
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Будова та обладнання водопроводу. Основнi етапи та послiдовнiсть очистки і знезараження води
- •Санація (оздоровлення) джерела місцевого водопостачання (криниці)
- •Методики покращення якості водопровідної води Методика очистки води методом коагуляції Вибір дози коагулянта
- •Визначення вмісту активного хлору у хлорному вапні та його придатність для проведення знезараження води
- •Методика визначення дози хлорного вапна для проведення знезараження води за хлорпотребою (нормальними дозами хлору) методом пробного хлорування
- •Приклад розрахунку вмісту залишкового хлору
- •Приклад розрахунку необхідної кількості хлорного вапна на 1 л води
- •Показники радіаційної безпеки питної води
- •Ситуаційні задачі
- •Тема 12 Гігієнічна оцінка водопостачання. Методи покращання якості питної води.
- •9. Укажіть кінцевий результат проведення санітарно-технічного обстеження джерела води у разі централізованого водопостачання:
- •10. Укажіть кінцевий результат проведення санітарно-епідеміологічного обстеження джерела води у разі централізованого водопостачання:
- •11. Укажіть принципову схему водопроводу в разі використання води підземних джерел і класу:
- •12. Укажіть принципову схему водопроводу в разі використання води підземних джерел іi класу:
- •13. Укажіть принципову схему водопроводу в разі використання води підземних джерел іii класу:
- •22. Назвіть основні види водозабірних споруд, що використовуються для організації централізованої системи водопостачання:
- •23. Артезіанська вода (міжпластова напірна) здебільшого:
- •24. Якщо водопровід використовує воду відкритих водойм, вода обов’язково підлягає:
- •25. Укажіть, що являє собою процес очищення питної води:
- •26. Укажіть, що являє собою процес знезараження води:
- •27. Укажіть, що являє собою процес домінералізації питної води:
- •32. Назвіть, які води відносяться до категорії необроблених вод:
- •33. Укажіть, які санітарно-захисні зони утворюються навколо місця водозабору з відкритих водойм:
- •Література
Визначення вмісту активного хлору у хлорному вапні та його придатність для проведення знезараження води
Готують 1% розчин хлорного вапна, що використовується для знезараження. В колбу наливають 30 мл дистильованої води, 10 крапель 1% хлорного вапна (окремо піпеткою), 5 крапель розчину НСl (1:2), 10 крапель 5% розчину КJ та 10 крапель розчину крохмалю, після чого з’являється синє забарвлення. Далі розчин титрують по краплям 0,7% розчином гіпосульфіту до повного знебарвлення. Кількість крапель, витрачених на титрування, відповідає кількості (відсотку) активного хлору у вапні. Вапно, що вміщує менше 20% активного хлору, є непридатним для проведення знезараження води.
Наприклад, на титрування 1% розчину хлорного вапна пішло 25 крапель 0,7% розчину гіпосульфіту натрію. Отже, хлорне вапно, що досліджується вміщує 25% активного хлору і є придатним для проведення знезараження води.
Методика визначення дози хлорного вапна для проведення знезараження води за хлорпотребою (нормальними дозами хлору) методом пробного хлорування
В колби або склянки наливають по 200 мл води (до мітки), яка підлягає знезараженню. В кожну колбу спеціальною піпеткою (1мл) вносять відповідно 1 2, та 3 краплі 1% розчину хлорного вапна, добре перемішують скляною паличкою та залишають на 30 хвилин, через 30 хвилин у воді визначають наявність залишкового хлору, для цього в кожну колбу вносять по 2 краплі розчину НСl (1:2), 10 крапель 5% розчину КJ та 10 крапель 1% розчину крохмалю. Вміст колб, (склянок) перемішують і спостерігають, чи з’явилось синє забарвлення, яке виникає у тих колбах (склянках) де є вільний хлор, який залишився невикористаним після окислення органічних речовин у воді. Кількість залишкового хлору визначають титруванням 0,7% розчином гіпосульфіту натрію до повного знебарвлення. 1 крапля 0,7% гіпосульфіту відповідає 0,04 мг хлору.
Проводять відповідні розрахунки та вибирають ту колбу (склянку), в якій вміст залишкового хлору становить 0,3—0,5 мг/л.
Приклад розрахунку вмісту залишкового хлору
Після додавання розчину НСl, 5% розчину КJ та 1% розчину крохмалю колір змінився у всіх склянках. Вміст залишкового хлору визначають титруванням 0,7% розчином гіпосульфіту натрію.
Забарвлення відбулось:
У 1-й склянці — після додавання 1 краплі 0,7 % розчину гіпосульфіту натрію;
У 2-й склянці — після додавання 2 краплі 0,7 % розчину гіпосульфіту натрію;
У 3-й склянці — після додавання 3 краплі 0,7 % розчину гіпосульфіту натрію;
Розрахунок
Перша склянка: на 200 мл — 1 крапля 0,7% гіпосульфіту,
на 1000 мл — х
1000 1
х = ———— = 5 крапель
200
Залишковий хлор становить 5 крапель 0,04 мг = 0,2 мг/л.
Друга склянка: на 200 мл — 2 краплі,
на 1000 мл — х
1000 2
х = ———— = 10 крапель
200
Залишковий хлор становить 10 крапель 0,04 мг = 0,4 мг/л.
Третя склянка: на 200 мл — 3 краплі,
на 1000 мл — х
1000 3
х = ———— = 15 крапель
200
Залишковий хлор становить 15крапель 0,04 мг = 0,6 мг/л.
При знезараженні води за хлорпотребою вміст залишкового хлору у питній воді має складати 0,3—0,5 мг/л. Така концентрація спостерігається у другій склянці (0,4 мг/л). Отже, розрахунок необхідної кількості хлорного вапна проводять за даними цього варіанту.