Допоміжна:

1. Світова економіка: Підручник. / А. С. Філіпенко, О. І. Рогач, О. І.  Шнирков та ін. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2001. – С. 256 – 272.

2. Голиков А.П., Грицак Ю.П., Казакова Н.А., Сидоров В.И.: Под ред. А.П. Голикова. География мирового хозяйства: Учебное пособие. – К.: Центр учебной литературы, 2008. – С. 53 – 54, 136 – 158.

3. Липец Ю. Г. География мирового хозяйства : [учеб. пособие для студентов] / Ю. Г. Липец, В. А. Пуляркин, С. Б. Шлихтер. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – С. 75 – 117.

4. Максаковський В. П. Географическая картина мира: Региональная характеристика мира. / В.П. Максаковский. – [В 2-х кн.]. – [Ч. 1]. – М.: Дрофа, 2008. – С. 328 – 365.

Інформаційні електронні ресурси

1. База даних ФАО [Електронний ресурс] / Офіційний сайт організації ФАО. – Режим доступу: http://faostat.fao.org. – [Перегляд 13.03.2012 р.]

2. FAO Statistical Yearbook 2010 [Електронний ресурс] / Офіційний сайт організації ФАО. – Режим доступу: http://www.fao.org/economic/ess/ess-publications/ess-yearbook/ess-yearbook2010/en/ – [Перегляд 13.03.2012 р.]

3. FAO Statistical Yearbook 2012. World Food and Agriculture [Електронний ресурс] / Офіційний сайт організації ФАО. – Режим доступу: http://www.fao.org/economic/ess/ess-publications/ess-yearbook/yearbook2012/en/ – [Перегляд 13.03.2012 р.]

Методичні вказівки:

1. На діаграмах структури земельних ресурсів кольором показати категорії “сільськогосподарські”, “заліснені”, “інші”, «внутрішні води», а штриховкою – складові сільськогосподарських земель (“рілля”, “багаторічні насадження”, “багаторічні луки та пасовища”, поверх кольору). Частку земель, обладнаних для зрошення на структурних діаграмах відображати не потрібно.

2. Для виконання другого завдання практичної роботи сформувати таблицю “Структура збору зерна у світі, 1990, 2000 та 2010 рр.”, прийнявши за 100 % валовий збір зернових. Розрахунки виконувати з точністю до десятих. Як прояв технологічних змін вважати показник врожайності, збору культур на особу.

3. Субрегіони світу виділено відповідно до регіоналізації світу ООН. Склад субрегіонів наведено на веб-сторінці: http://unstats.un.org/unsd/methods/m49/m49regin.htm

4. На картосхемі “Регіональні відмінності розвитку сільського господарства” показати: а) способом кількісного фону – обсяг виробництва сільськогосподарської продукції на особу, виділивши п’ять груп субрегіонів: низький, нижче середнього, вище середнього, високий, дуже високий (порівняно із середньосвітовим обсягом); б) способом картодіаграми – валовий обсяг виробництва сільськогосподарської продукції (розміром значка, виділити п’ять груп субрегіонів), та його структуру (частку рослинництва та тваринництва).

5. Коефіцієнт спеціалізації сільського господарства регіонів та субрегіонів світу розраховано як відношення обсягу виробництва певної продукції на особу в регіоні (субрегіоні) до відповідного загальносвітового показника. Чим більшим є значення коефіцієнта, тим вищою є спеціалізація на виробництві певного виду продукції.

6. Індивідуалізоване останнє завдання практичної роботи виконується у вигляді реферату обсягом 5–7 сторінок тексту. Повне виконання завдання означає, що, окрім тексту, наведено таблиці даних, картосхему найважливіших показників галузі (найбільші виробники та обсяги, експортери та імпортери продукції тощо), використано статистичні значення з бази даних ФАО у динаміці (за 1990, 2000 та 2010 р.).