7. Загальні основи побудови і функціонування фінансової системи Угорщини

Фінансова система Угорщини включає: 1.держ. бюджет. 2.бюджети районів. 3.бюджети муніципалітетів. 3.фінанси підприємств. 4.фінанси домогосподарств. 5.фінансовий ринок.

Основну частину доходів до держ . Бюджету складають податкові надходження.

В 90х рр. половина всіх інвестицій які йшли в східну європу припадали на угорщину. Причини фін. Кризи в угорщини в 2004-2005рр було надмірне споживання що викликало зростання дефіциту держ бюджету і держ. Борг.

У 2008р продовжували знижуватися темпи росту ВВП, зростали споживчі ціни на основні види товарів, збільшувалася зовнішня заборгованість країни. Наприкінці року в Угорщині виразно проявилася фінансово-економічна криза, з’явилися перші ознаки рецесії. У 2008р ВВП країни зріс лише на 0,2% в порівнянні з аналогічним періодом 2007 р., а в порівнянні з попереднім кварталом скоротився на 0,4%, Згідно із Законом про державний бюджет на 2009 рік, прибуткова частина основного фінансового документу країни складає. 31,923 млрд. євро, видаткова 34,465 млрд. євро. Дефіцитстановить2,541 млрд. євро, що складає 2,6%, інфляція – 3,2%.

Станом на кінець грудня 2008 р. обсяг заборгованості державного бюджету Угорщини становив 68,3 млрд. євро, що на 13,9% більше, ніж на кінець грудня 2007 р.

Від фінансової кризи найбільше постраждали провідні галузі угорської економіки - автомобілебудування, електроніка, будівництво, а також сфера послуг. Структура прямих іноземних інвестицій - в розрізі краї-інвесторів економіки Угорщини: Німеччина (27%); Голландія (14,9%); Австрія (11,1%); Франція (4,7%); США (3,9%) У 20010 році розмір мінімальної зарплати склав близько 290 євро, а розмір середньої заробітної плати – 800 євро.

Основну частку (63%) в структурі експорту УР у 2008 р. складали т.з. „традиційні” товари, серед яких слід виділити електроніку та телекомунікаційні товари, машини та машинне устаткування

8. Фінансова система Латвії

Фінансова система Латвії складається з державного бюджету, бюджету 26 районів, 7 міст, 70 містечок, 486 сільських муніципалітетів, фінансів підприємств, фінансів домогосподарств та фінансового ринку. Після виходу з СРСР для збалансування бюджету у країні було проведено прискорену приватизацію державної власності, було лібералізовано енергетичний сектор, лібералізовано ціни. Латвія член ЄС з 1.05.2005р. Криза 2008-2009рр. дуже негативно вплинула на країну. ВВП знизився на 18% у 2009р, дефіцит державного бюджету склав 10%., рівень безробіття зріс на 20%. Для виходу з кризи були проведені жорсткі заходи монетарної політики: урізано пенсії на 20%, працюючим пенсіонерам – на 70%, зарплату держ. Службовців зменшено на 20%. Крім того, для фінансової допомоги МВФ виділив 7,5 млрд євро. Як наслідок, Латвія вийшла з кризи у 2011-початку 2012 рр. У 2011р. приріст ВВп склав 5,5%, державний борг на сьогодні - 45%. Було проведено пенсійну реформу, яка складалась з 3 рівнів. Пенсійний вік з 2008р. становить 62 роки як у жінок, так і у чоловіків. Вийти на пенсію можна і раніше, але при цьому розмір пенсії буде меншим. Середня зарплата є доволі низькою.

Основні доходи бюджету – податкові надходження, разом з тим значну роль відіграють соціальні внески. Серед закріплених загальнодержавних податків були податки на доходи громадян, на майно та землю, але з 1997 р. лише податки на землю та майно залишилися закріпленими. Оподаткування землі здійснюється за єдиною ставкою в 1,5% від кадастрової вартості ділянки. Місцевим урядам надане право скорочувати ставку податку. Щодо податку на майно, то його ставки визначаються на національному рівні. Місцеві уряди мають право звільняти від його сплати або скорочувати його ставки. Серед непрямих податків велику роль відіграють ПДВ, акцизи і податок на паливо.  За Законом "Про бюджети місцевих урядів" (1995 р.) до 10 місцевих зборів належать такі: за видачу офіційних документів та копій рішень місцевого уряду; на видовища; на туризм; на торгівлю у публічних місцях; на утримання деяких видів домашніх тварин; на проїзд через охоронні зони; на рекламу; з човнів, моторних човнів та яхт; за використання місцевої символіки; за видачу дозволів на забудову. До місцевих бюджетів зараховувались податки на землю та нерухомість у повному обсязі й прибутковий податок з громадян, податок на природні ресурси й акцизний збір у визначеній частці. Ставка прибуткового податку з 1997 р. становила 25 %. У 2010р. введено податок на капітал: існує 2 ставки: 10% для дивідендів і внесків в інвестиційні фонди і 15% від цінних паперів. Велику увагу уряд приділяє інвестиціям, так для стимулювання припливу капіталу іноземним інвесторам і його сім’ї, які вклали більше 300 тис.євро, надають шенгенську візу.

9. Фінансова система Литви складається з: державного бюджету, бюджетів 10 округів, бюджетів 56 муніципалітетів, фінансів під-в, фінансів дом-в, фінансового ринку.

Доходи. У Литві є 18 основних типів податків: прямі податки, включаючи корпоративний податок на прибуток, особистий прибутковий податок, податок на нерухомість підприємств і організацій, земельний податок і податок на спадщину та подарунки, і непрямі податки, включаючи ПДВ, акцизний податок і податок на азартні ігри та лотереї. Держава також збирає внески до фондів соціального страхування, податок на державні природні ресурси, податок на нафту і природний газ, податок на забруднення навколишнього середовища, консульський збір, гербовий збір і податок на продажу.

Згідно із законодавством усі податки є державними, тому місцеві уряди не мають права запроваджувати власні податки.

Доходи місцевих урядів Литви складаються насамперед із прибуткового податку з громадян (ППГ), податків на землю, оренди державних земельних угідь, використання водоймищ для рибальства, податку на майно підприємств, гербового збору, податку на дарування та спадок. Окрім неподаткових доходів субцентральні уряди мають право на отримання загальних і цільових грантів, а також позик.

Пріоритетне завданням Литви - створення сприятливих умов для розвитку систем освіти, охорони здоров'я і соціального забезпечення, на що виділяються відповідні кошти з бюджету.

Витрати. Функції субцентральних урядів у Литві охоплюють насамперед початкову та середню освіту, надання соціальних послуг та виплат, опікування закладами першої медичної допомоги, лікарнями та амбулаторіями, керування місцевими культурними закладами (музеї, бібліотеки тощо), надання комунальних послуг.

Функції районних адміністрацій поширюються на надання послуг районного значення: управління освітніми та культурними установами районного значення, дорожнє господарство, сільське господарство.

Згідно із Законом "Про методологію формування доходів муніципальних бюджетів" було запроваджено фінансове вирівнювання за допомогою формульних трансфертів. Крім того, було передбачено надання цільових трансфертів муніципалітетам на: інвестиції відповідно до державних програм; компенсацію за реституцію будинків та квартир колишнім власникам; придбання житла для політичних в'язнів та вигнанців, які повертаються в Литву; житло. Трансфертний фонд поділяється на три частини, які розподіляються незалежно одна від одної: а) резерви на надзвичайні випадки; б) вирівнювання податкових доходів; в) вирівнювання видаткових потреб.