16. Монетарний метод.

Монетарний метод побудований на дослідженнях попиту на гроші, зокрема на готівку, структурованих грошових потоків та визначенні позабалансового обігу готівки, аналізі та вивченні обсягів грошових операцій, угод, тощо. При використанні монетарного методу вважають, що обіг в тіньовій економіці здійснюється не за допомогою безготівкових грошей, а за допомогою готівки. Оцінивши, яка частка готівки у національній валюті використовується для обігу в тіньовій економіці, можна визначити розміри отримуваних там доходів. Цей метод був "запропонований у 1958 році Кейганом і одержав подальший розвиток у роботах Файге. Даний метод не враховує діяльність тіньової економіки, яка не фінансується національною готівкою. Тому при його використанні в Україні слід враховувати неофіційне створення нової вартості у бартерній торгівлі, а також в операціях з використанням іноземної готівкової валюти.

При використанні монетарного методу в Україні слід розглядати три варіанти:

а) оцінка обсягів т.е., яка фінансується готівкою в національній валюті;

б) оцінка обсягів т.е., яка фінансується готівкою в іноземній валюті;

в) оцінка обсягів т.е., яка фінансується готівкою у бартерній торгівлі.

а) .Оцінка обсягів тіньової економіки, яка фінансується готівкою в національній валюті.

При оцінці функцій попиту на готівку для України залежною змінною виступає реальний обсяг готівки, а незалежними змінними є реальна процентна ставка та реальний ВВП. При цьому для незалежних змінних тут є такі тенденції:

1. при зростання реальної процентної ставки попит на готівку зменшується;

2. при зростанні реального ВВП попит на готівку підвищується.

б) Оцінка обсягів тіньової економіки, яка фінансується іноземною готівкою.

Обсяги тіньової економіки, яка фінансується іноземною готівкою, можна оцінити лише приблизно: за існуючими підрахунками на початку 1996 року в обігу знаходилося від 5 до 10 млрд. доларів США. Цю грошову масу необхідно помножити на швидкість обертання, яка береться як припущення, щоб таким чином отримати розмір доходу, який там виникає. В Україні в цей період можна було взяти швидкість обертання долара США за одиницю, тоді при грошовій масі в розмірі 5 млрд. доларів США і середньому ринковому обмінному курсі можна було отримати частку тіньової економіки обсягом 16% від офіційного ВВП.

в) Оцінка обсягів тіньової економіки у бартерній торгівлі.

У бартерній торгівлі також, очевидно, є «неофіційні» трансакції. Консервативна оцінка може базуватися на припущенні, що частка «неофіційних» трансакцій у бартерній торгівлі складає лише половину середніх обсягів інших операцій в тіньовій економіці. Якщо вважати нижньою межею частки тіньової економіки в 1995 році 30% від офіційного ВВП і взяти її половину, щоб отримати відповідне значення для бартерної торгівлі, тоді отримаємо суму в 1,3 млрд. доларів США. Це відповідає 4,1%) від офіційного ВВП.

Економетричні методи.

Які ми вже відзначали при використанні схеми Гутманна недостатньо обґрунтованим є припущення, що всі зміни у співвідношенні готівкових грошей і вкладів відбуваються під впливом тіньової економіки. На це співвідношення впливають також такі чинники, як інфляція, податкова система, зміна реального доходу на душу населення, співвідношення попиту і пропозиції на товари, що реалізуються в роздрібній торгівлі, рівень розвитку фінансових послуг і т.п.

Всі ці фактори можна врахувати при використанні економетричних методів.

На основі припущень, що підпільна діяльність є наслідком високих податкових ставок і готівкові гроші використовуються в основному в тіньових операціях, американський вчений Танзі розглянув попит на готівкові гроші як функцію рівня оподаткування, банківських процентних ставок на вклади, розміру заробітної плати та інших реальних доходів на душу населення.

Визначивши за дуже складним економетричним рівнянням обсяг готівкових грошей, які необхідні для фінансування обігу в тіньовому секторі, Танзі з урахуванням швидкості обігу грошей дав оцінки обсягів тіньової економіки.

Методичний підхід, пов'язаний з використанням методу Танзі, дає досить точні результати для оцінки тіньової економіки у промислово розвинених країнах.