Глава 35. Кримінальне провадження на підставі угод

1. Глава 35 Розділу VI «Особливі порядки кримінального провадження» нового Кримінального процесуального кодексу України (КПК) вводить ще одну новелу в кримінальний процес України, а саме: кримінальне провадження на підставі угод. При цьому виділяються два види угод - про визнання винуватості та про примирення. Внесення такої консенсуальної процедури провадження по кримінальних справах до нового Кодексу не є несподіванкою. Передусім такі зміни пов'язані з більшим спрямуванням Кодексу на розвиток процесу в на­ прямі його гуманізації, забезпечення змагальності та рівності сторін, а також втілення у кримінальний процес ідей відновного правосуддя через інститут примирення сторін.

2. Також введення інституту угод відображає напрям розвитку криміналь­ ного процесу України щодо його подальшого скорочення і спрощення. Новий КПК суттєво доповнює та змінює інститути спрощеного та скороченого про­ вадження, раніше відомі українському кримінальному процесу та закріплені в КПК України 1960 р. Зокрема, це стосується таких положень щодо скорочення і спрощення провадження у кримінальних справах, як протокольної форми до- судової підготовки матеріалів, положень про примирення потерпілого із осо­ бою, що вчинила злочин (підсудним), що, як наслідок, призводять до відмови в порушенні кримінальної справи або її закриття суддею (ч. 1 ст. 27, ст. 251, ч. З ст. 282 КПК 1960 р), положень про примирення обвинуваченого з потерпілим (ст. 8 КПК 1960 p.), а також можливості для суду не проводити судове слідство, обмежившись лише допитом підсудного, який повністю визнав себе винним у пред'явленому йому обвинуваченні (ст.ст. 299, 301^і КПК 1960 p.).

3. Практичне введення інституту угод до кримінального процесу Украї­ ни співпадає за своїми завданнями з конституційними засадами здійснення правосуддя, передбаченими ст. 129 Конституції України (зокрема, законністю, забезпеченням доведеності винуватості та змагальності сторін), та завдання­ ми кримінального правосуддя відповідно до положень нового КПК. Зокрема, ст. 2 нового Кодексу передбачає такі завдання, як захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень (маючи на увазі також і превентив­ ну мету), забезпечення повного, швидкого та неупередженого розслідування і судового розгляду (зокрема, йдеться і про скорочення та спрощення процедур розгляду кримінальних справ), а також забезпечення пропорційності та обгрун­ тованості процесуальних дій щодо учасників процесу, застосування належної правової процедури (шляхом дотримання принципів верховенства права, закон­ ності та доступу до правосуддя). Отже, на відміну від КПК 1960 p., завдання кримінального судочинства містять нові завдання, що повніше відповідають

962

конституційним положенням здійснення правосуддя, реаліям сучасності та роз­витку суспільних та правових відносин в Україні.

4. Слід зазначити, що сам по собі інститут скороченого та спрощеного розгляду кримінальних справ не новий для європейського правового просто­ру. Угоди є також характерними для кримінального процесу держав загального права (Англіїта США). Найчастіше вони укладаються сторонами на ранніх ста­діях процесу, наприклад, на стадії попереднього слухання кримінальної справи під час попереднього представлення доказів сторонами та їх попереднього оці­нювання з точки зору їх достатньості для винесення рішення про віддання об­винуваченого до суду. її аналоги існують також і в системах континентального права (Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Бельгія, Голландія, Швеція тощо). Сутність угод полягає в тому, що обвинувач та обвинувачений досягають пев­ної домовленості стосовно пред'явлення офіційного обвинувачення щодо кон­кретного кримінально караного діяння в обмін на певні «знижки» у застосов­ному кримінальному покаранні. Сутність такої домовленості між прокурором та обвинуваченим полягає у досягненні врегулювання правових відносин, що склалися у справі, не доводячи її до повного судового розгляду. Такі процедури існують і ефективно використовуються передусім з метою забезпечення про­цесуальної економії та економії ресурсів системи кримінального правосуддя у більшості країн Європи. Зокрема, принципи застосування таких процедур, як угода про примирення та угода про визнання винуватості висвітлені в Реко­мендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(87)18 щодо спрощення кримі­нального правосуддя від 17 вересня 1987 р (надалі - Рекомендація). Такі про­цедури загалом застосовуються щодо кримінальних правопорушень невеликої тяжкості і їх основною метою знову ж таки є заохочення ширшого застосування процедур розгляду кримінальних справ, які вимагають менше фінансово-еко­номічних витрат та зменшення навантаження на суди та правоохоронні органи, тобто основна мета застосування таких спрощених та скорочених процедур -це вивільнення ресурсів системи кримінального правосуддя для зосередження на розгляді більш складних, нагальних, важливих для суспільства, резонансних з публічної точки зору та з погляду мети здійснення правосуддя злочинів та правопорушень.

5. Таким чином, йдеться про застосування спрощених та скорочених про­цедур, зокрема, у вигляді угод щодо злочинів невеликої тяжкості, проступків, справ про адміністративні правопорушення, які не мають ознак великої суспіль­ної небезпеки або не є тяжкими та не заподіяли великої шкоди потерпілим або загалом існуючим суспільним відносинам. Рекомендація Комітету Міністрів є найбільш актуальною для вивчення та запозичення в Україні, особливо з точки зору практичного застосування нових положень КПК стосовно угоди про прими­рення сторін та угоди про визнання винуватості. Застосування угод є нагальним і у зв'язку зі зростанням кількості кримінальних справ, які щороку розгляда­ються українськими судами, а також рішень Європейського суду з прав людини стосовно порушення розумних строків провадження у кримінальних справах.

_ 963

Стаття 468. Угоди в кримінальному провадженні 1. У кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод: