
- •Фізичного виховання та спорту
- •Пояснювальна записка
- •Підпис викладача заняття № 1
- •І. Гігієнічне оцінювання умов перебування дітей і підлітків у навчально-виховних закладах [1 – 20]
- •Заняття № 2
- •І. Опанування методів соматоскопічних, соматометричних і фізіометричних досліджень фізичного розвитку дітей і підлітків [2, 4, 8, 11, 13, 16, 18]
- •Іі. Розв’язування ситуаційних задач з оцінювання фізичного розвитку
- •Виховання дітей і підлітків
- •І. Опанування методів оцінювання функціонального стану фізичної працездатності організму [2, 4, 8, 11, 13, 16, 18]
- •Нормативи оцінювання швидкості бігу на 30 та 60 м
- •Індекси прискорення пульсу та зміни артеріального тиску після ортостатичної проби
- •Динаміка показників функцій серцево-судинної системи і дихання під впливом фізичного навантаження
- •Визначення висоти сходинки при степ-тесті
- •Динаміка показників функцій серцево-судинної системи дітей та підлітків 10-15 років під впливом функціональних проб
- •Ііі. Оцінювання місць проведення занять, організації та форм фізичного виховання дітей і підлітків шляхом розв’язання ситуаційних задач [2, 4, 8, 11, 13, 16, 18]
- •Заняття №4
- •І. Санітарно-гігієнічне обстеження спортивних споруд [2, 4, 8, 11, 13, 16, 18]
- •1. Карта санітарного обстеження спортивного залу
- •2. Карта санітарного обстеження критого плавального басейну
- •Заняття №5
- •І. Санітарно-гігієнічне оцінювання проведення спортивних тренувань та змагань шляхом розв’язання ситуаційних задач [2, 4, 8, 11, 13, 16, 18]
- •Іі. Санітарно-гігієнічне оцінювання умов проведення спортивних тренувань чи змагань шляхом санітарно-гігієнічного обстеження
- •Заняття №6
- •З окремих видів спорту
- •І. Проведення семінару з питань гігієнічного забезпечення підготовки спортсменів з окремих видів спорту [2, 4, 8, 11, 13, 16, 18]
- •Література Основна
- •Додаткова
Індекси прискорення пульсу та зміни артеріального тиску після ортостатичної проби
Прискорення пульсу на хвилину |
Зміна максимального артеріального тиску |
||||||||||
Збільшення |
Зменшення |
||||||||||
+10 |
+8 |
+6 |
+4 |
+2 |
0 |
-2 |
-4 |
-6 |
-8 |
-10 |
|
На 0-4 |
100 |
95 |
90 |
85 |
80 |
75 |
70 |
65 |
60 |
55 |
50 |
На 5-8 |
95 |
90 |
85 |
80 |
75 |
70 |
65 |
60 |
55 |
50 |
45 |
На 9-12 |
90 |
85 |
80 |
75 |
70 |
65 |
60 |
55 |
50 |
45 |
40 |
На 13-16 |
85 |
80 |
75 |
70 |
65 |
60 |
55 |
50 |
45 |
40 |
35 |
На 17-20 |
80 |
75 |
70 |
65 |
60 |
55 |
50 |
45 |
40 |
35 |
30 |
На 21-24 |
75 |
70 |
65 |
60 |
55 |
50 |
45 |
40 |
35 |
30 |
25 |
На 25-28 |
70 |
65 |
60 |
55 |
50 |
45 |
40 |
35 |
30 |
25 |
20 |
На 29-32 |
65 |
60 |
55 |
50 |
45 |
40 |
35 |
30 |
25 |
20 |
15 |
На 33-36 |
60 |
55 |
50 |
45 |
40 |
35 |
30 |
25 |
20 |
15 |
10 |
На 37-40 |
55 |
50 |
45 |
40 |
35 |
30 |
25 |
20 |
15 |
10 |
5 |
На 41-44 |
50 |
45 |
40 |
35 |
30 |
25 |
20 |
15 |
10 |
5 |
0 |
Модифікація цього методу: дитину кладуть на 3—5 хв на спину і визначають величину артеріального тиску і частоту пульсу протягом 10 с. Потім дитина має швидко встати, і в неї знову вимірюють частоту пульсу і величину систолічного і діастолічного артеріального тиску. Прискорення пульсу при другому вимірюванні на 4 – 12 ударів на 1 хв і зміна тиску в межах 0,7 – 1,3 кПа (5 – 10 мм рт. ст.) вважається гарним показником. Більші прискорення пульсу і підвищення артеріального тиску (>1,3 кПа або 10 мм рт. ст.) вказують на недостатню регуляцію судинного тонусу.
6. Проби з дозованим м'язовим навантаженням мають різні модифікації залежно від віку дітей. У дітей дошкільного віку цю пробу проводять так. Дитину садять і після п'ятихвилинного відпочинку визначають частоту пульсу (за 10 с) і дихання (за 30 с), величину систолічного артеріального тиску. Не знімаючи манжетки, дитина робить 30 підскоків протягом 15 с, після чого повторюють знову всі виміри. Реакція вважається сприятливою, якщо пульс прискорюється на 25—50%, а систолічний тиск підвищується на 1,3-2 кПа (10-15 мм рт. ст.) від вихідного рівня. Відновлення настає через 2 хв. Про незадовільний стан серцево-судинної системи свідчать прискорення пульсу більше ніж на 50%, зниження систолічного тиску, задишка, подовження періоду реституції (відновлення) до 4-5 хв і більше.
У 2-3-річному віці можна застосовувати таку модифікацію: 20 підскоків з опорою на руки (дитина при цьому тримається за перекладку гімнастичної стінки) чи без неї. До і після проби підраховують частоту пульсу, дихання і при аускультації оцінюють зміни в роботі серця. Про сприятливу реакцію на навантаження свідчать прискорення пульсу на 10 – 15 ударів на 1 хв, дихання – в 2 рази, при аускультації — чіткі тони серця, рівномірне, глибоке дихання, реституція через 1 – 2 хв. Несприятлива реакція характеризується більш значним прискоренням пульсу і дихання при 5-хвилинному і більшому періоді реституції.
7. При розподілі на медичні групи дітей середнього і старшого шкільного віку найпоширенішими є проби з присіданнями Мартіне – Кушелевського (20 присідань за 30 с). Кількість присідань можна варіювати залежно від віку: для дітей 7 – 9 років – 20 присідань, 10 – 11 років – 25 присідань, для дівчат 12 – 14 років – 30 присідань, хлопці – 35 присідань. У спокої (сидячи) підраховують пульс через десятисекундні інтервали до одержання стійких показників, вимірюють артеріальний тиск. Потім дитина, не знімаючи з руки манжетки, робить присідання з витягуванням уперед рук під час уставання. Відразу після навантаження підраховують пульс за 19 с і швидко вимірюють артеріальний тиск, що звичайно займає близько 40 с. Тому, починаючи з 50-ї секунди від закінчення навантаження, через кожні 10 с продовжують підраховувати пульс до повного його відновлення до вихідного рівня і повторно вимірюють артеріальний тиск. Одночасно враховують динаміку частоти дихання до і після навантаження, а також зовнішні ознаки прояву стомлення при виконанні проби (колір обличчя, пітливість, задишка тощо). Оцінювання результатів, отриманих за допомогою цієї проби, проводиться за таблицею 6.
Таблиця 6