розроблення;

• мета роботи;

• методи розроблення , технічні та програмні засоби;

• основні конструктивні, технологічні характеристики та показники;

• результати;

• висновки;

• рекомендації щодо використання результату роботи;

• ключові слова.

Реферат належить виконувати обсягом не більш, як 500 слів на одній сторінці пояснювальної записки.

До переліку ключових слів (не більше 15) включають ті слова, які найбільшою мірою відображають змістовну частину роботи і є найбільш поширеними в курсовій роботі. Наприклад:

курсова робота, рекомендації. пропускна спроможність, …

Аркуш зі змістом пояснювальної записки розміщується безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки.

До змісту включають заголовки структурних елементів пояснювальної записки: перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень i термінів; вступ; послідовно назви (заголовки) уcix розділів, підрозділів, пунктів i підпунктів пояснювальної записки; висновки та рекомендації; список використаної літератури; назви додатків. Праворуч наводяться номери сторінок, з яких починається зазначений матеріал.

Приклад змісту пояснювальної записки

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………5

1. Аналіз ефективності модуляції та кодування при формуванні цифрових текстів повідомлення……………………………….………………………………7

1. Аналіз ефективності амплітудної маніпуляції гармонічних сигналів……………………………….…………………… ………10

2. Багаторівнева амплітудна модуляція відеосигналів……… …14

3. Амплітудна багаторівнева модуляція гармонійних коливань…17

2. Аналіз ефективності імпульсно кодової маніпуляції (ІКМ)……. ….…19

3. Оцінка можливостей із підвищення потенційної пропускної спроможності каналу зв’язку……………………….…….………………………22

1. Оцінка потенційної пропускної спроможності каналу зв’язку…………………………………………………..…………………23

2. Оцінка можливості підвищення пропускної спроможності за рахунок збільшення співвідношення сигнал/шум…………………………………………26

3. Оцінка можливості підвищення пропускної спроможності за рахунок розширення смуги пропускання каналу……………………………………..……28

Висновки……………………………………………………………………30

Вступ є досить відповідальною складовою пояснювальної записки, незважаючи на його невеликий обсяг (2-3 сторінки). Вступ розміщується на новій сторінці. В ньому відображається:

• зміст задачі, вирішенню якої присвячена курсова робота, та значення такої задачі в загальній проблематиці інформаційно – телекомунікаційних систем та мереж;

• актуальність та практичне значення обраної теми;

• формулюються мета та завдання курсового проектування;

• встановлюються об’єкт та предмет розгляду.

Приклад вступу

ВСТУП

Життя і діяльність людства нерозривно зв’язана з інформацією, її збереженням, передачею й обробкою. Оскільки інформація часто виникає не в тих місцях, де вона використовується, те однієї з найважливіших проблем на всіх стадіях людського суспільства є задача передачі інформації. Способи рішення цієї задачі безупинно удосконалювалися в міру розвитку людського суспільств, прогресу в способах виробництва і керування.

Усе різноманіття джерел інформації можна розділити на 2 класи: аналогові і дискретні. Аналогова інформація характеризується незліченною безліччю значень протягом кінцевого проміжку часу, дискретна – кінцевим числом значень на кінцевому інтервалі часу.

Під інформацією розуміють визначені властивості матерії, сприймані спостерігачем з навколишнього матеріального світу. В якості спостерігачів можуть виступати люди, живі організми чи технічні пристрої.

Інформацію, представлену у визначеній формі, називають повідомленням.

Для передачі інформації від джерела до одержувача, необхідний якийсь переносник, що має достатню стійкість своїх параметрів у просторі і часі, щоб малася можливість його знайти на прийомній стороні. Фізична природа і характеристики переносника пов’язані з визначеним фізичним середовищем між джерелом і одержувачем інформації – каналом зв’язку. Як канали зв’язку використовуються природне фізичне середовище (навколоземний і космічний простір) чи штучно створені середовища (дротові, хвилеводні чи світловодні (оптоволоконні) лінії зв’язку). У поняття “канал” включається не тільки фізичне середовище, у якій поширюється сигнал, але і сукупність технічних засобів, призначених для передачі сигналу.

У каналах електричного зв’язку переносником є електромагнітне поле чи електричний струм.

Процес передачі інформації полягає в тім, що повідомлення від джерела інформації перетворюється в сигнал, що передається по каналу зв’язку одержувачу. Прийнявши сигнал, одержувач, знаючи закон відповідності сигналів і повідомлень, може витягти інформацію, що міститься в повідомленні.

Перетворення повідомлення в сигнал прийнято називати кодуванням. Кожному елементарному повідомленню (символу) відповідає деяка послідовність кодових символів, називана кодовою комбінацією. Таким чином, у результаті кодування дискретна інформація представляється у виді послідовностей чисел, тобто в цифровій формі. От чому дискретну інформацію часто називають цифровою інформацією. Кодування повідомлень виробляється спеціальним пристроєм, що входить до складу джерела повідомлень, що називається кодером. Відповідно в одержувача інформації мається інший пристрій – декодер,

Сукупність усіх причин, що викликають невизначеність прийнятого сигналу, називають шумами, чи завадами.

У результаті дії завад і спотворень у каналі зв’язку приймач може прийняти неправильне рішення, тобто ототожнить прийнятий сигнал не з фактично переданим символом, а з якимсь іншим. Таку подію називають спотворенням чи помилкою.

Курсова робота присвячена проблемам забезпечення ефективного перетворення інформації в телекомунікаційних мережах.

У відповідності з завданням у даній курсовій роботі будуть розглянуті наступні питання:

1. Аналіз ефективності модуляції та кодування при формуванні цифрових текстів повідомлення:

0. Аналіз ефективності амплітудної маніпуляції гармонічних сигналів;

1. Багаторівнева амплітудна модуляція відеосигналів;

2. Амплітудна багаторівнева модуляція гармонійних коливань;

2. Аналіз ефективності імпульсно кодової маніпуляції (ІКМ);

3. Оцінка можливостей із підвищення потенційної пропускної спроможності каналу зв’язку

4. Оцінка потенційної пропускної спроможності каналу зв’язку:

5. Оцінка можливості підвищення пропускної спроможності за рахунок збільшення співвідношення сигнал/шум;

6. Оцінка можливості підвищення пропускної спроможності за рахунок розширення смуги пропускання каналу;

УВАГА! Використання наведеного тексту в якості вступу в курсових роботах забороняється!