І. Опанування методів оцінювання функціонального стану фізичної працездатності організму [2, 4, 8, 11, 13, 16, 18]
Практичне значення роботи: опанування методів оцінювання функціонального стану фізичної працездатності організму дітей і підлітків дасть змогу провести розподіл їх на групи за станом здоров’я та функціональним станом фізичної працездатності для проведення занять з фізичного виховання й оцінити ефективність проведення спортивних тренувань.
Прилади та реактиви: секундомір, набивний м'яч вагою 1 кг, сходинки висотою 40,6 – 45,7 см, сантиметрова рулетка.
Дослід 1. Визначення функціонального стану фізичної працездатності організму людини шляхом використання проби з дозованим м’язовим навантаженням
Принцип методу: визначення фізичної підготовленості дітей здійснюють за їх руховими здібностями. Дані можуть бути отримані шляхом використання фізіологічних експрес-методів (тестів) під час занять (уроків). При цьому визначають силу стискання кисті, швидкість бігу, швидкісно-силовий показник за результатами стрибка в довжину з місця і метання набивного м'яча. Отримані дані зіставляють з нормативними, наведеними в таблицях 1, 2, 3, 4.
Хід роботи:
1. Біг на 30 та 60 м проводять на спортивному майданчику двічі з перервою 10 – 15 хв. Оцінюють найвищий показник.
Таблиця 1
Нормативи оцінювання швидкості бігу на 30 та 60 м
(за О.О. Гужаловським, 1979)
Вік (років) |
Час бігу (с) залежно від рівня розвитку швидкості |
||||
Низький |
Нижче за середній |
Середній |
Вище за середній |
Високий |
|
Хлопці |
|||||
6 |
Більше ніж 8,9 |
8,8-8,3 |
8,2-7,8 |
7,7-7,2 |
Менше ніж 7,1 |
7 |
8,1 |
8-7,7 |
7,6-7,3 |
7,2-7 |
6,9 |
8 |
14 |
13,9-13 |
12,9-11,1 |
11-10,1 |
10 |
9 |
13 |
12,9-12,2 |
12,1-10,5 |
10,4-9,7 |
9,6 |
10 |
12,4 |
12,3-11,7 |
11,6-10,4 |
10,3-9,7 |
9,6 |
11 |
12 |
11,9-11,4 |
11,3-10,1 |
10-9,5 |
9,4 |
12 |
11,6 |
11,5-10,9 |
10,8-9,6 |
9,5-8,9 |
8,8 |
13 |
11,2 |
11,1-10,6 |
10,5-9,3 |
9,2-8,7 |
8,6 |
14 |
10,5 |
10,4-10 |
9,9-8,9 |
8,8-8,4 |
8,3 |
15 |
10 |
9,9-9,7 |
9,6-9 |
8,9-8,7 |
8,6 |
16 |
9,7 |
9,6-9,2 |
9,1-8,3 |
8,2-7,8 |
7,7 |
17 |
9,8 |
9,7-9,2 |
9,1-7,9 |
7,8-7,3 |
7,2 |
Дівчата |
|||||
6 |
Більше ніж 9 |
8,9-8,3 |
8,4-8 |
7,9-7,5 |
Менше ніж 7,4 |
7 |
8,5 |
8,4-8 |
7,9-7,9 |
7,7-7,4 |
7,3 |
8 |
14,2 |
14,1-13,4 |
13,3-11,7 |
11,6-10,9 |
10,8 |
9 |
13,7 |
13,6-12,9 |
12,8-11,2 |
11,1-10,4 |
10,3 |
10 |
13,2 |
13,1-12,4 |
12,3-10,7 |
10.6-9,9 |
9,8 |
11 |
13,2 |
13,1-12,4 |
12,3-10,9 |
10,8-10,1 |
10 |
12 |
11,8 |
11,7-11,2 |
11,1-9,9 |
9,8-9,3 |
9,2 |
13 |
11,3 |
11,2-10,8 |
10,7-9,7 |
9,6-9,2 |
9,1 |
14 |
11,8 |
11,7-11 |
10,9-9,5 |
9,4-8,7 |
8,6 |
15 |
11,5 |
11,4-10,9 |
10,8-9,6 |
9,5-9 |
8,9 |
16 |
11,6 |
11,5-10,9 |
10,8-9,6 |
9,5-8,9 |
8,8 |
17 |
11,3 |
11,2-10,7 |
10,6-9,4 |
9,3-8,8 |
8,7 |
2. Силу стискання кисті у дітей до 12 років вимірюють ручним дитячим динамометром зі шкалою виміру до 30 кг, у дітей, старших ніж 12 років, – динамометром зі шкалою до 90 кг двічі кожною рукою. З двох спроб враховують кращий показник.
Таблиця 2
Нормативи оцінювання сили кисті (за О.О. Гужаловським, 1979)
Вік (років) |
Сила кисті (кг) залежно від рівня її розвитку |
||||
Низький |
Нижче за середній |
Середній |
Вище за середній |
Високий |
|
Хлопці |
|||||
6 |
Менше ніж 11,4 |
11,5-11,7 |
11,8-11,9 |
12-21,1 |
Більше ніж 12,2 |
7 |
12,8 |
12,9-13,1 |
13,2-13,5 |
13,5-13,7 |
13,8 |
8 |
7 |
8-9 |
10-17 |
18-20 |
21 |
9 |
9 |
10-11 |
12-19 |
20-22 |
23 |
10 |
10 |
11-13 |
14-22 |
23-26 |
27 |
11 |
12 |
13-15 |
16-25 |
26-29 |
30 |
12 |
15 |
16-18 |
19-28 |
29-31 |
32 |
13 |
18 |
19-22 |
23-33 |
34-38 |
39 |
14 |
20 |
21-25 |
26-38 |
39-44 |
45 |
15 |
25 |
26-31 |
32-47 |
48-54 |
55 |
16 |
31 |
32-38 |
39-54 |
55-63 |
64 |
17 |
34 |
35-41 |
42-58 |
59-66 |
67 |
Дівчата |
|||||
6 |
Менше ніж 9,3 |
9,4-9,7 |
9,8-10,1 |
10,2-10,4 |
Більше ніж 10,5 |
7 |
11 |
11,1-11,3 |
11,4-11,6 |
11,7-119 |
12 |
8 |
5 |
6-7 |
8-13 |
14-16 |
16 |
9 |
6 |
7-8 |
9-16 |
17-18 |
19 |
10 |
9 |
10-11 |
12-17 |
18-19 |
20 |
11 |
10 |
11-13 |
14-20 |
21-22 |
23 |
12 |
11 |
12-14 |
15-23 |
24-26 |
27 |
13 |
14 |
15-18 |
19-28 |
29-31 |
32 |
14 |
17 |
18-20 |
21-29 |
30-32 |
33 |
15 |
18 |
19-21 |
22-31 |
32-35 |
36 |
16 |
18 |
19-21 |
22-33 |
34-38 |
39 |
17 |
19 |
20-23 |
24-36 |
37-41 |
42 |
3. Стрибок у довжину з місця використовують для визначення розвитку сили м'язів ніг і швидкості рухів. При виконанні вправ дитину варто поставити перед лінією, ноги – на ширині пліч. Змахуючи руками, п'яти від підлоги не відривати. Стрибок повторюють тричі і враховують максимальний результат.
Таблиця 3
Нормативи оцінювання розвитку у дітей швидкісно-силових навичок у стрибках у довжину з місця (за О.О. Гужаловським, 1979)
Вік (років) |
Довжина стрибка (см) залежно від рівня розвитку швидкісно-силових навичок |
||||
Низький |
Нижче за середній |
Середній |
Вище за середній |
Високий |
|
Хлопці |
|||||
6 |
Менше ніж 79 |
80—93 |
94—99 |
100—107 |
Більше ніж 114 |
7 |
90 |
91—109 |
110—119 |
120—129 |
130 |
8 |
94 |
95—109 |
110—140 |
141—155 |
156 |
9 |
109 |
110—124 |
125—155 |
156—165 |
166 |
10 |
114 |
115—129 |
130—159 |
160—180 |
181 |
11 |
129 |
130—144 |
145-175 |
176—185 |
186 |
12 |
139 |
140—149 |
150—180 |
181—195 |
196 |
13 |
149 |
150—164 |
165—195 |
196—210 |
211 |
14 |
154 |
155—169 |
170-210 |
211—225 |
226 |
15 |
179 |
180—194 |
195-220 |
221—240 |
241 |
16 |
179 |
180—199 |
200—240 |
241—260 |
261 |
17 |
194 |
195—209 |
210—245 |
246—260 |
261 |
Дівчата |
|||||
6 |
Менше ніж 73 |
74—86 |
87—97 |
98—120 |
Більше ніж 121 |
7 |
88 |
89—100 |
101-113 |
114—124 |
125 |
8 |
94 |
95—109 |
110—135 |
136—150 |
151 |
9 |
99 |
100—109 |
110—140 |
141—160 |
161 |
10 |
109 |
110—124 |
125—155 |
156—165 |
166 |
11 |
119 |
120—134 |
135—165 |
166—180 |
181 |
12 |
129 |
130—144 |
145—175 |
176—190 |
191 |
13 |
129 |
130—149 |
150—185 |
186—205 |
206 |
14 |
129 |
130—144 |
145—180 |
181—195 |
196 |
15 |
129 |
130—149 |
150—190 |
191—210 |
211 |
16 |
134 |
135—154 |
155—195 |
196—215 |
216 |
17 |
139 |
140—154 |
155—195 |
196—215 |
216 |
4. Метання набивного м'яча масою 1 кг дасть змогу визначити силу м'язів рук і тулуба. М'яч кидають тричі обома руками через голову, сидячи на гімнастичному ослоні. Враховують найвищі показники.
Нормативи силових і швидкісних показників дітей, наведені в таблицях 1-4, дають можливість оцінити отримані результати за п'ятибальною шкалою: високий рівень — 5 балів, вищий за середній — 4 бали, середній — 3 бали, нижчий за середній — 2 бали і низький — 1 бал. Бали підсумовують за всіма використаними тестами, отриману суму ділять на кількість тестів і виводять середній бал, який характеризує фізичну підготовленість дитини. Ця методика дає змогу оцінити рухові особливості дітей у статиці та динаміці, наприклад, від початку до кінця навчального року.
Таблиця 4
Нормативи оцінювання розвитку у дітей швидкісно-силових навичок у метанні набивного м'яча (за О.О. Гужаловським, 1979)
Вік (років) |
Довжина метання (м) залежно від рівня розвитку швидкісно-силових навичок |
|
||||||||||
Низький |
Нижче за середній |
Середній |
Вище за середній |
Високий |
|
|||||||
Хлопці |
|
|||||||||||
6 |
Менше ніж 1,9 |
2—2,2 |
2,3—2,7 |
2,8—3 |
Більше ніж 3,1 |
|
||||||
7 |
2,5 |
2,6—2,8 |
2,9—3,5 |
3,6—3,8 |
3,9 |
|
||||||
8 |
2,4 |
2,5—2,6 |
2,7—3,1 |
3,2—3,3 |
3,4 |
|
||||||
9 |
2,4 |
2,5—2,7 |
2,8—3.6 |
3,7—4 |
4,1 |
|
||||||
10 |
2,7 |
2,8—3 |
3,1—3,8 |
3,9—4,1 |
4,2 |
|
||||||
11 |
3,2 |
3,3—3,5 |
3,6—4,3 |
4,4-4,6 |
4,7 |
|
||||||
12 |
3,7 |
3,8—4 |
4,1—4,7 |
4,8—5 |
5,1 |
|
||||||
13 |
3,7 |
3,8—4,3 |
4,4—5,6 |
5,7—6,2 |
6,3 |
|
||||||
14 |
4,2 |
4,3—5 |
5,1—6,8 |
6,9—7,7 |
7,8 |
|
||||||
15 |
4,7 |
4,8—5,6 |
5,7—7,8 |
7.9—8,8 |
8,9 |
|
||||||
16 |
5,5 |
5,6—6,3 |
6,4—8 |
8,1—8,8 |
8,9 |
|
||||||
17 |
6,6 |
6,7—7,2 |
7,3—8,7 |
8,8—9,4 |
9,5 |
|
||||||
Дівчата |
|
|||||||||||
|
|
Менше ніж 1,8 |
1,9—2 |
2,2—2.4 |
2,5—2,7 |
Більше ніж 2,8 |
||||||
|
7 |
2,2 |
2,3—2,5 |
2,6—2,8 |
2,9—3,1 |
3,2 |
||||||
|
8 |
1,8 |
1,9—2,1 |
2,2—2,7 |
2,8—3 |
3,1 |
||||||
|
9 |
1,8 |
1,9—2,2 |
2,3—3,1 |
3,2—3,5 |
3,6 |
||||||
|
10 |
2,2 |
2,3—2,5 |
2,6—3,2 |
3,3—3,5 |
3,6 |
||||||
|
11 |
29 |
3—3,2 |
3,3-3,9 |
4,0—4,2 |
4,3 |
||||||
|
12 |
3,2 |
3,3—3,5 |
3,6—4,3 |
4,4—4,7 |
4,8 |
||||||
|
13 |
3,4 |
3,5—3,7 |
3,8—4,6 |
4,7—4,9 |
5 |
||||||
|
14 |
3,5 |
3,6—3,9 |
4—5 |
5,1—5,5 |
5,6 |
||||||
|
15 |
3,8 |
3,9—4,3 |
4,4—5,4 |
5,5—5,9 |
6 |
||||||
|
16 |
4,2 |
4,3—4,6 |
4,7—5,3 |
5,4—5,6 |
5,7 |
||||||
|
17 |
4,3 |
4,4—4,5 |
4,6—5 |
5.1—5,3 |
5,4 |
||||||
6
Поряд з медичним оглядом, вивченням моторного розвитку і м'язової працездатності передбачено застосування функціональних проб, що виявляють резервні функціональні можливості, у першу чергу – серцево-судинної системи. Найбільшого поширення набули проби, пов'язані зі зміною положення тіла і з дозованим фізичним навантаженням.
5. Виконання ортостатичної проби. Враховується зміна реакції організму при переході з горизонтального положення тіла у вертикальне. У нормі при переході у вертикальне положення пульс прискорюється і підвищується артеріальний тиск. Ортостатичну пробу проводять так. У обстежуваного після 3 – 5-хвилинного спокійного лежання на спині підраховують частоту пульсу протягом хвилини з 10-секундними проміжками і вимірюють артеріальний тиск. Потім пропонують швидко встати й у цьому положенні знову рахують частоту пульсу і вимірюють артеріальний тиск. Вважається нормальним, якщо після переходу обстежуваного з лежачого положення у вертикальне пульс прискорюється не більше ніж на 4 удари на хвилину, а максимальний артеріальний тиск підвищується на 10 мм рт. ст. Такі дані вважають найкращим показником і беруть за індекс, рівний 100.
При несприятливій реакції серцево-судинної системи пульс прискорюється, максимальний артеріальний тиск падає. Якщо пульс прискорюється на 40 і більше ударів на хвилину, максимальний артеріальний тиск падає на 10 мм рт. ст., то такі дані зараховують до найгірших показників функціональної здатності серцево-судинної системи і беруть за індекс, рівний 0.
Найкращими індексами вважають 100–85, припустимими – 84–75 і гіршими – 74–60. Ще більш низькі індекси, як правило, говорять про непридатність учня до виконання фізичного навантаження. Таким дітям після відповідної консультації з лікарями варто призначити лікувальну гімнастику (таблиця 5).
Таблиця 5