3. Загальна характеристика фінансової системи Італії

Фінансова система Італії включає : держ.бюджет ,бюджети 17 автономних територій, бюджети 56 провінцій, фінанси комун, фінанси під-ств, фінанси домогосподарств, фінансовий ринок. Провідною статтею доходів бюджету Італії є податки. Сучасна податкова система Італії характеризується досить чіткою структурою, уніфікованими правилами обкладання та вилучення коштів у бюджет. Вона включає систему прямих і непрямих податків. Прямі податки поділяються на податки з фізичних і юридичних осіб. Переважна частка державного бюджету Італії витрачається на соціальну сферу, допомогу регіонам, управління, науку та освіту тощо. Як свідчать дані табл. 3.2, в Італії витрати на проведення науково-дослідних робіт значно менш, ніж витрати США та Японії. Італія витрачає на соціальну сферу близько 25 % свого ВВП — приблизно стільки ж, скільки в середньому країни ЄС, хоч менше, ніж Франція або ФРН. Проте структура виплат у Італії інша: найбільша частка припадає на пенсії у зв'язку зі старістю та овдовінням, тоді як частка допомоги з безробіття, виплат сім'ям житлових субсидій та ін. значно нижча, ніж в ЄС. Негативно вплинуло на доходи населення в Італії, за висновками багатьох експертів, введення євро, оскільки це призвело до різкого зростання цін. Відповідно, близько 50 % населення Італії, які мали заощадження, повністю їх втратили, а 20 % перетворилися на бідняків. Тому в країні посилюються позиції тих, хто пропонує відмовитися від євро і повернутися до ліри в грошовому обороті. Італійська пенсійна система мала переважно розподільний характер, тобто виплати фінансувалися з поточних внесків і соціальних відрахувань. Нова італійська система поступово скасовує пенсії за вислугу років, затвердивши диференційований порядок нарахування пенсій для різних груп працівників. 

Місцеві фінанси Італії включають фінанси 5 автономних областей, 96 провінцій і 8000 комун. Дефіцит державного бюджету3,6 %. Крім того, за рівнем державного боргу Італія займає третє місце у світі. У 2011. державний борг Італії становив 120 % до ВВП країни. Причиною цих та інших негативних явищ в економіці багато спеціалістів називають введення євро, що спричинило подорожчання італійських товарів і послуг.

4.Загальні основи побудови і реформування фінансової системи Іспанії в сучасних умовах

Основною складовою доходів бюджету в Іспанії є податкові надходження. Держава поділяється на 17 автономних територій, які включають 56 провінцій.

Автономії головним чином отримують фінансові надходження за трьома джерелами:

1) неподаткові ресурси2) податкові ресурси, 3) частка державних податків.

Є також окремі фінансові умови для територіальних утворень зі спеціальним правовим регулюванням, як, наприклад, для автономної країни Басків, яка має широкі повноваження щодо податкового регулювання та безпосереднього збирання податків.— неподаткові ресурси — 15,8;— доходи від користування державним майном — 3,5;— надходження від державних та інших суспільних організацій — 5,6;— доходи від кредитної діяльності — 6,7;— податкові ресурси — 84,2,

Серед регіональних податків найвагомішими є податки на власність (майно), податок на гру "Бінго", гральний бізнес, водогін, водозабезпечення і каналізацію.

Податок на успадковане майно та майно, отримане в порядку дарування, стосується фізичних осіб. Його розмір залежить від ступеня родинних зв'язків спадкоємців.

Податок на передачу майна стягується з юридичних осіб, які купують чи орендують майно. Для рухомого майна встановлюються ставки близько 4 %, для нерухомого — близько 6 %. З місцевих податків також основними є майнові або такі, що мають у складі механізму справляння майнові ознаки. Це податок на нерухомість, економічну діяльність, автотранспорт.

Податок на нерухомість стосується земельних ділянок і будівель. Він забезпечує до 15 % муніципальних доходів. Метод справляння — кадастровий.

податок на економічну діяльність стягується із суб'єктів підприємницької діяльності. Його частка у доходах муніципальних бюджетів становить 3—4 %. Податок на автотранспорт забезпечує 4—5 % надходжень муніципальних бюджетів. Крім названих, в Іспанії використовуються такі місцеві податки: на зростання вартості земельних ділянок, зведення будівель громадського призначення, вивезення сміття тощо.