5. Комплексні методи прогнозування.

До комплексних методів відносять методи прогнозування які побудовані на основі використання статистичного опрацювання інформації, експертних оцінок, тощо.

Економічна суть: одночасне використання різних методів прогнозування дозволяє підвищити достовірність результатів дослідження, але збільшує витрати на їх здійснення.

У практиці при визначенні прогнозних величин досить часто використовують комплексні методи або сукупність методів перелічених вище груп. Це дає можливість підвищити достовірність прогнозів та уникнути повністю або частково недоліків, які притаманні кожному з методів окремо.

18. Особливості розвитку тіньової економіки в України.

Тіньовий ринок, тіньова економіка істотно впливають на всі сторони економічної діяльності, на політичне і суспільне життя кожної країни. Цей феномен властивий усім країнам, незалежно від рівня й моделі економічного розвитку. В загально світовому масштабі частка тіньової економіки оцінюється у 5–10% ВВП в Україні, за експертною оцінкою, цей показник становить 50-60%. Показник 40-50% вважається критичним. Вже на такому рівні вплив державно нерегульованих факторів стає настільки відчутним, що суперечності між легальним і тіньовим секторами спостерігаються практично в усіх сферах життєдіяльності суспільства.

Основними чинниками тінізації економіки в Україні є:

1. Надмірна зарегульованість економічної діяльності;

2. Ускладнена система обліку і звітності, часті її зміни;

3. Надмірна кількість ліцензованих видів діяльності та складна процедура отримання дозвільних документів;

4. Складна процедура реєстрації підприємств;

За наявними даними, показник рівня тінізації тісно пов'язаний з кількістю процедур, необхідних для державної реєстрації підприємницької діяльності, з тривалістю їх проходження, обсягом операцій щодо поточного контролю діяльності суб’єктів господарювання. Регуляторний тягар є однією з суттєвих причин високого рівня тінізації економічних процесів у нашій країні. Непоодинокими є випадки, коли передбачені законодавством повноваження використовуються для прискіпливого контролю за діяльністю окремих суб’єктів підприємницької діяльності.

5. Часті перевірки підприємств, які здійснюються державними органами;

6. Тиск з боку місцевих органів влади, адміністративні бар’єри, правова незахищеність СГД від зловживань і вимагань з боку чиновників державного апарату на всіх його рівнях;

7. В Україні досі не вдалося ефективну податкову систему. Основними перешкодами, які пов’язані з оподаткуванням є:

- Нестабільність податкового законодавства;

- Високі податкові ставки та значна кількість податків;

- Часті зміни податкової звітності, численні податкові перевірки;

- Пільгові режими оподаткування конкурентів.

В результаті податкове навантаження розподіляється між СГ вкрай нерівномірно. Нестабільність податкової політики, непомірний податковий прес, антагоністичний до інтересів і можливостей більшості господарюючих суб’єктів, які існують у межах законодавчого поля країни.

8. Відсутність інвестиційної альтернативи тіньовим капіталом;

Чинне податкове законодавство України не стимулює суб’єктів господарювання інвестувати капітали в легальну економіку. За оцінками експертів. Загальне податкове навантаження в Україні майже вдвічі перевищує цей показник у групі країн, до якої вона належить за показником ВВП на душу населення. Це стимулює приховування реальних обсягів економічної діяльності, виведення її у тінь. Зрештою, саме через тонізацію, ПДВ фактично перетворюються з джерела бюджетних надходжень на чинники формування державного боргу.

9. Відсутність стабільного і збалансованого законодавства, яке регламентувало б економічну діяльність СГ, а також правовий нігілізм із боку населення країни і органів влади;

10. Безконтрольне збільшення кількості кримінальних структур і безкарність їхньої діяльності;

11. Втрата історичних традицій, моральних і етичних норм, які лежать в основі поваги до приватної власності, кодексу підприємницької та робітничої честі і т.п.

Соціально-політичними причинами живучості тіньової економіки є: по-перше , нестабільність політичної обстановки; по-друге, недооцінка збитків суспільній( національній) безпеці від існування тіньової економіки; по –третє, неадекватність форм і методів діяльності правоохоронних органів у звязку з якісними змінами в тіньовій економіці, зокрема в економічній злочинності.

Найбільш проблемні ринки де збувається контрабандна продукція і фальсифікація це ринки: Одягу та виробів текстильної промисловості; Автомобільний ринок; Ринок алкогольної та тютюнової продукції;

Україна не належить до числа основних країн де виробляють наркотики. Проте через Україну проходять декілька важливих маршрутів транспортування наркотиків до країн Західної Європи і навпаки. Отже вона є важливою транзитною державою.

Медичні потреби оцінюються в 4 млн. таблеток на рік. У той час як фармацевтична промисловість виробляє цей препарат у кількості, що перевищує офіційні потреби у 25 разів.

Усі ці ринки в Україні залишаються досить потужними і здебільшого вони контролюються кримінальними угрупуваннями.

Тіньова економіка, як і будь-яке інше соціально-економічне явище, має своє економічне коріння. Загалом – це суперечності між зростаючими потребами СГД й обмеженими можливостями легального суспільного виробництва.

Питома вага тіньового сектора економіки суспільства є дуже важливим показником рівня цивілізації та соціально-економічного розвитку останнього. А також потенціалу і стабільності державного ладу та керівного режиму. При цьому динаміка зміни показника тіньового сектора в економіці( його збільшення чи зменшення) безпосередньо пов’язана з основними соціально-економічними тенденціями розвитку економіки країни ( піднесення, спад, застій, криза)

Для протидії тіньовій економіці в Україні, її легалізації необхідна соціальна комплексна державна програма, в основі якої мають бути покладені глибока лібералізація та оптимізація економічного режиму, створення умов для свободи підприємницької діяльності, втілення тільки об’єктивно вилучених обмежень і вимог з боку держави.