- •1Завдання на курсове проектування
- •2Загальні положення
- •Приклад оформлення титульного аркушу
- •3Методичні рекомендації по виконанню окремих розділів курсової роботи
- •Приклад змісту пояснювальної записки
- •4 Методичні рекомендації щодо аналізу ефективності модуляції та кодування при формуванні цифрових текстів повідомлення
- •4.1Аналіз дворівневих видів модуляції
- •4.2Аналіз можливостей багаторівневої амплітудної маніпуляції гармонічних сигналів
- •4.2.1Багаторівнева амплітудна модуляція відеосигналів
- •4.2.2Амплітудна багаторівнева модуляція гармонійних коливань
- •4.3Аналіз ефективності імпульсно кодової маніпуляції (ікм)
- •4.4Аналіз ефективності багаторівневої фазової модуляції гармонічних
- •4.5Аналіз ефективності багаторівневої частотної модуляції гармонічних сигналів
- •4.6Порівняльний аналіз ефективності різних видів багаторівневої модуляції
- •5Методичні рекомендації щодо оцінки можливостей із підвищення потенційної пропускної спроможності каналу зв’язку
- •5.1Оцінка потенційної пропускної спроможності каналу зв’язку
- •5.2 Оцінка можливості підвищення пропускної спроможності за рахунок збільшення співвідношення сигнал/шум
- •5.3 Оцінка можливості підвищення пропускної спроможності за рахунок розширення смуги пропускання каналу
5.3 Оцінка можливості підвищення пропускної спроможності за рахунок розширення смуги пропускання каналу
При оцінці можливості підвищення швидкості передачі даних за рахунок розширення смуги пропускання каналу оцінити межу пропускної спроможності в разі застосування різних способів цього розширення.
5.3.1. При
застосуванні
способу
прямого (безпосереднього) розширення
смуги пропускання,
використовуючи визначені раніше дані
щодо потужності сигналу
,
первинної швидкості посимвольної
передачі
,
спектральної щільності потужності
завади
та первинного
співвідношення сигнал/завада
:
1) визначити межу пропускної спроможності:
,
де та – первинні значення швидкості посимвольної передачі та співвідношення сигнал/завада;
2) побудувати в
логарифмічному масштабі швидкості
графік залежності пропускної спроможності
від швидкості посимвольної передачі
В,
коли
при зміні В
в межах В
= (0 –
):
;
3)
визначити частоту та пропускну
спроможність каналу
при
критичній швидкості посимвольного
обміну
,
коли співвідношення
сигнал/завада
,
та рубіж доцільного
підвищення швидкості посимвольної
передачі даних
,
коли пропускна спроможність каналу
може стати меншою швидкості посимвольної
передачі В.
Пояснити сутність цих явищ, надати
відображення сигналу як гармонійного
коливання
(з
заданою вище в розділі 3.1 амплітудою
)
в часовій та частотній областях при
та
,
зробити відповідні висновки.
5.3.2. При застосуванні способу частотної дискретизації, використовуючи визначені раніше дані щодо критичної швидкості посимвольної передачі інформації , первинного (визначеного Вами в розділі 3.1.1) співвідношення сигнал/завада та заданій в 3.2 ймовірності Рвикр спотворення символів визначити максимально можливу величину смуги пропускання каналу як:
.
При цих умовах
визначити допустиме значення смуг
пропускання частотних дискрет
,
їх можливу кількість
,
пропускну спроможність каналу
,
швидкість передачі
та порівняти її із пропускною спроможністю
каналу. Визначити також несучі частоти
кожної із дискрет
(і
= 1, 2, …, k),
тривалість сигналів
τ = 1/В
та амплітуди несучих коливань.
Максимальне
значення амплітуди несучого коливання
слід визначати як добуток виду
,
де:
–
спектральна
щільність потужності завади в каналі,
задана Вашим варіантом завдання:
Вт/Гц;
– допустиме значення співвідношення сигнал/шум, визначене із умови забезпечення заданого значення вірності (цілісності) передачі даних ( ), відомої залежності цієї величини від співвідношення сигнал/шум та застосованого виду модуляції ( ), де для випадку амплітудної модуляції :
.
Потрібне значення
амплітуди несучого коливання слід
визначати по значенню символу, який
передається наразі цією дискретою:
при
значенні символу 1, та
при
значенні символу 0.
Надати відображення в часовій та частотній областях сигналів кожної із дискрет та сумарного сигналу для одного узагальненого символу із k двійкових символів. Вважаючи, що сигнали усіх дискрет утворюють результуючий (сумарний) сигнал надати його відображення в часовій та частотній областях. При відображенні в часовій та частотній областях сигналів кожної із дискрет та сумарного сигналу для одного узагальненого символу із k двійкових символів врахувати їх часову тривалість τ = 1/В с. Зробити відповідні висновки.
Наприклад, нехай
визначене Вами значення кількості
частотних дискрет дорівнює k
= 3. Нехай визначені амплітуда несучого
коливання дорівнює
=
7 В, ширина смуги пропускання та швидкість
посимвольного обміну
КГц,
несучі частоти кожної із дискрет
КГц (і
= 1, 2, …, 3), тривалість сигналів τ = 1/В
= 1/(3,2∙10-3
с). Нехай також Ваше повідомлення,
одержане після кодування за кодом
Хафмена, має вигляд:
10.1011.100.1111.110101…
Тоді,
КГц,
а після перекодування, одержимо:
101.011.100.111.111.010.1…
Таблиця № 5 кодування при частотній дискретизації
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
101 |
011 |
100 |
111 |
111… |
7 cosωt 0 7 cos3ωt |
0 7 cos2ωt 7 cos3ωt |
7 cosωt 0 0 |
7 cosωt 7 cos2ωt 7 cos3ωt |
… … … |
При відображенні в часовій та частотній областях сигналів кожної із дискрет та сумарного сигналу для одного узагальненого символу із k (в прикладі k = 3) двійкових символів врахувати їх часову тривалість τ = 1/В ( у прикладі τ = 1/(3,2∙10-3) с).
