Тема 4: Споживання, заощадження та інвестиції.

План

1. Споживання і заощадження.

2. Середня та гранична схильність до споживання і заощадження.

3. Інвестиції та фактори інвестування.

1. Споживання і заощадження

Дохід домогосподарств після сплати податків розпадається на споживання і заощадження.

Споживання – це видатки на придбання товарів і послуг для задоволення потреб людей.

Заощадження – це частина доходу, що не витрачається на споживання.

V – Т_інд = C + S, де

V –особистий дохід;

Т_інд – податки індивідуальні;

С –обсяг споживання;

S –обсяг заощаджень.

Споживання в першу чергу залежить від доходу тобто існує функціональна залежність споживання від доходу:

C = C (V)

C_o – автономне споживання, тобто обсяг споживання, який не залежить від поточного доходу (життя в борг або за рахунок попередніх заощаджень, він визначається прожитковим мінімумом).

На графіку обсяг споживання визначається відстанню від лінії доходу (V) до лінії споживання(С) . В точці К перетинається функція споживання та бісектриса, тобто при даному рівні доходу споживання дорівнює доходу (С = V). При зростанні доходу з’являється заощадження . Обсяг заощаджень визначається відстанню від лінії споживання до бісектриси.

Однак, дохід є не тільки фактором, який визначає величину споживання, але й заощадження, тобто існує функціональна залежність між обсягом заощаджень і доходом S = S (V), це можна показати за допомогою графіка. На графіку обсяг заощаджень визначається відстанню від лінії доходу (V) до лінії заощаджень (S).

Крім доходу на споживання і заощадження впливають:

• податки (їх ріст зменшують споживання і заощадження, і навпаки);

• величина багатства (збільшення багатства збільшує заощадження і споживання );

• рівень цін (зростання цін скорочує і споживання і заощадження);

• ріст пропозиції на ринку призводить до зменшення заощаджень;

• споживча заборгованість (якщо заборгованість досить висока, то поточне споживання і заощадження зменшується).

Внаслідок впливу названих факторів обсяг споживання та заощадження збільшується чи зменшується, на графіку відбувається зсув лінії споживання та заощадження в гору чи вниз.

2. Середня та гранична схильність до споживання і заощадження.

В макроекономічному аналізі розрізняють середню та граничну схильність до споживання та заощадження.

Середньою схильністю до споживання (с) називають частку доходу (V), що використовується на споживання (С) (у %):

Середньою схильністю до заощадження (s) називають частку доходу, що використовується на заощадження (S) (у %):

s = або s =

Закономірним є перевищення середньої схильності до споживання середньої схильності до заощадження, тобто: c > s

Крім того: с + s = 1, чи с + s = 100%

Гранична схильність до споживання (с^/) показує, яка частка додаткового доходу іде на додаткове споживання (у %):

c^/ = × 100% або c^/ =

Аналогічно гранична схильність до заощадження (s^|) вказує на співвідношення між додатковими заощадженнями та додатковим доходом, що викликав ці заощадження (у %);

s^/ = або s^/ =

Сума граничних схильностей до споживання та заощадження для будь-якої зміни у доходах після сплати податків завжди дорівнює одиниці або 100 %:

с^/+s^/=1 або с^/+s^/ = 100%

Введемо у функції споживання і заощадження граничні величини, тоді їх можна показати у вигляді:

С= С₀ + с^/ (V – Т)

S = -С₀ + (1 – с^/) , або S = -С₀ + s^/ - (V – Т)

Світова статистика свідчить про те, що в міру збільшення доходів зростають також споживання та заощадження, але при цьому гранична схильність до споживання має тенденцію до зниження, а гранична схильність до заощадження – до зростання.