- •Цивільний захист Тексти лекцій з курсу для студентів усіх спеціальностей
- •Чернігів чдту 2012
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс 19
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів 28
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •Загальні положення
- •1.1 Надзвичайні ситуації, їх класифікація та причини та джерела виникнення
- •1.1.1 Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •1.1.2 Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •1.1.3 Рівні надзвичайних ситуацій
- •Державного рівня визначається ситуація:
- •1.2 Причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.4 Моніторинг і прогнозування чс
- •1.4.1 Галузевий моніторинг
- •1.4.2 Територіальний моніторинг
- •1.4.3 Порядок ведення моніторингу
- •1.4.4 Урядова інформаційно-аналітична система з питань нс
- •1.4.5 Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •1.5 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки Загальні положення
- •1.5.1 Порядок проведення ідентифікації об'єктів господарської діяльності щодо визначення потенційної небезпеки
- •Процедура ідентифікації здійснюється за такими етапами:
- •1.6 Паспортизація об’єктів підвищеної небезпеки
- •1.7 Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
- •1.8 Декларування безпеки опн
- •2.2 План цивільного захисту(дій) на особливий період
- •2.3 План цивільного захисту на мирний час
- •2.5 Плани локалізації і ліквідації аварій на об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.1.1 Принципи цивільного захисту
- •3.1.2 Мета цивільного захисту:
- •3.1.3 Завдання цивільного захисту
- •3.1.4 Організаційна структура єдс цз
- •3.1.5 Режими функціонування єдс цз
- •3.1.6 Основні заходи, що реалізуються єдс цз
- •3.2 Організація цивільного захисту на підприємстві, в установі, організації
- •3.4 Права та обов’язки громадян України в сфері захисту
- •4.1.1 Оповіщення та інформування
- •4.1.2 Спостереження і лабораторний контроль
- •4.1.3 Укриття у захисних спорудах
- •4.1.4 Евакуація населення з небезпечних районів і зон
- •4.1.5 Інженерний захист території
- •4.1.7 Психологічний захист
- •4.1.8 Біологічний захист
- •4.1.9 Екологічний захист
- •4.1.10 Радіаційний і хімічний захист
- •4.1.11 Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій
- •Загальні положення
- •5.1 Поняття про стійкість роботи промислових підприємств
- •5.2 Основні вимоги до планування і забудови міст
- •5.3 Розміщення об’єктів
- •Вимоги до об’єктів і забудови їх території
- •5.5 Вимоги до комунально – енергетичних мереж
- •5.6 Підвищення надійності і стійкості функціонування промислових підприємств у надзвичайних ситуаціях
- •Рекомендована література
1.4.3 Порядок ведення моніторингу
Відповідальні особи ПНО забезпечують виконання систематичних спостережень за параметрами стану ПНО та надають відповідним уповноваженим органам з питань НС та ЦЗН інформацію про стан ПНО згідно з Регламентом.
Інформація надається у формі електронного документа згідно з законодавством або на паперовому носії, в установленому порядку.
Передавання інформації здійснюється за допомогою системи комп'ютерного зв'язку та існуючих технічних засобів зв'язку регіону, області чи міста, а також у формі письмових повідомлень.
Інформація, що має конфіденційний характер, подається виключно за допомогою захищених засобів зв'язку або у формі письмових повідомлень в установленому порядку.
Про зміни у стані ПНО, які можуть спричинити НС об'єктового або місцевого рівня, уповноважені органи з питань НС та ЦЗН в установленому порядку повідомляють відповідні місцеві органи виконавчої влади для прийняття управлінських рішень.
У разі коли зміни у стані ПНО можуть призвести до НС регіонального або державного рівнів, інформація про них негайно подається до МНС України.
Уповноважені органи з питань НС та ЦЗН своєчасно передають інформацію стосовно результатів моніторингу до Департаменту СФД.
1.4.4 Урядова інформаційно-аналітична система з питань нс
Єдине інформаційне середовище для оперативного постачання даних моніторингу виконавцям, з метою прогнозування ризиків виникнення та розвитку сценаріїв НС, повинна забезпечувати Урядова інформаційно-аналітична система з питань НС.
Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій створена постановою КМ № 250 від 7 квітня 1995 р. з метою вдосконалення заходів, що здійснюються органами виконавчої влади у галузі техногенно-екологічної безпеки, запобігання надзвичайним ситуаціям.
Урядова інформаційно - аналітична система є частиною інформаційно - аналітичного забезпечення вищого керівництва України.
Основними завданнями Урядової інформаційно-аналітичної системи є:
поліпшення організації державного управління надзвичайними ситуаціями, а саме:
своєчасне забезпечення Уряду достовірною інформацією, необхідною для підготовки рішень Кабінету Міністрів України з питань запобігання, пом'якшення, локалізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, а також створення умов для оперативного координування ним дій органів державної виконавчої влади у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
об'єднання і вдосконалення існуючих відомчих систем щодо запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
проведення регулярного системного аналізу найважливіших подій, їх чинників та наслідків, а також багатомірної інтегрованої оцінки факторів і умов, що впливають на розвиток надзвичайних ситуацій;
створення і впровадження нових технологій контролю за об'єктами підвищеного ризику з урахуванням їх взаємозв'язку, впливу гідрометеорологічних умов та стихійного лиха, суб'єктивних та інших факторів;
розроблення і впровадження територіальної системи моделювання техногенно-екологічного та епідеміологічного навантаження на відповідну територію та зменшення невиправданого паралелізму у діях і програмах щодо надзвичайних ситуацій;
систематизація існуючих розробок у галузі надзвичайних ситуацій;
координація робіт у рамках державного моніторингу, пов'язаних із застосуванням єдиної нормативної та довідкової документації;
створення і впровадження на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях геоінформаційних систем для прогнозного моделювання надзвичайних ситуацій та систем підтримки прийняття рішень шляхом застосування ефективних програмно-математичних та технологічних засобів і методів цифрового картографування та банків картографічних даних;
розроблення та впровадження механізму для забезпечення надходження до Урядової інформаційно-аналітичної системи необхідних даних від міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевих Рад, підприємств, установ і організацій;
створення умов для залучення громадських, комерційних та благодійних організацій, засобів масової інформації до надання інформації про можливість виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій, співпраці у разі їх виникнення, міжнародного та міждержавного обміну інформацією щодо надзвичайних ситуацій.
З метою створення Урядової інформаційно-аналітичної системи здійснюватимуться наукові дослідження за такими основними напрямами:
розроблення концепції системи запобігання, своєчасного виявлення і реагування на надзвичайні ситуації;
розроблення систем оперативного зв'язку та передачі даних; визначення критеріїв виходу надзвичайних ситуацій за локальний рівень;
створення методів модельованого прогнозування та управління життєдіяльністю в умовах виникнення надзвичайних ситуацій з глобальними, національними та регіональними наслідками.