Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Науково-практичний коментар до КПК (ТОМ № 2).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.12.2019
Размер:
10.71 Mб
Скачать
  1. У кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен зна­ чний час, повинен бути призначений запасний суддя, який перебуває в залі судового засідання протягом судового розгляду. Рішення про необхідність призначення запасного судді приймає суд, що здійснюватиме судове прова­ дження, одночасно з призначенням підготовчого судового засідання. Про при­ значення запасного судді робиться відмітка в журналі судового засідання.

  2. Якщо під час судового засідання суддю замінює запасний суддя, су­ довий розгляд продовжується. Судовий розгляд у такому разі закінчує суд у новому складі.

  1. КПК 1960 р. не мав положення про запасного суддю, однак мав схоже за своїм змістом положення про запасного народного засідателя, який викликався для можливої участі у справі, для розгляду якої необхідний значний час, з тим, щоб уникнути затягування судового процесу.

  2. Запасний суддя призначається для можливої участі у справі, для роз­ гляду якої потрібен значний час, з тим, щоб уникнути затягування судового розгляду. Питання про необхідність призначення запасного судді вирішується судом, який буде здійснювати судове провадження під час призначення підго­ товчого судового засідання і вирішення питання про виклик учасників судового провадження (ч. 1 ст. 314 КПК) з огляду на обсяг конкретної справи, кількість обвинувачених, потерпілих, свідків та інших обставин, які вказують на те, що розгляд справи буде тривалим. Про призначення запасного судді обов'язково робиться відмітка в журналі судового засідання.

  3. Згідно з ч. 2 ст. 314 та ч. 1 ст. 344 КПК головуючий оголошує в підго­ товчому судовому засіданні після оголошення складу суду прізвище запасного судді. Учасники судового провадження мають право заявити відвід призначено­ му запасному судді (див. ст.ст. 75, 344 КПК). Виконання цих процесуальних дій повинно відбуватись лише в підготовчому засіданні, а інакше вступ запасного судді до складу суду замість судді, що вибув, не допускається.

Запасний суддя, який замінив суддю, має такий самий обсяг прав та обов'язків у здійсненні правосуддя, як і інші судді, що входять до складу суду.

677

Про заміну судді та про причини такої заміни обов'язково робиться відмітка в журналі судового засідання. Після проведення заміни судовий розгляд продо­вжується і закінчується у новому складі суддів.

С т а т т я 321. Головуючий у судовому засіданні

1. Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесу­ альних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усу­ ваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального про­ вадження.

2. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для за­ безпечення в судовому засіданні належного порядку.

1. Головуючим у судовому засіданні є професійний суддя, який головує під час колегіального розгляду справи або розглядає справу одноособово (див. п. 2 ч. 1 ст. З КПК).

Головуючий як суддя не має переваги над іншими суддями в колегіально­му розгляді й вирішенні справи. Водночас, він має великі організаційні повно­важення, пов'язані з керівництвом судового розгляду, здійсненням учасника­ми кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконанням ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд у русло передбаченої законом процеду­ри, усуває поточні перешкоди нормальному ходу судового провадження, зокре­ма, діями з підтримання порядку в судовому засіданні.

Принципово визначена роль головуючого полягає у створенні в судовому провадженні атмосфери неупередженості, однаково урівноваженого ставлення до сторін і сторін між собою, забезпеченні реальної змагальності в процесі та свободи сторін у наданні ними суду доказів і у доведенні перед судом їх пере­конливості, реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання про­цесуальних обов'язків (див. коментар до ст. 22 КПК).

2. Оскільки головуючий зобов'язаний керувати судовим засіданням та усувати із судового розгляду все, що не стосується розглядуваної справи, він має право знімати запитання учасників судового розгляду, якщо вони достат­ ньо з'ясовані або явно виходять за межі справи. Запитання і мотиви їх зняття заносяться до журналу судового засідання. При цьому слід мати на увазі, що кожен з учасників провадження вправі висловити заперечення проти дій голо­ вуючого, які, на його думку, обмежують або порушують його права. Кожне таке заперечення має бути зафіксоване в журналі судового засідання і може бути використане в апеляційному та касаційному оскарженні.

3. У нарадчій кімнаті під час обговорення результатів розгляду криміналь­ ного провадження головуючий повинен забезпечити вільний обмін думками, а при заключному голосуванні за судове рішення він має голосувати останнім,

678

щоб його авторитет керівника ніяк не впливав на волевиявлення суддів (див. ч. 2 ст. 375 КПК).

4. За процедурою судового розгляду головуючий повинен проголосити судове рішення (вирок або ухвалу), роз'яснити учасникам суть цього рішення на їхні мож­ливості щодо його оскарження в передбаченому законом порядку (див. ст. 376 КПК).

Стаття 322. Безперервність судового розгляду

  1. Судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.

  2. Не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду ви­ падки відкладення судового засідання внаслідок:

  1. неприбуття сторони або інших учасників кримінального прова­ дження;

  2. складення та погодження прокурором процесуальних документів щодо відмови від підтримання державного обвинувачення, зміни обвину­ вачення або висунення додаткового обвинувачення;

  3. підготовки захисту обвинуваченого від зміненого чи додаткового обвинувачення;

  1. підготовки потерпілого для підтримання обвинувачення в суді, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення;

  2. проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження, огляду на місці.

  3. проведення експертизи у випадках та порядку, передбачених стат­ тею 332 цього Кодексу;

  4. надання доступу до речей чи документів або доручення проведення слідчих (розшукових) дій у випадках та порядку, передбачених статтею 333 цього Кодексу.

  1. Безперервність судового розгляду передбачена законом для забезпе­ чення вимоги розгляду справи протягом розумного строку (див. коментар до ст. 319 КПК). З метою виконання цього завдання і забезпечення належної ефек­ тивності правосуддя законом передбачено розгляд судом справ безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку. Перелік випадків, коли судове засі­ дання може бути відкладене і це не буде вважатись порушенням принципу без­ перервності (див. ч. 2 ст. 322 КПК), є вичерпним.

  2. Неприбуття сторони або інших учасників провадження може бути пов'язане з обставинами, що не залежать від їх волі, однак у будь-якому ви­ падку причини неприбуття повинні бути судом з'ясовані, оскільки вони можуть бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального прова­ дження (наприклад, приводу, накладення грошового стягнення тощо), а відтак, і настання юридичної відповідальності винних осіб.

  3. У випадках оголошення перерви у судовому засіданні у зв'язку з від­ мовою від державного обвинувачення, зміною обвинувачення або висуненням

679

додаткового обвинувачення законом передбачене надання часу сторонам за­хисту та обвинувачення на підготовку своєї правової позиції, що також не буде вважатись порушенням принципу безперервності (див. п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 322 КПК). Надання сторонам можливості підготовки у зазначених випадках пов'язане безпосередньо з виконанням принципів змагальності та диспозитив-ності кримінального провадження (див. ст.ст. 22, 26 КПК).

4. Для забезпечення дотримання принципу безпосередності досліджен­ ня показань, речей і документів судовий розгляд може бути відкладений для проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження, огляду на місці, а також для надання доступу до речей чи документів або доручення про­ ведення слідчих (розшукових) дій (див. п.п. 5, 7 ч. 2 ст. 322 КПК). Такі дії здій­ снюються за правилами, передбаченими ст. 333, ч. 2 ст. 357, ст. 361 КПК.

Рішення про відкладення судового засідання у зв'язку з постановлениям судом ухвали про доручення проведення експертизи приймається судом лише в тому випадку, якщо продовження судового розгляду неможливе до отримання висновку експерта (див. п. 6 ч. 2 ст. 322 та ч. 4 ст. 332 КПК).

5. Крім того, законом передбачено можливість проведення під час судово­ го провадження процесуальних дій у режимі відеоконференцій у разі неможли­ вості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або інших поважних причин; необхідності за­ безпечення безпеки осіб; проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; необхідності вжиття заходів для забезпечення оператив­ ності судового провадження; за наявності інших підстав, визначених судом до­ статніми.

Про здійснення дистанційного судового провадження див. ст. 336 КПК та коментар до неї.

Стаття 323. Наслідки неприбуття обвинуваченого Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у ви­гляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає за­ходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право поста­новити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.

1. Вимога закону про обов'язкову участь обвинуваченого у судовому роз­гляді є додатковою гарантією захисту його прав, оскільки надає йому можли­вість самому захищати свої права і законні інтереси в суді. Розглядувана ви­мога дає можливість суду безпосередньо заслухати обвинуваченого, вислухати його доводи, спрямовані на спростування обвинувачення чи на пом'якшення покарання, перевірити й оцінити їх у сукупності з іншими наявними у справі доказами та винести законне і обгрунтоване рішення. У випадку неприбуття

680

обвинуваченого за викликом у судове засідання суд відкладає розгляд справи, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибут­тя до суду (наприклад, шляхом відправлення повістки про виклик).

Закон вимагає з'ясування причини неприбуття обвинуваченого тау ст. 138 КПК надає перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, який не є вичерпним. У будь-якому випадку обвинувачений зобов'язаний довести поважність причини своєї неявки, оскільки в протилежному випадку суд своєю ухвалою може постановити рі­шення про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення. Поважність причини неявки повинна бути доведена до відома суду і за­свідчена відповідними документами. Якщо такі причини суду стали відомі за час, достатній для перенесення справи і повідомлення учасників провадження про інший день розгляду справи, суд зобов'язаний використати таку можливість.

  1. Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він засто­ сований, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу до місця її викли­ ку в зазначений в ухвалі час. Про порядок здійснення приводу див. ст.ст. 140143, 188 КПК та коментар до них.

  2. Грошове стягнення накладається ухвалою суду на обвинуваченого в тому випадку, якщо він не виконав свій процесуальний обов'язок без поважної причини і якщо таке стягнення є необхідним (див. ст.ст. 139, 144 КПК).

Зазначені дії суду мають бути відображені у журналі судового засідання.

  1. Обвинуваченому необхідно сумлінно ставитись до свого обов'язку бути присутнім за викликом у судовому засіданні, оскільки, крім перерахованих на­ слідків, неприбуття за викликом до суду може бути однією з підстав для обрання чи зміни до нього запобіжного заходу, оскільки метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків (див. ч. 1 ст. 177 КПК). Так, одним з основних обов'язків обвинуваченого є прибуття за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це осіб, які його ви­ кликають (див. п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК). Необхідно зазначити, що дотримання обви­ нуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше (наприклад, особисте зобов'язання), є також однією з обставин, що враховується при обранні запобіжного заходу (див. п. 9 ч. 1 ст. 178 КПК).

  2. При проведенні спрощеного провадження у справах щодо кримінальних проступків судовий розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінально­ го проступку без судового розгляду в судовому засіданні може бути проведений без участі обвинуваченого, якщо до суду надійшло клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. Проведення такого засідання без участі обвинуваченого можливе, якщо він беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розгля­ дом обвинувального акта за його відсутності, а також якщо потерпілий проти цього не заперечує (див. ч. 1 ст. 381 КПК). В такому разі обвинувачений позбав­ лений можливості оскаржувати вирок суду з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження (див. ч. 1 ст. 394 КПК).

681

6. Необхідно звернути увагу на випадки, коли неприбуття обвинуваченого за викликом не перешкоджає проведенню засідання без його участі: при розгля­ ді питання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого (див. ч. 4 ст. 34 КПК), розгляд клопотання про накладення грошового стягнення (див. ч. 1 ст. 146 КПК), розгляд клопотання про скасування грошового стягнен­ ня (див. ч. 2 ст. 147 КПК), розгляд клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів (див. ч. 4 ст. 163 КПК), розгляд клопотання про арешт майна (див. ч. 1 ст. 172 КПК), питання про звернення застави в дохід держави (див. ч. 9 ст. 182 КПК) та в деяких інших випадках, визначених КПК.

7. Якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку хворобу, то питання про відкладення або зупинення судового про­ вадження вирішується відповідно до вимог ст. 335 КПК. Коли суд дійде висно­ вку про відкладення справи, він зобов'язаний вислухати клопотання учасників судового провадження, які з'явилися на розгляд, щодо продовження судового розгляду стосовно інших обвинувачених і вирішити їх по суті.

Стаття 324. Наслідки неприбуття прокурора і захисника

1. Якщо в судове засідання не прибув за повідомленням проку­ рор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов'язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одно­ часно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відпо­ відальності.