22. Становище укр. Земель у складі Російської імперії у хіх ст..

Офіційно Україна у складі Росії називалася «Малоросія» або «Юго-Западная Русь». Російський уряд створив на її території 9 губерній, об'єднаних у 3 генерал-губернаторства. На чолі Російської імперії стояв цар, імператор — самодержавний монарх, що користувався необмеженою владою. У 1810 р. - започатковано Державну раду з дорадчими функціями.Сенат перетворився на вищу апеляційну інстанцію для судів губерній.

На місцях владу царя реалізовували і губернатори та генерал-губернатори. Губернатор здійснював владу адміністративну та поліцейську. Губернатори отримали право безмежного контролю над діяльністю всіх установ та підприємств, розташованих на ввіреній їм території. Губернії складалися з повітів. Земський суд був одночасно адміністративно-поліцейською установою і судовим органом. Зменшилася кіль кість міст, які користувалися самоврядуванням за магдебурзьким правом. Високі урядовці відстоювали православну віру, самодержавство і народність.

Зміцнювати устої російського самодержавства в Україні по винні були численні збройні сили, що утримувалися за рахунок місцевого населення З 1816 р. Аркачеев почав засновувати «військові поселення. Військові поселення ліквідували тільки в 1857 p. Під час польського повстання 1830-1831 pp. цар Микола І на казав губернаторові Рєпніну організувати козацькі полки для допомоги в боротьбі з польською шляхтою з подальшим збереженням статусу цих військових формувань. Було створено 8 полків по 1000 козаків у кожному. Та знову їх не допустили до участі у військових операціях. У соціально-економічній сфері пануючими продовжували залишатись феодально-кріпосницькі відносини. Поміщикам на лежало 70% усіх земель. Сільське господарство було малопродуктивним.

Низька економічна ефективність феодально-кріпосницької системи призвела до її кризи. Виробництво хліба на продаж підірвало натуральний характер господарства, усю феодально-кріпосницьку систему. Відбувається процес товаризації сільського господарства. Чумакування сприяло первісному нагромадженню капіталу і соціальній диференціації населення.

Селяни України поділялися на три групи:поміщицькі; державні; вільні і козаки. На Лівобережній Україні (поряд із зерновими вирощували також тютюн, коноплі і частково цукровий буряк, на Правобережжі спеціалізувалися на вирощуванні озимої пшениці і цукрового буряків. На Південній Україні — пшениці на експорт і тонкорунному вівчарстві. У промисловості відбувається так званий промисловий переворот — процес заміни мануфактурного виробництва фабрично-заводським. Найрозвиненішими. були такі га лузі промисловості: цукрова; ґуральництво; суконна промисловість; кам'яновугільна.Велику роль у торгівлі відігравали ярмарки. Через чорноморські й азовські порти вивозились товари.Перше парове судно в Україні було збудоване у 1823 р.Отже, укр. промисловість досягла певних успіхів. У деяких галузях набула загальноімперського значення.

23. Західноукраїнські землі у складі Австро – Угорської імперії у хіх ст., соц.-ек. І політ. Розвиток

8 лютого 1867 p. - створена Австро-Угорська імперія. 21 грудня 1867 р. - конституція.

Галичина здобула обмежену автономію. У 1861 р. у Львові розпочав роботу Галицький  сейм. Перевагу в ньому здобули польські поміщики і підприємці, але виборче право мали й українці. Імперський уряд відмовився задовольнити давню українську вимогу - розділити Галичину на дві адміністративні одиниці - українську і польську. Існувало «Королівство Галичини і Лодомерії».

Внутрішнє самоврядування надано Буковині, проте у ньому домінували румуни і німці.

Закарпаття стало частиною Угорщини і самоврядування не одержало.

"Москвофіли" та "народовці" :У газеті "Слово", представники політ течії "москвофілів" 1866 р. Заявили: "Ми більше не є русини 1848 року, ми справжні росіяни". Проти цієї консервативної течії, виступила молода укр. інтелігенція - письменники, вчителі, студенти, які об'єдналися в іншу політичну течію - "народовців". Серед її лідерів  були В.Шашкевич, К.Климович, Ф.Заревич. 1861 р. "народовці" у Львові започаткували товариство клубного типу "Руська бесіда. 1867 р. було засновано літературний журнал "Правда", а в грудні 1868-го - організацію "Просвіта. 1880 р. було засновано першу щоденну газету "Діло".1873 р. заходами О.Кониського, М.Драгоманова та ін. українських діячів у Львові було створено Літературне товариство ім. Т.Шевченка. В 1885 р. вони заснували свій представницький орган - Народну раду

Розвиток промисловості у різних областях Австро-Угорщини проходив нерівномірно.  Галичина, Буковина, Закарпаття відставали у своєму соціально-економічному розвитку.

Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття зберігали аграрний характер економіки, більшість населення була зайнята в сільському господарстві.

Промисловість західноукраїнських земель майже цілком перебувала в руках іноземних капіталістів. Протягом 70-х - 80-х pp. XIX ст. відбувався інтенсивний процес формування фабрично-заводської промисловості( нафтовидобувної, борошномельної, спиртогорілчаної, лісопереробної, лісопереробної галузей). Широко застосовуватися парові двигуни.

В економічній структурі західноукраїнським землям відводилася роль ринку збуту готових товарів і джерела надходження сировини та робочої сили до індустріально розвинутих провінцій. Західноукраїнська промисловість не могла витримати конкуренції дешевих товарів і почала занепадати.

Проголошена у 1848 p. селянська реформа, головним положенням якої було скасування кріпацтва, була здійснена в 50-х pp.

Після реформи Західна Україна залишалася краєм поміщицьких латифундій.  Незважаючи на великі залишки кріпацтва, сільське господарство Західної України у другій половині XIX ст. поступово розвивалося по-ринковому. Усе ширше застосовувалася сільськогосподарська техніка, поглиблювалася спеціалізація районів.