28.Сутність і наслідки неп в Радянській Україні(1921 - 1928)

Суть НЕПу вбачалася у зміцненні союзу робітників і селян. НЕП - новий напрямок внутрішньої політики радянської держави, затверджений з'їздом РКП(б) у березні 1921 р. Передбачалася заміна продрозкладки продподатком, денаціоналізація дрібних і середніх промислових підприємств, допуск приватного капіталу, заохочення іноземних інвестицій упровадження вільної торгівлі, використання товарно-грошових відносин, нормалізацію фінансової системи, розвиток кредитно-банкової системи, формування ринку,вдосконалення податкової системи, подолання інфляційних процесів.

Земля проголошувалась власністю держави Тепер замість реквізиції зерна, селянство обкладалося помірним податком. Сплативши його, селянин міг продавати надлишки зерна на свій розсуд і за власними цінами. Уряд тимчасово відмовився від створення колективних господарств. Було скасовано державний контроль за внутрішньою торгівлею. Дрібні промислові підприємства передавались у приватні руки на правах оренди. Важка промисловість, банки, транспорт і зовнішня торгівля залишалися державними. Відроджувалася кооперація. Отже, були створені умови для організації народного господарства на принципах ринкової системи. І це почало давати результати. Швидкими темпами розвивалося сільське господарство, зростала його продуктивність. Відставала лише важка промисловість, яка перебувала в руках держави. Реалізування НЕПу в Україні відбувалося суперечливо,проте зумовило відродження приватної ініціативи, сприяло поліпшенню економ стану. Однак у 1928 р., НЕП закінчила свою недовгу історію. Радянсько-більшовицька влада поверталася до традиційно тоталітарних методів керівництва й управління. Почався період соціалістичної індустріалізації, колективізації сільського господарства, сталінських п'ятирічок, масових репресій та жахливих голодоморів.

29. Укр з. Під владою Польщі, Чехословаччини, Румунії

Під Польщею:

1. сх.. Галичина, Зх. Волинь, Зх. Полісся, Холмщина, Підляшшя, Посяння, Лемківщина.

2.Поділ польських земель на «А»- польські та «Б» - окраїнні землі,

1-ші отримували дешеві кредити і держ. Підтримку, 2-гі – використовувались як ринок збуту, джерело дешевої сировини і робочої сили

3.політика полонізації

4.політика «пацифікації»

Пацифікація – придушення революційного, нац.-визв, рухів засобами каральних акцій.

Партії і організації Сх. Галичини:

-Комуністична партія Зх. Укр.

-Укр соціал-радикальна партія

-укр. Військова організація

-укр нац.-демок. Об*єднання

-організація укр.. націоналістів

Під Румунією:

1.Пн. Буковина, Ізмаїльський, Акерманський, Хотинський повіти Бессарабії

2.переселення румунських колоністів на Пн. Буковину

3.Запровадження воєнного стану на окупованих укр.. територіях

4.політика румунізації

5.закритття укр.. шкіл, заборона ввезення укр.. книжок

6.переслідування укр.. церкви

7.антирумунські повстання

8. Відсутність умов для легальної полтичної діяльності

9. діяльність Комуністичної партії Буковини

10. діяльність єдиної легальної партії Укр націон партія

11. 1938- установлення військової диктатури, заборона всіх політ. Партій

Під Чехословаччиною:

1.Закарпаття

2. сприятливі умови для економ. Розвитку, хоча капіталовкладення недостатні

3. намагання вирішити проблеми в аграрному секторі

4.заснування укр. Шкіл, гімназій

5.діяльність «Просвіт»

6.створ. укр. Театральних осередків, хорів тощо

7. невиконання чеським урядом зобов*язання надати автономні права українцям

8.відсутність укр. Політ партій

Течії на Закарпатті : українофіли, русофіли, русини, мадярофіли, комуністи