
- •Цивільний захист Тексти лекцій з курсу для студентів усіх спеціальностей
- •Чернігів чдту 2012
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс 19
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів 28
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •Загальні положення
- •1.1 Надзвичайні ситуації, їх класифікація та причини та джерела виникнення
- •1.1.1 Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •1.1.2 Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •1.1.3 Рівні надзвичайних ситуацій
- •Державного рівня визначається ситуація:
- •1.2 Причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.4 Моніторинг і прогнозування чс
- •1.4.1 Галузевий моніторинг
- •1.4.2 Територіальний моніторинг
- •1.4.3 Порядок ведення моніторингу
- •1.4.4 Урядова інформаційно-аналітична система з питань нс
- •1.4.5 Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •1.5 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки Загальні положення
- •1.5.1 Порядок проведення ідентифікації об'єктів господарської діяльності щодо визначення потенційної небезпеки
- •Процедура ідентифікації здійснюється за такими етапами:
- •1.6 Паспортизація об’єктів підвищеної небезпеки
- •1.7 Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
- •1.8 Декларування безпеки опн
- •2.2 План цивільного захисту(дій) на особливий період
- •2.3 План цивільного захисту на мирний час
- •2.5 Плани локалізації і ліквідації аварій на об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.1.1 Принципи цивільного захисту
- •3.1.2 Мета цивільного захисту:
- •3.1.3 Завдання цивільного захисту
- •3.1.4 Організаційна структура єдс цз
- •3.1.5 Режими функціонування єдс цз
- •3.1.6 Основні заходи, що реалізуються єдс цз
- •3.2 Організація цивільного захисту на підприємстві, в установі, організації
- •3.4 Права та обов’язки громадян України в сфері захисту
- •4.1.1 Оповіщення та інформування
- •4.1.2 Спостереження і лабораторний контроль
- •4.1.3 Укриття у захисних спорудах
- •4.1.4 Евакуація населення з небезпечних районів і зон
- •4.1.5 Інженерний захист території
- •4.1.7 Психологічний захист
- •4.1.8 Біологічний захист
- •4.1.9 Екологічний захист
- •4.1.10 Радіаційний і хімічний захист
- •4.1.11 Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій
- •Загальні положення
- •5.1 Поняття про стійкість роботи промислових підприємств
- •5.2 Основні вимоги до планування і забудови міст
- •5.3 Розміщення об’єктів
- •Вимоги до об’єктів і забудови їх території
- •5.5 Вимоги до комунально – енергетичних мереж
- •5.6 Підвищення надійності і стійкості функціонування промислових підприємств у надзвичайних ситуаціях
- •Рекомендована література
3.1.4 Організаційна структура єдс цз
Єдина система цивільного захисту складається із постійно діючих підсистем: територіальних і функціональних. Територіальні підсистеми створюються в Автономній Республіці Крим (АРК), областях, в м.м. Києві та Севастополі. Функціональні підсистеми створюються в Міністерствах і відомствах.
Кожна підсистема має чотири рівні: загальнодержавний, регіональний, місцевий і об'єктовий. До складу підсистеми входять:
органи управління ЄС ЦЗ;
сили і засоби;
резерви матеріальних та фінансових ресурсів;
системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.
Очолює ЄДС ЦЗ Начальник цивільного захисту України - Прем'єр-міністр України. Загальне керівництво ЄДС ЦЗ здійснює Кабінет Міністрів України, а безпосереднє керівництво діяльністю ЄДС ЦЗ покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту - МНС України. Міністр МНС є заступником начальника цивільного захисту України.
Функціональні підсистеми ЄДС ЦЗ створюються центральними органами виконавчої влади (міністерствами та відомствами) для організації роботи, пов'язаної із запобіганням НС та захистом населення і територій в разі їх виникнення. Організація, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності функціональних підсистем ЄДС ЦЗ визначаються положеннями про ці підсистеми, затвердженими відповідними центральними органами виконавчої влади за погодженням із МНС України.
Територіальні підсистеми ЄДС ЦЗ створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для запобігання та ліквідації наслідків НС техногенного, природного та військового характеру в межах відповідних територій. Організація, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності територіальних підсистем визначаються положеннями, які затверджуються МНС України за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями у відповідності до порядку створення і функціонування територіальних підсистем, затвердженого наказом МНС України №145 від 03.11.2004 .
Територіальні органи управління МНС України:
забезпечують на відповідній території координацію діяльності, спрямованої на реалізацію державної політики у сфері ЦЗ;
здійснюють державний нагляд за техногенною і пожежною безпекою;
контролюють планування та реальність розроблення документів з питань ЦЗ, готовність до практичного виконання завдань запобігання і ліквідації НС органів управління місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності;
керують виконанням заходів запобігання та реагування на НС;
здійснюють методичне керівництво виконанням заходів щодо захисту населення і територій від НС, контролюють їх здійснення;
виконують інші функції відповідно до повноважень, визначених нормативно-правовими актами з питань НС і пожежної безпеки.
Керівництво територіальними підсистемами ЄДС ЦЗ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Начальниками територіальних підсистем ЄДС ЦЗ за посадою є відповідно Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим та голови відповідних державних адміністрацій. Керівники територіальних органів МНС України за посадою є заступниками відповідних начальників територіальних підсистем ЄДС ЦЗ.
Безпосереднє керівництво територіальними підсистемами ЄДС ЦЗ здійснюють територіальні органи управління МНС України та структурні підрозділи з питань ЦЗ державних адміністрацій та виконавчих органів рад. Кожний рівень ЄДС ЦЗ має координуючі та постійні органи управління щодо розв'язання завдань ЦЗ, сили і засоби, резерви матеріальних і фінансових ресурсів, системи зв'язку та інформаційного забезпечення.
Координуючими органами ЄДС ЦЗ є Рада національної безпеки і оборони України в межах, передбачених законами та Кабінетом Міністрів України, який утворює Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (комісія з питань ТЕБ та НС) і визначає порядок утворення комісій з питань ТЕБ та НС регіональних, місцевих та об'єктових рівнів.
У разі необхідності, для ліквідації наслідків НС можуть бути утворені спеціальні комісії загальнодержавного, регіонального, місцевого та об'єктового рівнів.
Державні, регіональні, місцеві та об'єктові комісії (залежно від рівня НС) здійснюють координацію і забезпечення дій органів управління та сил ЄДС ЦЗ у ході запобігання і реагування на НС або на загрозу її виникнення.
Постійними органами управління ЄДС ЦЗ на загальнодержавному рівні є МНС України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади у межах своїх повноважень, що належать до сфери ЦЗ.
На регіональному та місцевому рівнях, у межах своїх повноважень, у сфері ЦЗ - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, у складі яких відповідно створені спеціальні структурні підрозділи з питань НС та територіальні органи управління МНС України.
На об'єктовому рівні - структурні підрозділи підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання або спеціально призначені особи з питань НС.