7.2. Хвороби та боротьба з ними.

Кореневі гнилі — Збудники —Fusarium sp., Pythium debaryanym, Rhizoctonia solani.

Симптоми хвороби. Слабкі сходи, що повільно розвиваються, до 25—47 % проростків гинуть, не досягнувши поверхні ґрунту. На уражених сіянцях спостерігається спочатку побуріння кореневої шийки і коренів, потім стебло тоншає, сім'ядольні і молоді листки в'януть і рослина гине. При зараженні на більш пізніх етапах розвит­ку рослин захворювання ви­являється у формі в'янення, корінь загниває, епідерміс кореня і кореневої шийки руйнується, тому рослина легко висми­кується з ґрунту. На хво­рих тканинах розвивається рясний міцелій збудників. При ураженні пітіумом і фу­заріумом у зоні кореневої шийки часто з'являються бурі плями. При ураженні ризоктонією корінь руйнується, але вище ураженої ділянки формуються додат­кові корені.

У вологій камері на уражених пітіумом тканинах швидко роз­вивається білий пухнатий міцелій без спороношення. Фузаріум спочатку також утворює білий міцелій, але згодом він рожевіє, на ньому формується маса спор.

Заходи боротьби. Щоб зменшити шкодочинність захворюван­ня, створюють оптимальні умови для розвитку рослин і вико­нують комплекс профілактичних заходів; спрямований на ско­рочення запасу інфекції (ретельне видалення уражених рослин­них залишків, зняття верхнього шару ґрунту, дезінфекція ґрунту і конструкцій теплиці, протруювання, прогрівання насіння тощо).

Антракноз огірка. Збудник – гриб Colletotrichum lagenarium Ellis et Halsted.

Симптоми хвороби. Гриб ура­жає сходи, розсаду і дорослі рос­лини огірків, у тому числі і плоди. На уражених листках з'являють­ся характерні антракнозні плями. Спочатку вони жовтуваті, згодом стають коричневими з характерною темно-бурою облямівкою. Плями переважно округлі або округло-ова­льні, які досягають 2-3 см у діаме­трі. На стеблах і черешках листків утворюються видовжені жовто-бурі вдавлені плями. На плодах спо­чатку утворюються дрібні, бурі, поверхневі плями, які поступово розростаються, заглиблюються і пе­ретворюються у виразки. При ви­сокій вологості повітря на ураженій тканині утворюється конідіальне спороношення рожевого кольору.

Заходи боротьби. Традиційний комплекс профілактичних за­ходів (дезінфекція конструкцій і ґрунтів теплиць) дозволяє об­межити розвиток захворювання.

Передпосівне знезараження насіння. Можна також обприску­вати рослини дозволеними препаратами групи міді.

Бактеріоз. Збудник — бактерія Pseudomonas lachrymans Sm. Et Fer.

Симптоми хвороби. Уражаються усі надземні органи рослини протягом їх вегетації. На листках спочатку утворюються маслянисті в міру розвитку хвороби світло-коричневі плями кутастої форми, обмежені жилками листка. Уражена тканина некротизується, у суху погоду вона випадає, листки стають дірчастими. Тому цю хворобу часто називають «дірчаста», «кутаста» плямистість. З нижнього боку листка при високій вологості повіт­ря на плямах формується бактеріальний ексудат у вигляді жовтуватих крапель.

На стеблах, черешках і плодах з'являються дрібні водянисті плями, які збільшуються у розмірах, поступово підсихають, в місцях ураження утворюються виразки. Уражені плоди деформу­ються набувають і крючкоподібної форми. В подальшому у міс­цях виразок можуть розвиватися збудники м'якої бактеріальної гнилі, що спричиняє повне його загнивання.

Заходи боротьби. Дотримуватися культурозміни в теплицях. Використовувати насіння зібраних з неуражених насінників.

Знищення рослинних решток гарбузових у відкритому і закри­тому ґрунті. При появі перших ознак хвороби обприскують рослини дозволеними препаратами.